Бюро економічної безпеки (БЕБ) опинилося під пильною увагою громадськості та експертів через звинувачення у фальсифікації звіту про відшкодування збитків державі. Згідно з оприлюдненими даними, БЕБ заявило про відшкодування 3,8 мільярда гривень, проте парламентський комітет поставив під сумнів достовірність цих показників.
Суддя у відставці Олександр Ситников вважає, що подібні невідповідності у звітності потребують ретельного службового розслідування та притягнення винних посадовців до відповідальності. Він наголосив, що будь-яка особа має право вимагати такого розслідування від правоохоронного органу.
Скандал довкола звіту БЕБ
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час заслуховування звіту БЕБ за 2025 рік висловив сумніви щодо наданих цифр. За його словами, значна частина заявленої суми у 3,8 мільярда гривень стосується відшкодованих збитків за попередні роки (2022-2024), а не за звітний 2025 рік.
Ви зазначили в звіті, що за результатами 2025 року відшкодовано збитків державі грошима на суму 3,8 мільярда гривень. Аналіз, проведений нами, вашої ж наданої нам інформації, свідчить про те, що 2,8-2,9 мільярда гривень – це взагалі не 2025 рік. Це з 2022 по 2024. Навіщо Ви пишете недостовірні дані в звіті БЕБ?
– запитав Гетманцев у керівництва БЕБ.
Гетманцев зазначив, що якщо враховувати лише надходження, фактично здійснені у 2025 році, то сума відшкодування становить близько 47 мільйонів гривень, що суттєво відрізняється від заявлених 3,8 мільярда.
Неправдиві дані у звітності потребують розслідування
Олександр Ситников вважає, що першочергово необхідно встановити, хто саме відповідав за формування показників та чому до звіту потрапили сумнівні дані. Він наголосив на необхідності проведення службового розслідування всередині БЕБ.
Тут має бути звернення до БЕБ щодо проведення службового розслідування, хто надавав такі дані, чому. Тобто, спочатку має бути службове розслідування, а потім дисциплінарна відповідальність.
– зазначив Ситников.
Суддя у відставці підкреслив, що БЕБ, як правоохоронний орган, зобов’язане реагувати на будь-які звернення щодо проведення службових перевірок. Маніпулювання даними у звітності, за його словами, є введенням в оману не тільки парламенту, а й суспільства.
Президент Всеукраїнської асоціації суддів у відставці Денис Невʼядомський припустив, що наслідки для керівництва БЕБ можуть вийти за межі дисциплінарної відповідальності, аж до кримінальної. Він послався на статті Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за службове підроблення, зловживання владою та перешкоджання діяльності народних депутатів.
Це службові злочини. Окрім загальних статей за службове підроблення (ст. 366 ККУ) та зловживання владою (ст. 364 ККУ), у цьому випадку діють особливі норми: перешкоджання діяльності народних депутатів та комітетів (ст. 351 ККУ) – надання завідомо неправдивої інформації на запит чи під час звітування перед комітетом ВРУ карається штрафом, арештом або обмеженням волі на строк до трьох років.
– пояснив Нев’ядомський.
Криза довіри до БЕБ
Скандал із недостовірністю звітності став черговим тривожним сигналом для репутації Бюро економічної безпеки. Останнім часом БЕБ часто опиняється в центрі уваги через корупційні скандали та критику щодо можливого тиску на бізнес, зокрема на авіаційну галузь.
Посилення претензій до роботи БЕБ пов’язане з викриттями співробітників на корупції. Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про розслідування щодо двох посадовців БЕБ, які вимагали неправомірну вигоду, використовуючи своє службове становище.
Система, яка має захищати економіку держави, не може бути місцем для тих, хто намагається використати посаду для власного збагачення.
– зазначив генпрокурор Руслан Кравченко.
Народні депутати закликають до проведення аудиту кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ, та до необхідності “перезавантаження” правоохоронного органу.
Окрему стурбованість викликає ситуація навколо кримінальних проваджень проти українських авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. БЕБ розслідує справи щодо сплати роялті за лізинг повітряних суден у іноземних компаній. Однак, як зазначають експерти, транспорт не є об’єктом інтелектуальної власності, а міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування передбачають сплату податків у країні лізингодавця.
Така правова позиція БЕБ суперечить міжнародній практиці та вже сформованим судовим рішенням в Україні, де суди неодноразово ставали на бік бізнесу у подібних спорах. Юристи та податкові експерти наголошують, що лізингові платежі за транспорт не можуть прирівнюватися до роялті, а міжнародні угоди мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями.
Порада від Українські факти: Для відновлення довіри суспільства Бюро економічної безпеки повинно негайно провести прозоре розслідування щодо невідповідностей у звітності та проявити реальну боротьбу з корупцією серед власних співробітників.
За матеріалами: unn.ua