Проєкт Freya, над створенням якого працює українська компанія Fire Point спільно з європейськими партнерами, має потенціал трансформувати архітектуру безпеки. Перше перехоплення балістичної ракети системою FP-7.x може відбутися до кінця поточного року.
На тлі переосмислення безпекової політики в Європі та виснаження запасів ракет до систем Patriot через нові конфлікти, Україна пропонує власну відповідь на балістичні загрози. Проєкт Freya – це не просто новий вид озброєнь, а спроба сформувати нову парадигму колективної оборони, де Київ виступає не як отримувач допомоги, а як рівноправний творець безпекових рішень.
Проєкт Freya та роль української компанії Fire Point
У травні співзасновник та головний конструктор компанії Fire Point Денис Штілерман оголосив про участь компанії у розробці загальноєвропейської системи протиповітряної та протиракетної оборони. Ця система має стати бюджетною альтернативою комплексу Patriot, дефіцит боєприпасів до якого відчувають багато країн, включаючи Україну.
Для протидії балістичним загрозам передбачено використання ракети-перехоплювача FP-7.x. Перші випробування цієї ракети заплановані на лютий 2026 року. Вартість одного перехоплення оцінюється менш ніж у 1 мільйон доларів (₴39,6 мільйонів), що значно менше порівняно із західними аналогами, такими як Patriot PAC-3.
Ракета-перехоплювач FP-7.x розвиватиме швидкість 1500–2000 м/с. Її технічні характеристики включають довжину 7,25 м, зовнішній діаметр 1,15 м та діаметр фюзеляжу 0,53 м.
Ракета буде оснащена напівактивною головкою самонаведення Image Infra-Red від німецької компанії Diehl Defence, яка також виробляє систему IRIS-T.
Система Freya базуватиметься на легкій мобільній пусковій установці українського виробництва. Планується інтеграція з наземними радарами дальнього виявлення. Розглядаються три варіанти радарів: Giraffe 8A/4A від шведської компанії SAAB, Thales Ground Master 400 (Франція) або Hensoldt TRML-4D (Німеччина). Радар підсвітки та наведення – Weibel GFTR-2100/48 або Leonardo KRONOS Land. Керування системою здійснюватиметься через центр управління вогнем Kongsberg Fire Distribution Center (Норвегія). Його особливістю є відкрита архітектура та модуль Network Access Nodes, що забезпечує гнучкість для інтеграції власних рішень. Зв’язок між компонентами системи відбуватиметься через тактичний канал обміну даними Link 16, стандартизований згідно з STANAG 5516. Цей протокол є ключовим для інтеграції Freya в існуючу систему ППО України.
Денис Штілерман наголошує, що головною перевагою проєкту Freya є незалежність від зовнішнього контролю. Він пояснює, що сучасні західні системи ППО часто мають закриту архітектуру, яка дозволяє країні-постачальнику зберігати контроль над критично важливими елементами.
Freya – це про перехоплення балістики. Ми запропонували загальноєвропейський антибалістичний щит на базі нашого перехоплювача, відкритої архітектури та програмного рішення, яке гарантує, що система ніколи не може бути вимкнена ні виробником, ні продавцем, ні країною-постачальником.
Це означає новий підхід до озброєння: не просто придбання системи безпеки, а отримання повного суверенітету над нею.
Терміни запуску системи балістичного захисту
Окрім України, у проєкті Freya беруть участь Німеччина, Франція та Норвегія. Нещодавно до них приєдналася Швеція.
Президент України Володимир Зеленський висловив свою підтримку ідеї створення такого щита.
Я просуваю цю ідею, яка є дуже складною, оскільки ніхто не хоче мати сильних конкурентів. Я постійно штовхаю ідею української балістики та української антибалістики.
Зацікавленість у створенні українських балістичних ракет та систем протидії їм не виявляє не лише росія, але й окремі виробники озброєнь, які вбачають у цьому потужну конкуренцію.
Це створює складну ситуацію. Хоча експерти, зокрема оглядач порталу “Мілітарний” Вадим Кушніков, вважають, що система може бути запущена відносно швидко, оскільки базується на вже існуючих розробках, перспективи швидкого розгортання викликають питання.
Нещодавно Денис Штілерман заявив, що Україна має шанс провести перше успішне перехоплення балістичної ракети системою FP-7.x до кінця року, за умови відсутності перешкод у процесі запуску.
“Якщо всі будуть діяти дуже швидко, ми зможемо здійснити перше перехоплення до кінця року. Але для цього потрібно, щоб усі діяли надзвичайно оперативно. Будь-який медійний скандал надзвичайно шкодить. Наразі ми вже втратили цілий місяць на роз’яснення всім, що Міндіч не має жодного стосунку до нас. Ми дуже вдячні НАБУ за наданий лист, який задовольнив наших іноземних партнерів, підтвердивши відсутність справи проти Fire Point чи її власників”, – зазначив Штілерман.
Інцидент стосувався не лише медійних звинувачень у можливій причетності до компанії Тимура Міндіча, фігуранта “справи Мідас”, що неодноразово спростовувалося представниками Fire Point. Також повідомлялося, що Центр протидії корупції, ймовірно, надсилав посольствам країн-партнерів листи з конструкторською документацією компанії та наполегливими рекомендаціями не співпрацювати з нею. Ці дії призвели до наслідків: програма, яка мала стартувати у червні 2025 року, була відтермінована через додаткові перевірки відповідності, і фактичний запуск перенесено на лютий 2026 року. Зрештою, компанія пройшла всі перевірки, а публічні підтвердження її участі у проєкті від щонайменше чотирьох європейських країн свідчать про успіх. Європейські партнери надали проєкту Freya “зелене світло”.
Зацікавленість європейських країн у спільному захисті є цілком логічною, враховуючи усвідомлення загрози з боку російської балістичної зброї та зростаючу віддаленість США від питань безпеки Європи. Крім того, європейські партнери усвідомлюють зміну характеру війни, де перевагу отримує той, хто здатен швидко впроваджувати інноваційні та максимально економічні рішення. Україна стає лідером у цьому процесі.
“Ми зрозуміли, що ви, як країна, здатні створювати швидше, креативніше та розумніше, ніж решта з нас, навіть попри те, що не перебуваєте у стані війни. І це, чесно кажучи, викликає певний дискомфорт у решти Європи, але водночас це справді вражає”, – заявила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.
Авіаексперт Костянтин Криволап у своєму недавньому інтерв’ю зазначив, що важливим залишається питання здатності європейських партнерів досягти домовленостей. Це є традиційною слабкістю загальноєвропейських оборонних ініціатив, і Freya не є винятком. Однак, як наголошує експерт, Fire Point веде активну роботу над цим.
Отже, ключовим є не перешкоджати процесу запуску проєкту. Freya, після свого запуску, стане не просто черговою системою протиповітряної оборони. Це прецедент: Україна вперше може інтегруватися в загальноєвропейську архітектуру безпеки не як споживач допомоги, а як рівноправний технологічний партнер. І, можливо, як країна, що встановить нові стандарти оборонного суверенітету.
Порада від Українські факти: Проєкт Freya, що об’єднує Україну та європейські країни, пропонує інноваційний та економічно вигідний підхід до балістичного захисту, потенційно змінюючи європейську архітектуру безпеки.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: unn.ua