Я натрапив на новину, яка принесла мені дивне, майже мстиве задоволення. Леонардо да Вінчі помилявся. Так, той самий флорентійський геній, вічний кумир сучасних продуктивних хлопців із Кремнієвої долини і, мабуть, головний ренесансний досягатор, інформує Ukr.Media.
Справа стосується дерев. У своїх нескінченних записниках (тих самих, де він писав дзеркально, бо чому б не ускладнити життя собі й нащадкам) Леонардо вивів елегантну формулу. Він стверджував, що якщо скласти товщину всіх гілок на будь-якій висоті, то вийде товщина стовбура.
Звучить красиво, настільки, що математики та біологи століттями тягали цю естетичну пропорцію у свої серйозні наукові праці — наприклад, у теорію метаболічного масштабування — радісно киваючи на авторитет митця. Мовляв, дивіться, природа ідеальна.
Але тут прийшли занудні дослідники з британського Бангорського університету та Шведського університету сільськогосподарських наук і сказали: хлопці, це все чудово виглядає на полотні, але фізика так не працює.
Якщо подивитися на дерево не як на об'єкт мистецтва, а як на банальну водопровідну систему, вилазить сувора правда життя. Щоб доставити воду від коріння до самого верху — а це, погодьтеся, та ще задачка, якщо ти дуб висотою з дев'ятиповерхівку — потрібен тиск. Гідравлічний опір. Це як у старій багатоповерхівці: якщо труби на всіх рівнях будуть однаковими, до останнього поверху вода просто не доповзе, і хтось залишиться вранці без душу.
Тому на мікрорівні дереву доводиться звужувати свої судинні канали ближче до верхівок зовсім не в тих ідеальних пропорціях, які малював да Вінчі. Об'єм рослини має зменшуватися набагато швидше, ніж диктує художня гармонія. Правило Леонардо чудово працює, якщо ви малюєте пейзаж, але ламається, щойно дерево намагається просто напитися води. Опублікували це розвінчання міфів у журналі PNAS — і, мабуть, це чи не єдиний випадок, коли стаття з такою абревіатурою викликає в мене щиру цікавість.
Мені подобається ця історія. У ній є якийсь фаталізм. Навіть Леонардо міг ляпнути дурницю просто тому, що йому так здалося красивішим. Але ще більше мені імпонує інший висновок, якого дійшли ці шведи з британцями.
З їхнього комп'ютерного моделювання випливає, що через оцю саму складну гідравліку великі, старі дерева набагато вразливіші до будь-яких криз. Їм фізично важче качати воду і справлятися з кліматичними змінами чи поганою екологією.
Здавалося б, стоїть велетень, що йому зробиться від якоїсь посухи. А виявляється, чим ти більший, старший і солідніший на вигляд, тим сильніше відчуваєш протяги і тим більше догляду потребуєш у цих складних умовах.
Поділитися
⚡ Пульс читачів
Що вам ближче: віра в бездоганну естетику чи прийняття суворої та вразливої реальності?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
🎨 Краса понад усе 🧪 Правда фізики важливіша 🤔 Світ — хаос
📊 Карта думок
🎨 Краса понад усе 0% 🧪 Правда фізики важливіша 0% 🤔 Світ — хаос 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!
Джерело: ukr.media