Продавців у соціальних мережах зобов’яжуть реєструвати ФОП під загрозою значних штрафів. Купівля алкоголю онлайн вимагатиме обов’язкової ідентифікації особи.
У вівторок, 9 червня, Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №15111-д, який регулює оподаткування цифрових платформ. Хоча в медіа його знають як “закон про податок на OLX”, після підписання Президентом та набрання чинності, він запровадить зміни не лише для користувачів цієї онлайн-платформи.
Законопроєкт також передбачає обов’язкову реєстрацію для продавців товарів і послуг через Instagram та запроваджує нові обмеження щодо купівлі алкоголю. Детальніше це питання дослідив УНН.
Міцні напої онлайн – лише після ідентифікації: як зміняться правила купівлі-продажу алкоголю
Автори законопроєкту, Данило Гетманцев, Андрій Мотовиловець, Олександр Сова та Ярослав Железняк, зазначають, що метою нововведень є запобігання продажу алкогольних напоїв неповнолітнім та посилення контролю за онлайн-торгівлею.
Відтак, в Україні посилюється контроль за продажем алкоголю через інтернет. З моменту набуття чинності законом, придбання пива, вина чи міцних напоїв на маркетплейсах або в онлайн-магазинах стане неможливим без попереднього підтвердження віку покупця.
Ідентифікація може бути здійснена кількома способами:
- Пред’явлення електронного паспорта.
- Надання електронного посвідчення.
- Використання функції розпізнавання обличчя на смартфоні.
- Спілкування з оператором у режимі реального часу.
- Застосування інших інструментів для підтвердження особи.
Що чекає на продавців алкоголю онлайн
Зміни торкнуться й продавців алкогольної продукції. Для здійснення онлайн-торгівлі такими напоями буде необхідно отримати відповідну ліцензію. Крім того, всі вебсайти та застосунки, що пропонують продаж алкоголю, будуть внесені до спеціального реєстру.
Ресурси, які здійснюватимуть незаконну торгівлю алкоголем чи тютюном онлайн, будуть блокуватися.
Продажі в соцмережах під контролем: коли українцям загрожують штрафи до 85 тисяч
Законопроєкт №15111-д також запроваджує зміни для тих, хто продає товари та послуги через популярні соціальні мережі, як-от Instagram, Facebook, TikTok Shop тощо. Такі продавці будуть офіційно визнані підприємцями, а їхній прибуток від продажу оподатковуватиметься, якщо діяльність є систематичною.
У такому випадку продавець муситиме зареєструватися як фізична особа-підприємець (ФОП) та сплачувати податки.
У разі невиконання цих вимог, продавцю загрожуватимуть обмеження та санкції. За здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації особу притягнуть до адміністративної відповідальності.
Це означатиме штраф у розмірі від 17 до 34 тисяч гривень. Крім того, податкова служба може заблокувати та стягнути кошти, отримані від продажу товарів чи послуг.
Якщо ж особи продовжать пропонувати свої товари та послуги за гроші без реєстрації ФОП, на них чекає штраф до 85 тисяч гривень.
Окрім адміністративної відповідальності, продавці, які не мають реєстрації ФОП, можуть бути зобов’язані сплатити податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та військовий збір у розмірі 5% від отриманих доходів.
Чи штрафуватимуть українців за продаж особистих речей
Законопроєкт дозволяє не реєструватися як ФОП тим українцям, які продають через онлайн-платформи непотрібні особисті речі, наприклад, дитячий візочок, одяг чи старі меблі. Це пов’язано з тим, що йдеться про разовий продаж особистого майна, а не про систематичну підприємницьку діяльність.
Порада від Українські факти: Законодавчі зміни суттєво посилять контроль за онлайн-торгівлею, зобов’язавши продавців реєструвати ФОП та запровадивши обов’язкову ідентифікацію для купівлі алкоголю.
Крім того, доходи від продажу товарів та послуг, що не перевищують еквівалент 2 тисяч євро протягом календарного року, не підлягатимуть оподаткуванню та штрафам.
Коли норма про продаж особистого майна не спрацює
Слід зазначити, що законопроєкт передбачає випадки, коли навіть продаж одягу чи косметики може бути кваліфікований як бізнес. Якщо податківці виявлять, що особа тривалий час продає однотипні товари (білизну, верхній одяг, парфуми, взуття, вироби ручної роботи тощо) на онлайн-платформах, їй доведеться сплатити штраф та зареєструватися як ФОП.
Як планують контролювати онлайн-торгівлю в Україні
Податкові органи зможуть контролювати інтернет-торгівлю за допомогою таких методів:
- Аналіз банківських операцій.
- Сканування оголошень, сторінок та тематичних груп у соціальних мережах.
- Проведення контрольних закупівель.
- Перевірка післяплати, отриманої через поштових операторів (“Укрпошта”, “Нова пошта”, “Міст Експрес” тощо).
Продаєте через Instagram чи Facebook? За які рекламні пости у цих соцмережах вас оштрафують
Законопроєкт, відомий як “про податки на OLX”, передбачає штрафи не лише за порушення правил торгівлі, а й за рекламу.
Держпродспоживслужба перевірятиме оголошення на відповідність законодавству про рекламу. Зокрема, штрафи можуть бути накладені за:
- Поширення неправдивої інформації про товар.
- Використання ненормативної лексики.
- Розміщення реклами з порушенням встановлених норм.
Коли запрацюють законодавчі зміни про продаж алкоголю онлайн і товарів у соцмережах
Закон набуде чинності після підписання Президентом України Володимиром Зеленським та офіційного опублікування. Однак, за словами одного з авторів законопроєкту, Ярослава Железняка, він набере чинності не раніше січня 2027 року, а реально запрацює ближче до 2028 року.
З урахуванням необхідності підписання меморандумів та запуску механізму обміну інформацією, повноцінне функціонування нових правил може розпочатися ближче до 2028 року.
– пояснив парламентар.
Що потрібно знати про законопроєкт №15111-д
Законопроєкт №15111-д – це доопрацьований документ, який профільний комітет парламенту отримав 6 квітня 2026 року. 8 квітня його прийняли за основу з умовою подальшого доопрацювання. Голосування в сесійній залі планувалося на 28 травня, але було перенесено на 9 червня.
Зрештою, 241 народний депутат підтримав законопроєкт у цілому, отримавши схвалення навіть від бізнес-асоціацій.
Частина з близько 3 тисяч запропонованих правок була заблокована під час голосування, однак, за оцінками учасників процесу, це не вплинуло критично на фінальну редакцію документа.
Частину поправок не підтримали, однак, за оцінками учасників процесу, це не мало критичного впливу на фінальну редакцію документа.
– поділився деталями нардеп Ярослав Железняк.
Що дає Україні новий закон про регуляцію онлайн-торгівлі
Народний депутат і співавтор законопроєкту Ярослав Железняк наголошує, що цей документ є одним зі структурних “маяків” Міжнародного валютного фонду (МВФ).
Детінізація доходів, розвиток цифрової економіки та наближення українського законодавства до стандартів ЄС і ОЕСР були ключовими умовами для продовження співпраці між Україною та МВФ, включно з майбутньою фінансовою підтримкою.
Про що йдеться у документі про регуляцію онлайн-торгівлі
Законопроєкт пропонує запровадити нові правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, а також механізм автоматичного обміну податковою інформацією з іншими державами.
Згідно з документом, цифрові платформи, через які фізичні особи продають товари або надають послуги, стануть податковими агентами та передаватимуть інформацію про доходи продавців до контролюючих органів.
Передбачено, що фізичні особи зможуть користуватися спеціальним режимом оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, за умови одночасного виконання низки вимог:
- Продавець має бути резидентом України.
- Продавець повинен використовувати для розрахунків рахунок в українському банку або платіжній установі.
- Продавець не має залучати найманих працівників.
- Продавець не повинен продавати підакцизні товари.
- Особа має продавати товари та послуги через платформи, які зареєстровані в податкових органах.
Однією з ключових новацій є визнання операторів платформ податковими агентами. Вони будуть зобов’язані нараховувати, утримувати та перераховувати податки з доходів продавців, а також подавати відповідну звітність до податкової служби.
Законопроєкт також встановлює податкові пільги для невеликих продавців: доходи від продажу товарів через платформи не оподатковуватимуться, якщо їхній сукупний обсяг за рік не перевищує еквівалент 2 тисяч євро. У разі перевищення цього ліміту, податок нараховуватиметься на суму перевищення.
Крім того, платформам встановлюються вимоги щодо постановки на облік у податкових органах, перевірки продавців, збору інформації про їхні доходи та регулярної звітності.
Дані про доходи продавців будуть передаватися не лише українській податковій службі, але й використовуватимуться під час міжнародного автоматичного обміну податковою інформацією відповідно до багатосторонніх міжнародних угод.
Для контролю за виконанням цих вимог передбачені додаткові повноваження для податкових органів, які зможуть перевіряти своєчасність подання звітів, достовірність наданих даних та повноту сплати податків.
Окремі підстави для перевірки виникатимуть, якщо продавець чи представники онлайн-платформи вчасно не подали звітність, зробили помилки в документах або надали неправдиву інформацію.
Законопроєкт №15111-д передбачає систему фінансової відповідальності для операторів платформ. Якщо представники платформи не стануть на облік, їм загрожуватиме штраф у розмірі 20 мінімальних заробітних плат (станом на червень 2026 року – 172 940 грн). Штраф у 100 мінімальних зарплат (864 700 грн) доведеться сплатити, якщо податкова не отримає звіт про доходи.
Також будуть нараховані штрафи за прострочення подання звітності, надання неповної або неправдивої інформації та за порушення правил зберігання даних про продавців.
Окремий блок змін стосується іноземних компаній-операторів цифрових платформ, для яких визначено порядок обліку, звітності, отримання податкових повідомлень та оскарження рішень контролюючих органів. Передбачено використання спеціального електронного порталу для взаємодії нерезидентів із податковою службою України.
За матеріалами: unn.ua