Фінансова підтримка України від ЄС: шлях до €90 мільярдів через реформи
Президент України ініціював процес ратифікації Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та Європейським Союзом, що відкриває двері до значної макрофінансової допомоги. Цей документ є частиною ширшої позики ЄС обсягом до 90 мільярдів євро, розрахованої на 2026-2027 роки, з перспективою погашення коштом російських репарацій. Отримання цих коштів пов’язане з низкою важливих реформ, які Україна зобов’язується впровадити.
Деталізація фінансової допомоги
Варто зазначити, що зазначена сума в 90 мільярдів євро не передбачає одномоментного переказу Україні. Вона є частиною ширшого механізму Ukraine Support Loan. Безпосередньо меморандум визначає умови надання макрофінансової допомоги на суму до 8,35 мільярда євро. Це фінансування, згідно з Регламентом ЄС 2026/467, спрямоване на підтримку макрофінансової стабільності України, послаблення фінансових обмежень та доповнення інших програм підтримки від ЄС і міжнародних фінансових інституцій. Допомога доступна до кінця 2027 року.
Макрофінансова допомога, передбачена меморандумом, буде надана трьома траншами: перший – близько 3,2 мільярда євро, другий – 3,7 мільярда євро, і третій – 1,45 мільярда євро. Виплата першого траншу залежить від набрання чинності угоди про позику, тоді як наступні два транші можливі не раніше ніж через три місяці після попередньої виплати. Європейська комісія визначатиме суму, строки та кількість частин кожного траншу. Усі кошти мають бути перераховані до 31 грудня 2028 року, за умови, що потреби України у фінансуванні суттєво не зменшаться.
Ключові умови для отримання допомоги
Для успішного отримання всіх трьох траншів допомоги Україна повинна продемонструвати ефективність демократичних механізмів, функціонування багатопартійної парламентської системи, дотримання верховенства права та прав людини, включаючи права представників меншин. Особлива увага приділяється боротьбі з корупцією як складовій частині підтримки верховенства права.
Виплати також залежать від позитивної оцінки Європейською комісією виконання макроекономічних та структурних умов, визначених у додатку до меморандуму. Не менш важливим є відсутність негативних оцінок щодо антикорупційних зобов’язань України в рамках інших програм підтримки ЄС або співпраці з МВФ. Перед кожним переказом Україна повинна надати підтверджуючі документи, які будуть верифіковані Єврокомісією, з урахуванням безпекової ситуації.
Реформи для першого траншу: податки, митниця та держфінанси
Для отримання першого траншу допомоги Україна має виконати низку завдань у трьох ключових напрямках:
- Мобілізація внутрішніх доходів.
- Підвищення ефективності державних видатків.
- Удосконалення управління державними фінансами.
Серед конкретних вимог – внесення до Верховної Ради законопроєкту про скасування податкових пільг для міжнародних посилок (за винятком товарів оборонного призначення) та законопроєкту про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Також планується продовження військового збору на рівні 5% протягом трьох років, що має принести додаткові надходження до бюджету. Кабінет Міністрів має затвердити порядок розробки, моніторингу та оцінки державних інвестиційних стратегій, а також оприлюднити оновлену Стратегію управління державними фінансами. Важливим кроком є подання нового Митного кодексу на узгодження з європейським законодавством та призначення нового керівника Державної митної служби.
Другий транш: розширений пакет реформ
Для отримання другого траншу передбачається подання змін до законодавства щодо узгодження корпоративного оподаткування з директивами ЄС про боротьбу з ухиленням від сплати податків. Верховна Рада має ухвалити закони, що стосуються оподаткування доходів через цифрові платформи та скасування податкових пільг для міжнародних посилок. Окрім цього, планується створення системи оцінки майна, розробка дорожньої карти ДПС щодо управління ризиками з ПДВ та впровадження плану підвищення податкової дисципліни. У сфері публічних інвестицій передбачається створення єдиної інформаційної екосистеми. Важливим елементом є ухвалення Бюджетної декларації на 2027-2029 роки. Кабмін має визначити пріоритетні сфери для огляду державних видатків у 2026 році. Митна служба повинна оновити свій план цифрового розвитку до 2030 року, а Верховна Рада – призначити експертів до комісії з відбору членів правління Рахункової палати.
Третій транш: податкові пільги, ПДВ та закупівлі
Найбільш об’ємний перелік умов стосується третього траншу. Україна має подати законопроєкт про реформування пільгового податкового режиму, що має забезпечити значні додаткові надходження до бюджету. Це включає заходи проти штучного дроблення бізнесу, обмеження використання спрощеної системи, диференційовані ставки для певних груп платників податків та приведення у відповідність до правил ЄС щодо ПДВ. Верховна Рада має ухвалити закон про спрощення адміністрування ПДВ для фізичних осіб-підприємців, зокрема, запровадження квартальної звітності та спрощення процедури розблокування податкових накладних. Також планується узгодження корпоративного оподаткування з європейськими стандартами, підготовка довгострокових прогнозів пенсійного забезпечення спільно з міжнародними партнерами та врахування результатів огляду витрат у державному бюджеті на 2027 рік. У сфері закупівель передбачається розробка нової Стратегії публічних закупівель на 2027-2030 роки та підготовка законопроєкту про оборонні закупівлі. У сфері аудиту планується розмежування інспекції та аудиту, створення нових аудиторських комітетів та перегляд національних стандартів внутрішнього аудиту.
Контроль за виконанням умов
Європейська комісія здійснюватиме постійний моніторинг виконання Україною умов меморандуму, вимагаючи регулярного надання даних про економічну та фінансову ситуацію, а також прогрес у впровадженні структурних реформ. Можливі також операційні оцінки адміністративних процедур та фінансових схем. Міністерство фінансів та Національний банк України зобов’язані надавати детальну статистичну інформацію щодо ключових макроекономічних показників, бюджету, боргу, інфляції, платіжного балансу та валютних резервів.
Ключові аспекти Меморандуму
Меморандум про взаєморозуміння, підписаний 20 травня 2026 року у Брюсселі та 27 травня 2026 року у Києві, визначає не лише фінансовий графік, а й конкретний перелік податкових, митних, бюджетних та антикорупційних умов. Ці умови є вирішальними для доступу України до коштів у рамках європейської позики. Проєкт меморандуму, внесений до Верховної Ради, буде розглянутий Комітетом з питань євроінтеграції, а потім винесений на голосування у сесійній залі. Для ратифікації документа необхідна підтримка щонайменше 226 народних депутатів.
Порада від Українські факти:
Цей меморандум є надзвичайно важливим для економічної стабільності та подальшого розвитку України. Дотримання визначених умов дозволить не лише отримати значну фінансову допомогу, але й сприятиме глибоким структурним реформам, які є ключовими для модернізації країни та її інтеграції до європейської спільноти. Уважне вивчення та виконання вимог щодо податкової, митної політики та державного фінансового управління допоможе забезпечити прозорість та ефективність використання коштів.
Джерело: unn.ua