У серпні 2025 року українські та міжнародні ЗМІ вибухнули публікаціями про Fire Point (ТОВ «Файєр Поінт», також зустрічається як FirePoint) — відносно нову компанію, яка швидко стала одним із найбільших постачальників дронів і ракет для ЗСУ. Виробник дальнобійних дронів FP-1, крилатих ракет «Flamingo» (заявлена дальність понад 3000 км у деяких версіях) і амбітних проєктів балістичних ракет раптово опинився під прицілом НАБУ. Підозри: завышення цін на комплектуючі та обсяги поставок, можливі зв’язки з оточенням президента Володимира Зеленського через бізнесмена Тимура Міндіча (співвласника «Кварталу 95») та участь у ширшій корупційній схемі в енергетиці («справа Мідас» / «Міндічгейт»).
Станом на квітень 2026 року розслідування НАБУ триває, підозр конкретно проти керівництва Fire Point не вручено, але скандал набув міжнародного резонансу: Данія вимагає пояснень через завод компанії на своїй території, Майк Помпео увійшов до наглядової ради, а українські антикорупційні активісти та нардепи продовжують ставити питання про лобіювання контрактів. Розбираємося детально на основі публікацій Kyiv Independent, Forbes.ua, Української правди, NV, LIGA.net, заяв компанії та офіційних коментарів НАБУ.
Хто така Fire Point: від стартапу 2023 року до «10–30% оборонного бюджету»
Компанія з’явилася у 2023 році. Офіційні власники/совласники:
- Денис Штилерман — головний конструктор, совласник, публічне обличчя компанії. Активно дає інтерв’ю, розповідає про розробки.
- Ігор Хмельов (за деякими даними, можливий совласник; на плівках НАБУ нібито «Шмель»).
- Формальний бенефіціар у певний період — Єгор Скаліга (за деякими згадками).
Fire Point швидко набрала обертів:
- Виробляє ударні дрони FP-1 (заявляється, що вони здійснюють значну частку атак на російські НПЗ).
- Розробляє/виробляє крилату ракету «Flamingo» — одну з найгучніших українських розробок дальнього радіусу.
- Планує балістичні ракети FP-7/FP-9.
- У 2024 році — контракти на мільярди гривень (за деякими даними, близько 13 млрд грн тільки на дрони, третина бюджету Міноборони на БПЛА).
- Доходи злетіли з ~4 млн дол. у 2023 до понад 100 млн дол. у 2024; на 2025 прогнозували понад 1 млрд дол. від держконтрактів.
- Компанія має десятки локацій (понад 50, з дублюванням), планувала завод у Данії (виробництво твердого ракетного палива біля бази F-35), міжнародні амбіції.
Компанія позиціонує себе як інноваційний гравець, який швидко масштабується під час війни. Критики ж кажуть: швидке збагачення без попереднього досвіду в оборонці, можливе лобіювання та проблеми з якістю на початкових етапах.
Суть скандалу з НАБУ: завышення цін, обсяги поставок і зв’язки з Міндічем
У серпні 2025 року Kyiv Independent (з посиланням на п’ять джерел у владі та галузі) повідомив: НАБУ розслідує Fire Point через підозри у введенні уряду в оману щодо ціноутворення та поставок дронів. Конкретно перевіряють:
- Чи завищувала компанія вартість комплектуючих.
- Чи перебільшувала реальну кількість поставлених БПЛА.
- Можливі зв’язки з Тимуром Міндічем як «тіньовим бенефіціаром».
Пізніше з’ясувалося, що розслідування стосується кількох виробників дронів (щонайменше шести компаній), а не виключно «Flamingo». НАБУ офіційно заявляло, що не розслідує саме ракету «Фламінго», але підтверджувало перевірку закупівель безпілотників.
У листопаді 2025 року під час судових засідань у «справі Мідас» (велика корупційна схема в енергетиці, зокрема довкола «Енергоатому»: відкат 10–15% від контрактів) спливли нові деталі:
- Ігор Фурсенко («Ріошик» на плівках) — адміністратор у Fire Point. Фактично працював бухгалтером/фінансовим помічником у схемі Міндіча. Працевлаштування в оборонну компанію нібито використовувалося для відстрочки від мобілізації та виїздів за кордон.
- Міндіч нібито претендував на 50% акцій Fire Point. Штилерман підтвердив: Міндіч демонстрував «жвавий інтерес», але угода не відбулася.
- Зв’язки через Михайла Цукермана (брат фігуранта справи Олександра Цукермана) — особистий банкір Штилермана.
- Нардеп Ярослав Железняк назвав Ігоря Хмельова можливим совласником і «Шмелем» на плівках; також згадував Штилермана як «Електроніка».
Fire Point заперечує пряму причетність до корупції Міндіча: «Ми відмовили, передали документи НАБУ добровільно, обшуків не було». Компанія стверджує, що співпрацювала зі слідством і надала всі банківські транзакції.
Додаткові питання:
- Блокування інформації від Держфінмоніторингу (понад пів року не передавали дані НАБУ про рух коштів Fire Point).
- Можливе лобіювання контрактів (Антикорупційна рада при Міноборони збирала дані).
- Критика якості на ранніх етапах (деякі джерела говорили про «ледве працюючі» дрони на початку).
Міжнародний резонанс і захист компанії
Скандал вийшов за межі України:
- Данія (міністр оборони Троельс Лунд Поульсен) висловила занепокоєння і вимагала звітів щодо Fire Point через плани заводу біля військової бази.
- Майк Помпео (екс-держсекретар США) увійшов до наглядової ради — це подано як сигнал підтримки та міжнародної легітимізації.
- The New York Times присвятила великий матеріал: компанія отримала значну частку оборонних закупівель, але є питання до якості та привілейованого ставлення.
У самій Україні частина експертів і журналістів називає атаку на Fire Point «медійною кампанією конкурентів» або навіть «диверсією проти ВПК під час війни». Інші (включаючи громадських активістів) бачать класичний ризик «військового капіталізму»: швидкі мільярди без належного контролю.
Позиція компанії та поточний статус (квітень 2026)
Денис Штилерман у численних інтерв’ю (Forbes, NV, Гордон та ін.):
- Підтвердив спробу Міндіча купити 50%, але угода не відбулася.
- Фурсенко працював адміністратором, допомагав з евакуацією сім’ї з Росії.
- НАБУ отримало всі документи добровільно.
- Компанія має потужності, продовжує виробництво, планує експорт і нові розробки.
- Заперечує системну корупцію, наголошує на важливості для фронту.
Станом на кінець 2025 — початок 2026 підозр конкретно Fire Point керівництву не вручено. Розслідування щодо завышення цін у секторі БПЛА триває. Спроба продажу частки (30%?) саудівським інвесторам нібито зірвалася.
Висновки розслідування
Fire Point — яскравий приклад того, як війна створює нових «оборонних чемпіонів» за лічені місяці. Компанія реально виробляє потрібну техніку, заявляє про значний внесок у удари по тилу ворога і має амбітні плани (включаючи міжнародні заводи). Водночас накопичені питання — стрімке зростання контрактів, зв’язки з фігурантами великої енергетичної корупційної справи, робота ключових осіб з оточення Міндіча, труднощі з отриманням інформації від фінмоніторингу — вимагають повної прозорості.
НАБУ, САП, Антикорупційна рада при Міноборони та міжнародні партнери (Данія та ін.) мають дати остаточні відповіді: чи були реальні зловживання на мільярди гривень чи це «війна компроматів» між гравцями ринку. Поки що справа залишається в стадії розслідування без вироків.
У умовах повномасштабної війни контроль за оборонними закупівлями критичний: кожна гривня переплати — це менше дронів чи ракет для фронту. Водночас паралізувати перспективні проєкти через необґрунтовані підозри теж небезпечно.
Розслідування триває. Джерела: матеріали Kyiv Independent, Forbes.ua, Українська правда, NV.ua, LIGA.net, заяви НАБУ, інтерв’ю Штилермана, публікації про «справу Мідас». Всі звинувачення наразі — версії слідства та журналістів, частина з яких активно оскаржується компанією. Подальші судові рішення та звіти покажуть реальну картину.
