Бюро економічної безпеки України (БЕБ) потребує ретельної перевірки через корупційні скандали та необґрунтований тиск на авіакомпанії у справах, пов’язаних з лізингом повітряних суден. Експерти вважають такі провадження безпідставними та закликають до негайних реформ.
Останні корупційні інциденти в БЕБ знову піднімають питання про ефективність роботи цього правоохоронного органу, створеного для захисту економіки. Затримання співробітників БЕБ за підозрою в отриманні хабарів та торгівлі кримінальними провадженнями посилюють суспільні сумніви щодо його реальної функції – боротьби з економічними злочинами, а не створення перешкод для бізнесу.
Корупційні схеми в БЕБ
За словами Генерального прокурора Руслана Кравченка, було викрито старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області та аналітика центрального апарату Бюро. Обидва зловживали службовим становищем для отримання неправомірної вигоди.
Один із підозрюваних вимагав 15 тисяч доларів США (₴598 500 за курсом 39.9 ₴/$) у особи, яка раніше фігурувала у справі про підробку грошей. Метою було уникнення повторного притягнення до кримінальної відповідальності. Інший співробітник обіцяв за 2 тисячі доларів США (₴79 800 за курсом 39.9 ₴/$) допомогти з отриманням ліцензії на зберігання пального через свої зв’язки в податковій службі.
Система, яка покликана захищати економіку держави, не повинна бути місцем для тих, хто прагне збагатитися за рахунок своєї посади.
– зазначив генпрокурор Руслан Кравченко.
Народні депутати, опитані УНН, висловлюють думку про необхідність аудиту кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ, для виявлення замовних справ. Вони також наголошують на потребі перезавантаження та очищення правоохоронного органу.
Наступним кроком має стати аудит кримінальних проваджень та перевірка законності їх відкриття. Це входить до повноважень органів прокуратури, тому я вважаю, що їм слід уважніше поставитися до діяльності БЕБ.
– зазначив голова підкомітету з питань організації та діяльності адвокатури, органів надання правової допомоги Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Володимир Ватрас.
Очевидно, що в першу чергу необхідно перевірити ті кримінальні провадження, які викликають суспільний резонанс та мають ознаки тиску на бізнес. Одним із найяскравіших прикладів таких справ є розслідування проти низки українських авіакомпаній, які користуються послугами лізингу повітряних суден.
П’ять авіакомпаній під прицілом БЕБ
Як раніше повідомляло УНН, БЕБ розслідує низку кримінальних проваджень щодо щонайменше п’яти українських авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Ці авіаперевізники орендують повітряні судна за кордоном у компаній-нерезидентів України. Бюро висловлює переконання, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті – збір за використання інтелектуальної власності. При цьому повністю ігнорується той факт, що транспортні засоби не є інтелектуальною власністю. Крім того, між Україною та низкою країн діють конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Згідно з цими угодами, українські компанії сплачують податки за лізинг саме в тих країнах, де зареєстровані компанії-лізингодавці.
Саме на цій, не підкріпленій законодавством, правовій конструкції ґрунтуються кримінальні провадження щодо ухилення від сплати податків. Однак, ця позиція суперечить як міжнародній практиці, так і вже сформованій судовій практиці в Україні.
Чому експерти вважають ці справи безпідставними
Українські суди неодноразово розглядали аналогічні спори щодо оренди та лізингу транспортних засобів у нерезидентів.
Зокрема, у справі ТОВ “Рейл Лоджистік” суд чітко зазначив, що транспортні засоби не є об’єктами інтелектуальної власності, тому платежі за їх оренду або лізинг не можуть вважатися роялті. Аналогічні рішення судів різних інстанцій були й в інших спорах – судді ставали на бік бізнесу. Це означає, що українська судова практика підтверджує позицію, очевидну для міжнародного ринку: літак, вертоліт або залізничний вагон є транспортним засобом, а не об’єктом авторського чи патентного права.
Цю точку зору поділяють профільні юристи, податкові експерти та фахівці з міжнародного оподаткування, опитані УНН. Вони наголошують, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можуть прирівнюватися до роялті.
Зважаючи на це, кримінальні провадження щодо авіакомпаній все більше нагадують не боротьбу з економічними злочинами, а спробу створення штучного податкового спору через механізми кримінального переслідування.
Ризики для всієї галузі
Ситуація є особливо небезпечною, враховуючи поточний стан української цивільної авіації. Через повномасштабну війну українське небо залишається закритим для цивільних повітряних суден. Вітчизняні авіакомпанії змушені працювати за кордоном, несучи додаткові витрати на базування флоту, утримання персоналу та підтримання льотної придатності літаків.
Водночас саме ці компанії продовжують підтримувати українських пілотів, інженерів, технічний персонал та виробничі компетенції. Після завершення війни ці ресурси стануть основою для розвитку цивільної авіації та повоєнного відновлення економіки.
Авіаційна сфера – це одна з галузей, де Україна може відновити і далі розвивати свої провідні позиції у глобальній економіці. Якщо говорити образно, то ключові напрямки розвитку української економіки відображені на державному прапорі: блакитний колір – це небо, тобто авіакосмічна сфера, а золоте поле – це аграрна сфера.
– зазначає голова Комітету економістів України Андрій Новак.
Більше того, експерти неодноразово наголошували, що цивільна та військова авіація в Україні фактично утворюють єдину екосистему. Ті ж інженери, ремонтні підприємства та технічні спеціалісти працюють як для цивільного, так і для оборонного сектору.
Тому будь-який необґрунтований тиск на цивільних авіаперевізників сьогодні шкодить не лише бізнесу, але й стратегічним можливостям держави в майбутньому. До того ж, якщо міжнародні лізингодавці, через переслідування авіабізнесу з боку БЕБ, почнуть розглядати Україну як юрисдикцію з непередбачуваними податковими ризиками та вільним трактуванням міжнародного права, це може призвести до відмови від співпраці з українськими операторами. Для галузі це означатиме втрату доступу до літаків, зростання витрат та подальше скорочення діяльності.
БЕБ потребує аудиту
Політолог Віктор Бобиренко вважає, що останні скандали доводять необхідність повернення до питання перезавантаження Бюро економічної безпеки та посилення контролю за діяльністю органу. За його словами, у будь-якій правоохоронній структурі повинні функціонувати механізми внутрішньої безпеки, які запобігають використанню кримінальних проваджень як джерела незаконного заробітку.
Необхідно знову піднімати ці питання (перезавантаження БЕБ), акцентувати на них увагу, щоб вони були на слуху. Це включає перезавантаження та зміну керівництва. Хтось має понести відповідальність за подібні дії.
– наголосив Бобиренко в коментарі УНН.
Колишній заступник директора Державного бюро розслідувань Олександр Бабіков також переконаний, що боротьба з корупцією неможлива без системних змін. На його думку, одним із ключових напрямків реформи має стати унеможливлення розслідування замовних кримінальних справ, які відкриваються виключно для тиску на бізнес або вимагання коштів.
Протидія корупції – це перш за все системний підхід. По-перше, потрібно унеможливити розслідування замовних справ, які реєструються лише з метою вимагання коштів у підприємців чи громадян. Це починається зі зведення до мінімуму державного регулювання… І, звісно, справедливий суд.
– зазначає він.
Експерт також звертає увагу на проблему використання кримінального процесу як інструменту тиску через обшуки, арешти майна та блокування роботи підприємств. “Усі розуміють: провели обшук, наклали арешт на майно, взяли під варту – ніхто не розбирається, за що, чи є злочин. Але всі розуміють, що арештоване майно не повернуть, доки не заплатять гроші. І слідчий суддя краще десять разів відмовить захиснику в поверненні майна, аби не псувати стосунки з правоохоронцем”, – зазначив Бабіков.
Очевидно, що якщо держава справді прагне очистити БЕБ від корупційних ризиків та повернути довіру бізнесу, аудит кримінальних проваджень має стати одним із перших кроків нового керівництва органу. І починати його варто саме зі справ щодо лізингу повітряних суден.
Причина проста: практично всі незалежні експерти, опитані УНН, сходяться на висновку, що правових підстав для кримінального переслідування авіакомпаній у цих випадках немає. Більше того, наявна судова практика свідчить про протилежне до позиції слідства.
Тому саме ці провадження можуть стати своєрідним тестом на готовність БЕБ відмовитися від сумнівних справ, які мають ознаки тиску на бізнес.
Порада від Українські факти: Необхідно провести повний аудит діяльності БЕБ, починаючи з перевірки кримінальних справ проти авіакомпаній, щоб відновити довіру бізнесу та запобігти корупції.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: unn.ua