Лізинг літаків: як українська авіація може загинути

Бюро економічної безпеки розслідує кримінальні провадження щодо п’яти українських авіакомпаній через лізинг повітряних суден. Експерти застерігають, що трактування лізингових платежів як роялті суперечить міжнародному праву.

Кримінальні провадження через лізинг літаків за кордоном можуть знищити українську цивільну авіацію - експерт

Українська цивільна авіація, яка вже четвертий рік працює в умовах закритого неба, зіткнулася з новою загрозою – підходом Бюро економічної безпеки, за якого спори щодо стандартних міжнародних лізингових операцій переводяться у кримінальну площину. На думку голови юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України Руслана Мельниченка, це не узгоджується з міжнародною практикою оподаткування лізингу, створює правову невизначеність і може призвести до втрати контрактів, флоту та висококваліфікованих кадрів ще до відновлення польотів в Україні, пише УНН.

Після початку повномасштабної війни українські авіакомпанії були змушені повністю перебудувати свою роботу: релокуватися за кордон, шукати нові ринки, переорієнтуватися на виконання міжнародних контрактів та підтримувати діяльність, щоб зберегти персонал і компетенції до моменту відновлення польотів в Україні.

Від дискусії до криміналізації

За словами Руслана Мельниченка, понад 30 років українське законодавство щодо оподаткування лізингових платежів, які здійснюють авіаперевізники лізингодавцям-нерезидентам України, не змінювалося. Водночас у травні 2024 року Державна податкова служба оприлюднила статтю, відповідно до якої платежі за фінансовий та операційний лізинг повітряних суден можуть трактуватися як роялті.

Тобто йдеться про те, що в ДПС вирішили оренду повітряного транспорту трактувати як користування інтелектуальною власністю. Очевидно, що таке тлумачення підтримують окремі представники державних органів і, до прикладу, не всі податківці, які глибоко розбираються у міжнародному оподаткуванні, розділяють цей підхід.

Проте, на думку експерта, саме така інтерпретація створила передумови для переходу податкового спору у кримінальну площину.

“На перший погляд це могло виглядати як дискусійна позиція або “аналітика”. Але саме такі інтерпретації в податковій сфері швидко стають практикою – спочатку у вигляді претензій, потім у вигляді донарахувань, а далі (що найбільш небезпечно) – у вигляді спроб перевести спір про кваліфікацію операції у кримінальну площину”, – зазначив Руслан Мельниченко.

Сьогодні такий підхід вже має практичні наслідки. Як повідомляв раніше УНН, Бюро економічної безпеки розслідує кримінальні провадження щодо низки українських авіакомпаній, серед яких ПАТ “Авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України” (МАУ), ПрАТ “Авіакомпанія “Константа”, ПрАТ “Міжнародна акціонерна авіаційна компанія “УРГА”, ТОВ “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та ТОВ “Авіакомпанія “Скайлайн Експрес”.

Експерт наголошує, що така практика створює для українських перевізників одразу кілька критичних ризиків. Насамперед це втрата міжнародних контрактів, погіршення умов фінансування та лізингу, а також репутаційні втрати у відносинах з іноземними партнерами.

“Кожен місяць правової невизначеності – це прямі втрати контрактів, подорожчання фінансування, погіршення умов лізингу та прискорення “вимивання” української компетенції з ринку. Додатково авіакомпанії несуть репутаційні ризики: міжнародним партнерам складно пояснити логіку ситуації, у якій стандартна для світового ринку операція починає сприйматися як підстава для кримінальних претензій. Компанії змушені витрачати ресурси на захист і процеси, хоча й так працюють у режимі виживання через війну і закрите небо”, – підкреслив Руслан Мельниченко.

Ключова проблема у трактуванні лізингу

Голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України пояснює, що ключова проблема полягає у спробі прирівняти лізингові платежі до роялті.

“Проблема зводиться до базового питання кваліфікації: чи можна плату за користування повітряним судном у лізингу прирівняти до роялті – тобто до плати за використання інтелектуальної власності. Саме тут і виникають колізії не лише з логікою цивільного та податкового права, а й з принципами застосування міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування”, – вказує Руслан Мельниченко.

Експерт пояснив, що в міжнародному праві роялті – це винагорода за використання об’єктів інтелектуальної власності, тобто патентів, технологій, авторських прав, торговельних марок чи програмного забезпечення. Натомість лізинг передбачає користування матеріальним активом, у цьому випадку авіації – повітряним судном.

“Транспорт і техніка можуть містити інтелектуальні рішення, але це не означає, що сам транспортний засіб автоматично стає “об’єктом інтелектуальної власності” для цілей оподаткування. Лізинг натомість є формою користування матеріальним активом: авіакомпанія отримує у користування фізичне повітряне судно, яке використовується для перевезень. Лізинговий платіж – це плата за користування майном”, – зазначає Руслан Мельниченко.

Трактування лізингу як роялті суперечить міжнародному праву

Голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України звернув увагу, що трактування, яке застосовує БЕБ до лізингу у кримінальних провадженнях, суперечить логіці міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, які покликані забезпечувати передбачуваність міжнародного бізнесу.

“Розмиття меж між цими категоріями створює системний ризик, тому що саме кваліфікація платежу визначає, чи має Україна право на оподаткування, яку ставку можна застосувати, і чи не виникає подвійне оподаткування”, – зазначив експерт.

За його словами, Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, які діють між Україною та низкою іноземних держав, – це механізм, що дозволяє міжнародній економічній діяльності бути передбачуваною. 

“Якщо держава підписує і ратифікує такі конвенції, але потім намагається перекваліфікувати базову господарську операцію так, щоб отримати додаткове право оподаткування, це підриває саму ідею міжнародних зобов’язань”, – вважає Руслан Мельниченко.

Підміна фіскального процесу кримінальним

Окремо юрист наголосив, що податкові спори повинні вирішуватися виключно у межах податкового законодавства – через перевірки, податкові повідомлення-рішення та судове оскарження, а не шляхом кримінального переслідування.

“Найнебезпечніше в цій історії – не сама наявність спору, а спроба вирішувати його “не тим інструментом”. Податкове право має власні процедури: перевірка, податкове повідомлення-рішення, адміністративне і судове оскарження. Саме так у правовій державі розв’язуються складні питання кваліфікації доходу”, – зазначив Руслан Мельниченко.

Юрист переконаний, що кримінальне право не повинно підміняти фіскальний процес, особливо якщо йдеться не про фіктивність операцій чи приховування доходів, а про тлумачення та застосування норм міжнародного права.

Мельниченко впевнений, що в цій ситуації держава повинна якнайшвидше усунути правову невизначеність шляхом діалогу між ДПС, Міністерством фінансів, профільними органами влади, парламентськими комітетами та представниками авіаційної галузі. 

У результаті має бути сформована єдина офіційна позиція щодо кваліфікації лізингових платежів у міжнародних операціях; уніфікованість правозастосування; і чітке розмежування, де податковий спір, а де кримінальна відповідальність. 

На його думку, якщо насправді є зловживання – їх потрібно доводити доказами, а не “розширенням” поняття роялті до рівня, який розмиває межі між майновими та ліцензійними відносинами.

“Ця ситуація підриває як довіру до України як до партнера, що виконує міжнародні зобов’язання, так і здатність зберегти власну цивільну авіацію до моменту відкриття неба. Якщо ми втратимо бізнес, флот і команди зараз, потім доведеться відновлювати не просто перевезення – доведеться відновлювати індустрію. Саме тому відповідь держави має бути швидкою, змістовною і спиратися на право, а не на довільні інтерпретації”, – наголосив юрист.

Нагадаємо

Як писав раніше УНН, БЕБ свідомо ігнорує судову практику, яка не дозволяє оподатковувати лізинг транспорту як роялті. У своїх ухвалах суди нагадують, що міжнародні конвенції, ратифіковані Україною, мають пріоритет у застосуванні над національним податковим законодавством.

Такий підхід до оподаткування – це не просто помилкове трактування норм податкового права, як українського, так і міжнародного, а “податок на український прапор”, який робить українських авіаперевізників неконкурентними на глобальному ринку, вважає експерт у сферах транспорту та машинобудування, виконавчий директор Громадської спілки “Українська авіатранспортна асоціація” Микола Щербина.

Порада від Українські факти: Необґрунтоване кримінальне переслідування українських авіакомпаній через трактування лізингових платежів як роялті може зруйнувати галузь, підірвати міжнародну довіру та вимагає негайного вирішення шляхом діалогу та дотримання міжнародного права.

За матеріалами: unn.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *