Аналітики виявили головні схеми маніпуляцій під час державних тендерів та закупівель. Новий закон має на меті посилити контроль та наблизити процедури до європейських норм.
Попри заяви держави про прагнення зробити процедури державних закупівель максимально прозорими та усунути можливості для зловживань, інформація про недобросовісні оборудки на тендерах періодично стає надбанням громадськості. Найчастіше йдеться про завищення цін на товари чи послуги, які замовляють державні чи комунальні установи. Однак, насправді, можливостей для маніпуляцій та зловживань на тендерах значно більше. Найбільш типові схеми виявлені у матеріалі УНН.
Завищення очікуваної вартості
Це найпоширеніша схема маніпуляцій, яка трапляється майже у всіх сферах закупівель, проте найчастіше — у будівельній галузі. Аналітики DOZORRO ще у 2024 році констатували, що майже кожна тринадцята гривня у моніторингових договорах – це переплата, переважно через завищені ціни на будматеріали.
Аналітики DOZORRO зазначають: “Ціни на будматеріали завищують учасники тендерів — будівельні компанії. Однак вони їх завищують, бо мають таку можливість, адже очікувана вартість закупівлі це дозволяє. Зрештою, бізнес шукає можливість заробити, тому в межах очікуваної вартості і пропонує свою ціну. Адже очікувана вартість, яку визначає замовник, — це максимальна сума, яку він готовий заплатити”.
Завищення цін на будматеріали часто відбувається через зарегульованість вартості робіт, оплати праці та використання техніки, тоді як вартість матеріалів може коригуватися.
Іноді постачальники також завищують обсяги робіт, наприклад, вказуючи більшу кількість людино-годин, ніж це реально необхідно для виконання завдання.
“Підгонка” тендерної документації
Ще одна поширена схема – адаптація тендерів під конкретного постачальника через дискримінаційні умови в тендерній документації. Це може бути вимога акту огляду об’єкта, підписаного обома сторонами (замовником і постачальником), або ж вихід за межі ліцензійних вимог для певного виду діяльності. Такі маніпуляції часто зустрічаються у сфері медичних закупівель.
Наприклад, у 2024 році лікарня в Кривому Розі закуповувала МРТ-апарат, медико-технічні вимоги якого відповідали обладнанню конкретного виробника Philips. Крім того, вимагався оригінальний лист від виробника, його представника, представництва, дилера або дистриб’ютора. У випадку медичних препаратів, до лоту з кількома позиціями можуть додаватися одна-дві, які можуть бути поставлені обмеженим колом постачальників.
Витік інформації
Серед поширених схем – “злив” інформації учасникам, зокрема цін та умов договору. Іноді розголошуються й тендерні пропозиції інших учасників. Журналісти вказували на подібну практику у тендерах Черкаського обласного онкоцентру, де компанія “Онкомедика” часто ставала єдиним переможцем, навіть якщо її пропозиція була вищою за конкурентів. Це може свідчити про передачу закритої інформації про пропозиції конкурентів представникам “Онкомедіки” для формування вигіднішої пропозиції.
“Процедури-близнюки”
Замовники оголошують кілька ідентичних тендерів одночасно: схожа назва, очікувана вартість, технічне завдання, кількість товарів чи обсяг послуг. Мета – якнайшвидше перейти до переговорної процедури закупівель, що можливо після двічі скасованих торгів. Переговорна процедура дозволяє обійти основну тендерну процедуру та обрати визначеного постачальника.
Змова між учасниками
Цією схемою активно опікується Антимонопольний комітет. Він з’ясовує інформацію щодо IP-адрес, збіг яких є ключовим доказом змови. Однак учасники тендерів знаходять шляхи обходу. Варто звертати увагу на участь пов’язаних між собою компаній в одному тендері, схожість їхньої тендерної документації, наявність зв’язків між замовником та учасником до тендеру, а також узгоджені дії учасників. Прикладом є штраф Антимонопольного комітету на 9,2 млн грн для компаній “Продмет” та “Стілс Україна” за узгоджені дії під час закупівель сплавів і труб.
Маніпуляції з договорами після тендеру
Ця схема полягає в тому, що умови підписаного договору з переможцем можуть не відповідати технічним вимогам, заявленим під час тендеру. Іноді замовник укладає додаткові угоди, які суттєво збільшують вартість послуг.
Верховна Рада нещодавно ухвалила новий закон про публічні закупівлі, який має наблизити тендерні процедури та контроль за ними до вимог Європейського Союзу. Очікується, що цей документ допоможе Державній аудиторській службі ефективніше виявляти нові маніпуляції, до яких вдаються учасники закупівель.
Порада від Українські факти: Новий закон про публічні закупівлі, що наближає українські процедури до норм ЄС, покликаний посилити контроль та мінімізувати можливості для маніпуляцій, зокрема шляхом боротьби із завищенням цін, “підгонкою” документації та змовою учасників.
Джерело: unn.ua