Компанії Hensoldt та Fire Point уклали угоду про розробку антибалістичного щита Freyja, який поєднуватиме німецькі радари та українські ракети FP-7.x.
Німецький виробник радарних комплексів Hensoldt долучився до проєкту зі створення пан’європейського антибалістичного щита Freyja. Німецька компанія та український виробник далекобійного озброєння Fire Point підписали відповідну угоду на виставці озброєння Eurosatory-2026 у Парижі.
Hensoldt є одним із провідних європейських розробників високотехнологічних радарних систем і вже співпрацює з Україною. Зокрема, радіолокаційні станції TRML-4D, які входять до складу зенітно-ракетних комплексів IRIS-T SLM, продемонстрували високу ефективність у протидії російським повітряним атакам.
Торік компанія анонсувала масштабне розширення виробництва, тому очікується, що з наступного року Hensoldt зможе випускати близько тисячі радарів щорічно. Це буде одним із найвищих показників серед виробників подібного обладнання.
За інформацією компанії Fire Point, проєкт Freyja передбачає можливість інтеграції різних типів радарів, зокрема й німецького виробництва. Радарні системи, щодо яких підписано угоду, включають багатофункціональний TRML-4D, здатний одночасно виявляти та супроводжувати понад 1500 цілей на відстані до 250 кілометрів, а також SPEXER 2000 3D MkIII, призначений для виявлення та класифікації наземних, морських і повітряних цілей на малих висотах.
Зараз ми почнемо його (німецький радарний комплекс) інтегрувати з нашою ракетою, з ситуаційним центром, і отримувати команду від нього, від нашої ракети, направляти в зону, де вже система перехоплення ракети зможе перехопити балістику.
– повідомив співзасновник та головний конструктор компанії Fire Point Денис Штілерман після підписання меморандуму з німецьким виробником.
Підключення німецьких радарних комплексів до Freyja є одним із ключових етапів створення повноцінної системи протиповітряної оборони, здатної захистити Європу від балістичних загроз. Після цього проєкт зможе перейти до етапу випробувань та завершення розробки антибалістичного щита.
У Fire Point зазначили, що всі компанії-партнери проходять багаторівневу перевірку, яка включає KYC-верифікацію, перевірку через уповноважені органи, перевірку співробітників, систем обміну інформацією, а також перевірку конфіденційності та інші стандартні процедури у сфері військового виробництва.
Основою системи Freyja є українська ракета-перехоплювач балістики FP-7.x, розроблена компанією Fire Point. Її порівнюють з американською системою Patriot PAC-3, проте українські ракети значно дешевші – близько 700 тисяч доларів за одиницю, проти 3,8 мільйона доларів за американську.
FP-7.x під час останніх випробувань досягла висоти польоту 25 кілометрів, що співставно з показниками комплексу Patriot.
До системи Freyja, окрім німецьких радарів дальнього виявлення, увійдуть також радар підсвітки та наведення Weibel GFTR-2100/48 або Leonardo KRONOS Land. Командний пункт буде базуватися на норвезькому комплексі Kongsberg Fire Distribution Center. Однією з ключових особливостей системи стане відкрита архітектура та використання модулів Network Access Nodes, що дозволить інтегрувати додаткові рішення та компоненти.
Обмін даними між усіма елементами комплексу здійснюватиметься через тактичний канал Link 16, стандартизований відповідно до STANAG 5516. Цей протокол забезпечить інтеграцію Freyja до існуючої системи протиповітряної оборони України та інших європейських країн.
Якщо Україна побудує на базі своїх перехоплювачів пан’європейський антибалістичний щит, це дозволить забезпечити Україні власний оборонний бюджет лише продажем ліцензій на ці перехоплювачі.
– розповів Денис Штілерман.
За словами Дениса Штілермана, Україна вже не тільки отримує допомогу від партнерів, але й стала невід’ємною частиною європейської безпекової стратегії. “Ми можемо виробляти достатньо складні речі у великій кількості. І ми дуже швидко просуваємося, тому пропонуємо організувати європейську безпеку на зовсім нових засадах, зокрема щодо антибалістичного щита”, – зазначив Штілерман.
Нагадаємо
Раніше УНН повідомляв, що Freyja може отримати також шведські радари Saab Giraffe 4A та Giraffe 8A, а також французькі далекобійні радари Thales Ground Master 400. Чи будуть у системі використовуватися виключно рішення Hensoldt, наразі невідомо.
Подробиці можна знайти на сайті: unn.ua