Війна в Україні кардинально змінює військові доктрини, де безпілотники стають ключовим засобом ураження. Україна активно використовує дрони для ударів по логістиці та стратегічних об’єктах ворога.
Пожежа на нафтопереробному заводі в Тюмені після атаки українських БпЛА
Повномасштабна війна в Україні показала, що безпілотні системи перестали бути допоміжними елементами. Класичну лінію фронту, де відбувалося протистояння піхоти та бронетехніки, частково замінює так звана “кілзона” — зона вздовж лінії зіткнення, насичена розвідувальними та ударними дронами. Тут будь-який рух техніки чи людей фіксується і завдається ураження.
Якщо раніше основою військової потужності вважалися танкові армії, артилерія та авіація, то український досвід демонструє: дедалі більшу роль відіграють безпілотні системи, високоточні ракети та далекобійні засоби ураження.
Нова філософія ведення війни формується в Україні
Ще кілька років тому безпілотники розглядали переважно як допоміжний інструмент для розвідки та коригування вогню. Сьогодні вони стали одним із головних засобів ведення бойових дій.
Старша наукова співробітниця американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Катерина Бондар у своєму дослідженні про можливість ведення автономної війни робить висновок, що Україна поступово переходить до концепції бойових дій, у якій значну частину завдань виконують безпілотні та автономні системи. Ключовою метою при цьому є мінімізація ризиків для особового складу.
Україна будує масштабну інтегровану систему, яка поєднує FPV-дрони, ударні безпілотники різних типів і класів, включаючи “мідл-” та “діпстрайки”, морські дрони та наземні роботизовані комплекси.
Війна в Україні вже стала “першою великою війною дронів” і змінює військові доктрини. У цій війні все менше місця традиційним засобам ведення бою. Наприклад, заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Павло Єлізаров зазначив, що між дроном і танком він обере дрон, адже він “мобільніший, дешевший, не залежить від рельєфу, не застряє в багнюці, потребує менше людей для обслуговування”.
Бійці 28 ОМБр ім. Лицарів Зимового Походу за допомогою БпЛА знищили російський “танк-монстр”
Масове застосування дронів кардинально змінило саму логіку бойових дій. Якщо раніше фронт являв собою відносно чітку лінію зіткнення, то сьогодні він дедалі більше нагадує багатокілометрову “кілзону” — територію, де будь-яке переміщення техніки чи особового складу оперативно виявляється і може бути уражене. За оцінками експертів, ця “кілзона” сягає глибини від 10 до 30 кілометрів.
Проведення класичних механізованих операцій у цій зоні значно ускладнене. Інститут вивчення війни (ISW) повідомляв, що на Куп’янському напрямку українські військові за допомогою безпілотників створили тактичну зону ураження, яка не дозволяє російським військам використовувати техніку в межах 20-25 кілометрів від лінії фронту або використовувати піхоту в межах одного кілометра від лінії фронту поблизу Куп’янська. За даними військових з підрозділу “Оріон”, вони можуть знищити до 88 відсотків російських сил, перш ніж ті наблизяться до українських позицій.
“Кілзони”, контрольовані БпЛА, ускладнюють, а подекуди унеможливлюють формування ударних угруповань для прориву фронту, адже будь-яка концентрація техніки виявляється і може бути знищена.
Мідлстрайк: робота за межами кілзони
Якщо у “кілзоні” уражається все, що рухається біля лінії фронту, то ударні безпілотники класу middle strike дістаються того, що знаходиться за нею. Приблизна відстань роботи таких БпЛА — від 30 до 300 км.
Дрони для середньої глибини ураження зазвичай являють собою полегшені “діпстрайки”, здатні нести до 200 кг корисного навантаження. Такі дрони українські військові активно використовують для перерізання логістичних артерій, аеродромів, складів, баз та скупчень сил ворога. Найбільш показовими ураженнями “мідлстрайків” стало знищення мостів, що дозволяють ворогу заходити до окупованого Криму сухопутним коридором.
Військові за допомогою middle-strike БпЛА українського виробництва завдали ударів по ключових кримських мостах біля Чонгара та Армянська. Удари здійснили за допомогою безпілотників FP-2 та “Бегемот”. По мосту, що з’єднує Херсонську область із Кримом у Чонгарі, били двічі — у ніч з 6 на 7 червня, а також у ніч на 9 червня. Вже 8 червня під ударом опинився міст, що веде з Генічеська до Арабатської стрілки. Ще два мости через Північнокримський канал — у районі населених пунктів Преображенка та Мирне біля Армянська — були атаковані 11 червня. 23 червня Сили спецоперацій заявили про знищення залізничного мосту через Північнокримський канал.
Як розповіли у Центрі мультидоменних операцій “Фаланга”, для подібних цілей вони активно використовують “мідлстрайки” від Fire Point. Їхній дрон FP-2, який використовується для ударів середньої глибини, за доволі короткий термін отримав важливі модернізації: тепер він здатен нести більше корисного навантаження, а також збільшено дальність польоту (до 370 км).
Модернізація також дозволяє використовувати цей дрон не просто як ударний БпЛА, а й як платформу для запуску FPV-дронів та авіаційних некерованих ракет. Це робить атаку масштабнішою та ускладнює реагування на неї з боку ворога. Очікується, що дальність роботи “мідлстрайків” з часом розширюватиметься, при цьому вони зберігатимуть здатність нести достатньо потужний бойовий заряд. Вже зараз такі дрони ефективно придушують наступальний потенціал ворога, знищують логістику, запаси пального та боєприпасів.
Діпстрайк: удари туди, де ворог почувався в безпеці
Поки мідлстрайки руйнують логістику на оперативній глибині, далекобійні дрони (deep strike) працюють по стратегічному тилу ворога. Основними цілями у ворожому тилу обрано об’єкти нафтопереробної промисловості, заводи, що працюють на оборонку, і центри космічного зв’язку.
Перше українське ураження на далеку глибину сталося ще у грудні 2022 року — під удар потрапила авіабаза Енгельс-2 на відстані 650 км. 3 травня 2023 року на території російського села Волна на Таманському півострові після ураження українським безпілотником загорілася нафтобаза. У 2025 році Україна почала нарощувати як частоту таких уражень, так і їхню дальність. У 2026 році “діпстрайки” по ворожій території стають майже щоденною рутиною.
Атака на московський нафтопереробний завод 18 червня — приклад такої роботи. За словами військового, який брав участь в операції, кожен дрон, що долетів до цілі, — це, по суті, ще десяток дронів, які до неї не дійшли, оскільки попередньо потрібно було придушити кілька ешелонів ППО. Українцям це вдалося.
20 червня підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій ЗСУ уразили тюменський нафтопереробний завод. Дрони успішно подолали близько 2500 кілометрів до цілі. Це були модернізовані далекобійні FP-1 від Fire Point, які, як очікується, зможуть долати відстань у понад 3000 кілометрів.
За кілька років “діпстрайки” вже просунулися на відстань від 650 км до понад двох з половиною тисяч. І, очевидно, це не межа. За таких умов — навіть не завдяки класичним чи модернізованим ракетам, а саме ударним дронам — у росії скоро може не залишитися жодної безпечної території.
Поєднання middle strike і deep strike, за оцінками експертів, дозволяє одночасно уповільнити російський наступ ударами по логістиці на полі бою та підірвати економічний потенціал РФ ударами по виробництву пального й озброєння в глибокому тилу.
Економіка війни змінюється
Експерти вказують, що безпілотні системи стають одним із найпріоритетніших напрямів оборонних інвестицій. Хоча традиційні види важкого озброєння не зникають повністю, математика — річ уперта.
Один російський танк коштує, залежно від моделі, від 1,2 до 4,5 мільйонів доларів. Навіть за умови, що для його знищення потрібно 5-7 ударних дронів, сумарна вартість їх буде значно нижчою за знищену ціль. А оператор, який керує БпЛА, може перебувати на відносно далекій відстані від місця ураження.
Навіть дрони, що коштують не десятки, а сотні тисяч доларів, є економічно виправданими, адже цілі, які вони вражають, коштують ще дорожче. Дешевим дронам часто доводиться протистояти дорогим засобам протидії. Спочатку це відчули українці, коли Росія почала запускати відносно дешеві іранські “шахеди”. Найбільш показовою стала протидія цим “шахедам” на Близькому Сході, коли ці БпЛА збивалися дефіцитними та дороговартісними ракетами Patriot PAC-3.
Заступник Верховного головнокомандувача Об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Джон Стрінгер назвав використання дорогих ракет проти дешевих дронів “нежиттєздатним підходом”. За його оцінкою, один “шахед” коштує від 20 до 50 тисяч доларів, тоді як ракета Patriot PAC-3 для його перехоплення — близько 3,7 мільйонів доларів.
Він додає, що відповідь Заходу має “перебувати на правильній ділянці кривої вартості”, інакше традиційна архітектура ППО, що спирається на дорогі ракети й винищувачі, просто не витримає масового застосування дешевих дронів. Але Україна вже має відповідь — дрони-перехоплювачі вартістю у кілька тисяч доларів.
Сума цих тенденцій складається в просту воєнно-економічну формулу. Танк, артилерійська система чи літак залишаються потужними інструментами, але їхня ефективність на сучасному полі бою впала пропорційно до того, наскільки виріс радіус і щільність дронового покриття. Самі ж дрони, залежно від типів, стали тими засобами, які здатні виконувати різні задачі: стримувати наступ ворога, підривати його логістику й виробничу базу.
Порада від Українські факти: Війна в Україні демонструє еволюцію військових дій, де дрони стають ключовим інструментом, що змінює стратегії та економіку ведення бойових дій, вимагаючи від обох сторін адаптації до нових реалій.
Джерело новини: unn.ua