Податковий комітет Верховної Ради виявив у звіті Бюро економічної безпеки (БЕБ) за 2025 рік статистичні помилки та маніпуляції. Депутати вказали на низьку результативність розслідувань, де лише 13% справ дійшли до суду.
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики висловив сумніви щодо ефективності роботи Бюро економічної безпеки за підсумками 2025 року. У рішенні, ухваленому після заслуховування звіту директора БЕБ Олександра Цивінського, депутати відзначили відсутність ключових показників ефективності, наявність статистичних помилок та суперечностей у представлених даних.
Аналітика без результатів
Одним із головних зауважень податкового комітету Ради стала аналітична діяльність БЕБ. Незважаючи на звіт про створення 1529 аналітичних продуктів на суму 141,5 млрд грн, у документі відсутня інформація про кількість кримінальних проваджень, відкритих за результатами цих досліджень, та їхні наслідки. Це унеможливлює об’єктивну оцінку ефективності роботи аналітичних підрозділів.
Інформація щодо аналітичної діяльності БЕБ у звіті викладена таким чином, що не дає можливості здійснити повноцінну оцінку ефективності роботи БЕБ за цим напрямом. Наведені результати діяльності аналітичних підрозділів мають фрагментарний характер та не охоплюють усього спектра завдань, покладених на БЕБ.
Також незрозумілим залишається вплив такої діяльності на детінізацію економіки.
У цілому зі Звіту не вбачається можливим встановити, яким чином результати діяльності аналітичних підрозділів БЕБ, зокрема підготовлені аналітичні дослідження та продукти, вплинули на процеси детінізації економіки, зниження рівня економічних правопорушень та зміцнення економічної безпеки держави. Відсутність відповідних показників результативності та оцінки впливу не дозволяє належним чином оцінити ефективність цього напряму діяльності БЕБ.
Крім того, народні депутати звернули увагу на сумнівність деяких рекомендацій, наданих БЕБ державним органам. Як приклад наведено рекомендацію податковій службі анулювати свідоцтва платників ПДВ, хоча такі документи вже давно не передбачені законодавством.
Падіння результативності розслідувань
Окремо депутати розкритикували результати досудового розслідування, яке є основною функцією Бюро економічної безпеки. З майже 6,9 тисячі кримінальних проваджень, розслідуваних БЕБ у 2025 році, підозри були оголошені лише у 12,9% випадків, а до суду передано 13,1% справ, або 904 кримінальні провадження.
Тобто, відсоток кримінальних проваджень, у яких вручено підозру, та відсоток кримінальних проваджень, що передано до суду, є надто низьким відносно загальної кількості розслідуваних проваджень.
У січні-квітні 2026 року показники стали ще нижчими: підозри отримали лише 8,1% фігурантів, а до суду передано 8% справ.
Такі дані викликають запитання щодо можливого зловживання повноваженнями правоохоронним органом, коли кримінальні справи відкриваються не з метою розслідування злочинів, а для тиску на бізнес. Пояснення того, чому з майже 7 тисяч кримінальних справ до суду передано менше тисячі, залишається неясним.
Помилки та маніпуляції у звіті
Серйозні претензії нардепів викликало висвітлення боротьби з нелегальними автозаправними станціями. Перевірка даних БЕБ помічниками голови Комітету Данила Гетманцева виявила, що частина АЗС, які бюро вважало закритими або демонтованими, відновили роботу. Такі випадки зафіксовано в Одеській, Львівській, Полтавській та Чернівецькій областях.
Крім того, Комітет виявив помилки у самому звіті. Зокрема, БЕБ помилково вказало загальний обсяг виторгів від продажу пального як приріст показника, завищивши його більш ніж у шість разів. Також було некоректно зазначено одиниці виміру обсягів реалізації пального.
Неточною у звіті БЕБ була й інформація щодо нелегального ринку сигарет. Бюро використало середньорічний показник тіньового ринку за 2025 рік, створюючи враження про його скорочення. Водночас податковий комітет звернув увагу, що наприкінці року частка нелегального ринку зросла до 17,8% проти 12,6% у 2024 році.
Втрати бюджету від нелегального ринку на початку 2026 року оцінюються вже у 28,1 млрд грн на рік, збільшившись на 1,6 млрд грн. Кожна шоста пачка на ринку тютюну залишається нелегальною.
Такий підхід БЕБ, на думку комітету, є спробою створити маніпулятивне враження про позитивну динаміку, хоча протягом 2025 року значна частина досягнень попереднього року була втрачена.
Схожі претензії депутати висловили щодо ринку лікеро-горілчаної продукції. Комітет наголосив, що БЕБ переважно оперує показниками зростання виторгів через РРО, але не аналізує виробництво та податкові надходження від виробників. При цьому рівень сплати ПДВ у галузі продовжує знижуватися, що, на думку депутатів, свідчить про зупинку процесів детінізації.
Відсутність стратегічного бачення
Комітет дійшов висновку, що документ складається переважно з опису окремих заходів та кейсів, а не системної оцінки діяльності органу. Депутати констатували негативну динаміку за низкою ключових напрямів роботи БЕБ, зокрема щодо аналітичної діяльності, результативності розслідувань та відшкодування збитків державі.
У рішенні також зазначається відсутність у БЕБ стратегічного підходу до організації роботи, чіткого планування та системного бачення пріоритетів. На думку Комітету, бюро не продемонструвало комплексної та ризик-орієнтованої роботи з протидії тіньовій економіці, а реформа органу досі не завершена.
За результатами обговорення під час засідання Комітету народні депутати України – члени Комітету дійшли висновку про необхідність посилення та активізації діяльності ДПС, БЕБ і Держмитслужби у сфері протидії тіньовим процесам в економіці. На думку народних депутатів України – членів Комітету, підвищення ефективності роботи зазначених органів сприятиме забезпеченню рівних та справедливих умов ведення господарської діяльності для всіх учасників ринку, зменшенню масштабів тіньової економіки, а також збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів.
За результатами розгляду звіт БЕБ був лише “взятий до відома”. Бюро, ДПС та Держмитслужбі Комітет надав масштабний перелік рекомендацій щодо виправлення виявлених недоліків та посилення роботи з детінізації економіки.
Нагадаємо
Народні депутати, опитані УНН, заявили про необхідність аудиту кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ, на предмет їх замовного характеру. Вони також вказують на необхідність перезавантаження та очищення правоохоронного органу.
Показовим кейсом для перевірки законності кримінальних проваджень, які розслідує Бюро економічної безпеки, може стати низка справ проти авіаперевізників. Як повідомляв УНН, БЕБ розслідує справи щонайменше проти п’яти українських авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Ці авіаперевізники беруть повітряні судна в лізинг за кордоном у компаній-нерезидентів. У Бюро переконані, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті, тобто збір за користування інтелектуальною власністю. При цьому повністю ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки за лізинг саме в тих країнах, резидентами яких є компанії-лізингодавці.
Саме на цій, не підкріпленій законодавством, правовій конструкції базуються кримінальні провадження за ухилення від сплати податків. Однак ця позиція суперечить як міжнародній практиці, так і сформованим в Україні судовим рішенням.
Українські суди неодноразово розглядали аналогічні спори щодо оренди та лізингу транспортних засобів у нерезидентів і ставали на бік бізнесу, зазначаючи, що лізинг транспорту не є роялті.
Цю позицію поділяють профільні юристи, податкові експерти та фахівці з міжнародного оподаткування, опитані УНН. Вони наголошують, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можуть прирівнюватися до роялті.
Тому кримінальні провадження щодо авіакомпаній дедалі більше нагадують не боротьбу зі злочинами в економічній сфері, а спробу створити штучний податковий спір через механізми кримінального переслідування.
Порада від Українські факти: Податковий комітет ВР виявив значні недоліки у звіті БЕБ за 2025 рік, включаючи статистичні помилки, маніпуляції та низьку результативність розслідувань, що ставить під сумнів ефективність роботи Бюро.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: unn.ua