Війна в Україні докорінно змінює військові доктрини, перетворюючи безпілотники на ключовий інструмент ураження. Україна активно застосовує “мідлстрайки” та “діпстрайки” для знищення логістичних ланцюгів та стратегічних об’єктів противника.
Пожежа на НПЗ у Тюмені після атаки українських БпЛА
Повномасштабне вторгнення Росії продемонструвало, що безпілотні системи вже не є допоміжними засобами, а класичну лінію фронту з протистоянням піхоти та бронетехніки частково замінює так звана “кілзона”. Це смуга вздовж лінії зіткнення, насичена розвідувальними та ударними дронами, де будь-який рух техніки чи особового складу фіксується та уражається. Якщо раніше основою військової могутності вважалися танкові армії, артилерія та авіація, то український досвід свідчить: зростає роль безпілотних систем, високоточних ракет та далекобійних засобів ураження.
Нова філософія війни формується в Україні
Кілька років тому безпілотники розглядали переважно як допоміжний інструмент для розвідки та коригування вогню. Сьогодні вони стали одним із головних засобів ведення бойових дій.
Старша наукова співробітниця американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Катерина Бондар у своєму дослідженні робить висновок, що Україна поступово переходить до концепції ведення бойових дій, у якій значну частину завдань виконують безпілотні та автономні системи, а ключовою метою є мінімізація ризиків для особового складу.
Україна будує масштабну інтегровану систему, що поєднує FPV-дрони, ударні безпілотники різних типів, морські дрони та наземні роботизовані комплекси.
Війна в Україні вже названа “першою великою війною дронів” і змінює військові доктрини. У цій війні дедалі менше місця для традиційних засобів ведення бою. Наприклад, заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Павло Єлізаров зазначив, що між дроном і танком він обере дрон, адже він “мобільніший, дешевший, не залежить від рельєфу, не застряє в багнюці, потребує менше людей для обслуговування”.
Бійці 28 ОМБр ім. Лицарів Зимового Походу за допомогою БпЛА знищили російський “танк-монстр”.
Масове застосування дронів кардинально змінило логіку бойових дій. Фронт все більше нагадує багатокілометрову “кілзону” – територію, де будь-яке переміщення техніки чи особового складу оперативно виявляється та може бути уражене. За оцінками експертів, ця “кілзона” сягає глибини від 10 до 30 кілометрів. Проведення класичних механізованих операцій у цій зоні значно ускладнене. Інститут вивчення війни (ISW) повідомляв, що на Куп’янському напрямку українські військові за допомогою безпілотників створили тактичну зону ураження, яка обмежує використання російською армією техніки на відстані 20-25 кілометрів від лінії фронту, або піхоти – в межах одного кілометра. За даними підрозділу “Оріон”, вони можуть знищити до 88% російських сил ще до їхнього наближення до українських позицій.
“Кілзони”, контрольовані БпЛА, ускладнюють, а подекуди роблять неможливим формування ударних угруповань для прориву фронту, адже будь-яка концентрація техніки виявляється і може бути знищена.
“Мідлстрайк”: робота за межами “кілзони”
Якщо в “кілзоні” уражається все, що рухається поблизу лінії фронту, то ударні безпілотники класу middle strike дістаються об’єктів, розташованих далі. Приблизна дальність роботи таких БпЛА – від 30 до 300 км.
Дрони для середньої глибини ураження зазвичай є полегшеними “діпстрайками”, здатними нести до 200 кг корисного навантаження. Українські військові активно використовують їх для перехоплення логістичних артерій, аеродромів, складів, баз та скупчень сил ворога. Найбільш показовими стали ураження мостів, що перешкоджають логістиці окупантів до Криму.
За допомогою middle-strike БпЛА українського виробництва було завдано ударів по ключових кримських мостах біля Чонгара та Армянська. Удари здійснювали безпілотники FP-2 та “Бегемот”. Міст, що з’єднує Херсонську область із Кримом у Чонгарі, атакували двічі – у ніч з 6 на 7 червня та в ніч на 9 червня. Вже 8 червня під ударом опинився міст, що веде з Генічеська до Арабатської стрілки. Ще два мости через Північнокримський канал – у районі Преображенки та Мирного біля Армянська – були атаковані 11 червня. 23 червня Сили спецоперацій заявили про знищення залізничного мосту через Північнокримський канал.
Як розповіли у Центрі мультидоменних операцій “Фаланга”, для таких цілей активно використовуються “мідлстрайки” від Fire Point. Дрон FP-2, який використовується для ударів середньої глибини, пройшов важливі модернізації: тепер він здатен нести більше корисного навантаження, а дальність польоту збільшена до 370 км. Модернізація також дозволяє використовувати цей дрон як платформу для запуску FPV-дронів та некерованих авіаційних ракет, що робить атаку масштабнішою та ускладнює реакцію противника.
Очікується, що дальність роботи “мідлстрайків” з часом розширюватиметься, при цьому вони зберігатимуть здатність нести потужний бойовий заряд. Вже зараз такі дрони ефективно пригнічують наступальний потенціал ворога, знищують логістику, запаси пального та боєприпасів.
“Діпстрайк”: удари туди, де ворог почувався в безпеці
“Мідлстрайки” руйнують логістику на оперативній глибині, тоді як далекобійні дрони (deep strike) працюють по стратегічному тилу ворога. Основними цілями стали об’єкти нафтопереробної промисловості, заводи оборонного комплексу та центри космічного зв’язку.
Перше українське ураження на дальню глибину сталося у грудні 2022 року – під удар потрапила авіабаза Енгельс-2 на відстані 650 км. 3 травня 2023 року після ураження українським безпілотником загорілася нафтобаза в російському селі Волна на Таманському півострові. Кількість та дальність таких ударів, хоч і вражаючі, спочатку не були настільки дошкульні для ворога. У 2025 році Україна почала нарощувати частоту та дальність таких уражень. У 2026 році “діпстрайки” по території Росії стали майже щоденною рутиною.
Атака на московський нафтопереробний завод 18 червня – приклад такої роботи: за словами учасників операції, кожен дрон, що долетів до цілі, – це результат подолання кількох ешелонів ППО. Українцям це вдалося.
Але Москва – ціль символічна, проте не найбільш показова. 20 червня підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій ЗСУ уразили тюменський нафтопереробний завод – дрони успішно подолали близько 2500 кілометрів. Це були модернізовані далекобійні FP-1 від Fire Point, які, як очікується, зможуть долати відстань понад 3000 кілометрів.
За кілька років “діпстрайки” просунулися від 650 км до понад двох з половиною тисяч. І це, очевидно, не межа. За таких умов, завдяки ударним дронам, у Росії незабаром може не залишитися безпечної території.
Поєднання middle strike та deep strike, за оцінками експертів, дозволяє одночасно уповільнити російський наступ ударами по логістиці на полі бою та підірвати економічний потенціал РФ ударами по виробництву пального й озброєння в глибокому тилу.
Економіка війни змінюється
Експерти зазначають, що безпілотні системи стають одним із найпріоритетніших напрямів оборонних інвестицій. Традиційні види важкого озброєння не зникають повністю, але математика невблаганна. Один російський танк коштує від 1,2 до 4,5 млн доларів. Навіть якщо для його знищення потрібно 5-7 ударних дронів, їхня сукупна вартість значно нижча за вартість знищеної цілі. Крім того, оператор дрона може перебувати на відносно безпечній відстані.
Навіть дрони вартістю в сотні тисяч доларів є економічно виправданими, адже цілі, які вони вражають, коштують дорожче. Дешевим дронам часто доводиться протистояти дорогим засобам протидії. Спочатку це відчула Україна, коли Росія почала запускати відносно дешеві іранські “шахеди”, але найбільш показовою стала протидія цим “шахедам” на Близькому Сході – їх збивали дефіцитними та дороговартісними ракетами Patriot PAC-3.
Заступник Верховного головнокомандувача Об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Джон Стрінгер назвав використання дорогих ракет проти дешевих дронів “нежиттєздатним підходом”. За його оцінкою, один “шахед” коштує від 20 до 50 тисяч доларів, тоді як ракета Patriot PAC-3 для його перехоплення – близько 3,7 млн доларів. Він додає, що відповідь Заходу має “перебувати на правильній ділянці кривої вартості”, інакше традиційна архітектура ППО, що спирається на дорогі ракети й винищувачі, не витримає масового застосування дешевих дронів. Україна вже знайшла відповідь – дрони-перехоплювачі вартістю у кілька тисяч доларів.
Сукупність цих тенденцій складається в просту воєнно-економічну формулу. Танк, артилерійська система чи літак залишаються потужними інструментами, але їхня ефективність на сучасному полі бою впала пропорційно до зростання радіусу та щільності дронового покриття. Самі ж дрони, залежно від типів, стали засобами, що здатні виконувати різні завдання: стримувати наступ ворога, підривати його логістику та виробничу базу.
Порада від Українські факти: Війна в Україні демонструє революційну зміну у військовій тактиці, де дрони, від FPV до далекобійних “діпстрайків”, стають ключовими інструментами, що змінюють баланс сил та економіку конфлікту.
Джерело новини: unn.ua