У центрі Стокгольма вже майже чотири роки поспіль щопонеділка рівно о 12:00 збираються люди. Незалежно від погоди – під літнім сонцем, у дощ чи зимову холоднечу – вони проводять пів години, щоб висловити солідарність з Україною. Ця унікальна шведська традиція солідарності має глибоке коріння, що сягає подій понад тридцятирічної давнини.
Нещодавно на цій знаковій площі виступив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, який привіз до Швеції “голос українських медійників”, котрі працюють в умовах війни.
Історичний контекст: від Балтії 1990 року до України сьогодні
Сама площа Норрмальмсторг відома у світі через пограбування банку 1973 року, яке дало назву психологічному терміну «стокгольмський синдром». Проте для самих шведів цей простір символізує боротьбу за свободу. З 1994 року тут височіє пам’ятник «Джерело свободи» скульптора Бйорна Сельдера – монумент на честь визвольної боротьби балтійських народів.
Саме на цьому місці у березні 1990 року народився легендарний Понеділковий рух. Його мета була чіткою – підтримати незалежність Естонії, Латвії та Литви від Радянського Союзу:
- Масштаб: мітинги тривали щопонеділка о 12:00.
- Ініціатори: шведські громадські діячі та політики Ґуннар Гокмарк, Пеетер Луксеп, Гокан Гольмберг та Андрес Кюнг.
- Географія поширення: рух швидко переріс межі столиці, і щомісячні акції підтримки невдовзі охопили понад 50 міст Швеції.
Як згадують учасники руху, на початку 90-х років не всі у Швеції підтримували прагнення Балтії до незалежності. Деякі представники лівих політичних сил застерігали, що руйнування СРСР «порушить стабільність та порядок» у Європі.
Сьогодні, через понад 30 років, шведське суспільство використовує цей перевірений досвід публічної дипломатії, аби вкотре довести: Стокгольм категорично відмовляється забувати про Україну і стоятиме пліч-о-пліч з українським народом до його повної перемоги.
Рух повертається
Понеділкові зібрання на Норрмальмсторг відновилися 28 лютого 2022 року, цього разу на підтримку боротьби України проти російського вторгнення. Ініціативу зібрань узяв на себе Ґуннар Гокмарк, єдиний живий з-поміж перших ініціаторів.
27 квітня 2026 року на трибуні Понеділкового руху виступив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
«Ви стоїте тут тиждень за тижнем у солідарності з Україною. Журналістика в Україні сьогодні – це не лише професія. Це місія. Це форма опору. Щодня українські журналісти працюють під обстрілами, під російськими дронами, під постійним ризиком. Вони документують воєнні злочини, протистоять дезінформації та пропаганді, утримують правду живою», – сказав Томіленко.
Окремо Сергій Томіленко згадав про українських журналістів, які перебувають у російському полоні. «Сьогодні щонайменше 28 українських журналістів утримуються Росією. Усі вони – цивільні люди. Але Росія називає їх екстремістами й терористами. Їхній справжній злочин простий: вони говорили правду», – сказав Томіленко.
Нагадаємо, міжнародна та європейська федерації журналістів засудили масований комбінований удар російської армії по Києву в ніч проти 24 травня. Внаслідок ворожого обстрілу постраждали цивільні медіаоб’єкти, а також отримали поранення журналісти та члени їхніх родин.
«Главком» писав, що журналісти склали список загиблих російських військових за чотири роки. Кількість офіційно підтверджених втрат російської армії з початку повномасштабного вторгнення перевищила позначку у 207 тис. осіб. І це лише ті дані, які вдалося верифікувати за відкритими джерелами. Дослідники разом із командою волонтерів встановили імена щонайменше 207 552 ліквідованих окупантів.
Порада від Українські факти: Шведський “Понеділковий рух”, що розпочався як солідарність з Балтійськими країнами, сьогодні відновився як потужна підтримка України, демонструючи незмінну відданість свободі та справедливості.
За матеріалами: glavcom.ua