Україна суттєво збільшила видатки на оборону, запланувавши рекордний бюджет у 4,4 трлн гривень на 2026 рік. Це стало можливим завдяки фінансовій підтримці від міжнародних партнерів, зокрема першому траншу від ЄС на суму 3,9 мільярда євро, призначеному для закупівлі дронів. Водночас, триває тиск з боку Бюро економічної безпеки (БЕБ) на авіакомпанії, які, попри складні умови, продовжують наповнювати державний бюджет, сплативши у 2025 році 702 мільйони гривень податків.
Україна п’ятий рік поспіль перебуває в стані повномасштабної війни, тому фінансування сектору безпеки та оборони залишається пріоритетним завданням для держави. Для підтримання обороноздатності Київ змушений постійно збільшувати видатки на армію, закупівлю озброєння та техніки, залучаючи для цього значну фінансову допомогу від міжнародних партнерів. На цьому тлі особливо дивними виглядають дії деяких державних органів, які можуть поставити під загрозу ті галузі, що навіть в умовах війни продовжують стабільно наповнювати бюджет. Йдеться, зокрема, про тиск з боку Бюро економічної безпеки на авіабізнес, який щорічно сплачує майже мільярд гривень податків, як зазначає видання УНН.
Рекордне збільшення оборонних видатків
У червні Верховна Рада внесла зміни до державного бюджету на 2026 рік, якими збільшила фінансування безпекового та оборонного сектору на 1,56 трлн гривень. Президент України Володимир Зеленський підписав відповідний закон, який набув чинності.
Після цих змін загальний обсяг видатків на оборону у 2026 році досяг рекордних 4,4 трлн гривень.
З додатково виділених коштів:
- 1,52 трлн грн отримає Міністерство оборони;
- 16,7 млрд грн – органи системи МВС;
- 4,8 млрд грн – Держспецзв’язку;
- 2,5 млрд грн – СБУ;
- 1,8 млрд грн – ГУР Міноборони;
- ще 14,6 млрд грн спрямовано до резерву сектору безпеки і оборони.
Зазначається, що 2,3 трлн гривень буде використано на закупівлю озброєння та військової техніки, а понад 1,45 трлн гривень – на грошове забезпечення українських військовослужбовців.
Такі масштабні фінансові вливання ще раз підкреслюють, що для забезпечення обороноздатності держава мусить постійно нарощувати оборонні витрати.
Україна шукає гроші у партнерів
Очевидно, що забезпечити такі величезні кошти виключно власними ресурсами є надзвичайно складним завданням. Саме тому Україна активно співпрацює з міжнародними партнерами.
Збільшення оборонного бюджету стало можливим завдяки узгодженню Європейським Союзом масштабного пакету фінансової підтримки України.
Йдеться про кредит обсягом 90 млрд євро на 2026–2027 роки, з яких 60 млрд євро спрямовані безпосередньо на оборонні потреби України.
30 червня Київ отримав перший транш кредиту Ukraine Support Loan у розмірі 3,9 мільярда євро, який призначений для закупівлі дронів.
“Винахідливість України лежить в основі її успіху у протистоянні повномасштабному вторгненню росії. Саме цю винахідливість ми прагнемо підтримати. Сьогодні ми надаємо перші 3,9 мільярда євро на передові технології безпілотників для зміцнення оборони України. Далі буде більше”, – наголосила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Наступні виплати будуть спрямовані на закупівлю безпілотників, а також поширюватимуться на боєприпаси, ракети та системи протиповітряної оборони.
Отже, міжнародні партнери допомагають Україні покрити частину фінансових потреб, необхідних для продовження війни, закупівлі озброєнь та забезпечення макроекономічної стабільності. Однак, навіть за наявності міжнародної допомоги, критично важливим залишається збереження власного ресурсного потенціалу держави, тобто податкових надходжень від українського бізнесу.
Авіаційна галузь продовжує фінансувати бюджет навіть без відкритого неба
Одним із прикладів такої стійкості під час війни є українська цивільна авіація. Попри повністю закритий повітряний простір над Україною, вимушену релокацію за кордон та роботу в надзвичайно складних умовах, підприємства галузі не лише зберегли свою діяльність, а й продовжують сплачувати значні податки.
Як повідомила Державна податкова служба у відповідь на запит УНН, у 2025 році авіаційна галузь сплатила до бюджету 702,23 млн гривень, що є рекордним показником за останні вісім років.
Найбільшими платниками стали підприємства, що здійснюють пасажирські авіаперевезення. Від них до бюджету надійшло понад 526,8 млн гривень.
Ще майже 125,7 млн гривень сплатили компанії, які займаються ремонтом та технічним обслуговуванням повітряних суден, а близько 49,7 млн гривень забезпечили підприємства вантажної авіації.
Показовою є також динаміка надходжень, яка демонструє щорічне зростання. У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, галузь сплатила близько 297 млн гривень. У 2023 році ця сума зросла до 392,6 млн гривень, у 2024 році – до 515,5 млн гривень, а у 2025 році встановлено новий рекорд – понад 702 млн гривень.
Це свідчить про те, що навіть без можливості виконувати польоти всередині України, авіаційні підприємства продовжують заробляти кошти за кордоном, сплачувати податки до українського бюджету та підтримувати економіку країни. Економічні експерти зазначають, що в повоєнний період саме авіація може стати одним із драйверів економічного відновлення України.
“Авіаційна сфера – це одна зі сфер, де Україна може відновити і далі розвивати свої провідні позиції у глобальній економіці. Якщо так сказати образно, то ключові напрямки, ключові сфери розвитку української економіки чітко відображені на українському державному прапорі. Тобто блакитний колір – це небо, а що таке небо – це авіакосмічна сфера, а що таке пшеничне поле – це аграрна сфера”, – вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак.
У ситуації, коли Україна змушена просити десятки мільярдів євро міжнародної допомоги для фінансування оборони, кожне підприємство, яке забезпечує стабільні податкові надходження, набуває стратегічного значення. Водночас дії окремих державних органів демонструють протилежний підхід.
Тиск на авіабізнес
Під тиском Бюро економічної безпеки опинилися компанії, які працюють за механізмами, що десятиліттями використовуються у глобальній авіаційній індустрії. Зокрема, БЕБ намагається трактувати платежі українських авіакомпаній за лізинг літаків від нерезидентів України як роялті, що стало підставою для відкриття кримінальних справ. Від такого підходу правоохоронного органу, який розглядає оренду транспорту як користування інтелектуальною власністю, постраждали щонайменше 5 авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3 Operations та “Скайлайн”.
Опитані УНН юристи, податкові консультанти та адвокати неодноразово наголошували, що така позиція суперечить міжнародним конвенціям про уникнення подвійного оподаткування, положенням Податкового кодексу та сформованій судовій практиці. Крім того, той факт, що українське податкове законодавство в частині лізингу повітряних суден не змінювалося останні 30 років, наштовхує на висновки про свідомий тиск на бізнес з боку Бюро економічної безпеки. Адже претензії до діяльності одразу низки авіакомпаній у правоохоронців виникли лише після 2024 року, хоча в діяльності підприємств нічого суттєво не змінилося.
На думку експертів, проблема виходить далеко за межі окремих кримінальних проваджень. Для бізнесу, який уже п’ятий рік працює в надзвичайних умовах, додаткові кримінальні ризики можуть стати останнім аргументом на користь повного перенесення діяльності до інших юрисдикцій.
За словами виконавчого директора Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація” Миколи Щербини, спроби подвійного оподаткування авіакомпаній ставлять під загрозу функціонування всієї галузі цивільної авіації. Адже наразі вона виживає коштом міжнародних контрактів.
“Невизначеність у кваліфікації платежів означає невизначеність у ставках та праві оподаткування, а отже – ризик подвійного оподаткування та донарахувань. Але ще небезпечнішим є те, що невизначеність для міжнародного партнера читається як ризик юрисдикції. На конкурентному ринку це вирішується просто: контракт отримує той, у кого менше ризиків і прогнозованіші правила”, – наголосив Щербина.
Сьогодні Україна одночасно веде війну, просить міжнародних партнерів про нові пакети фінансової допомоги та шукає ресурси для збільшення власного оборонного бюджету. За таких умов державна політика має бути спрямована не на створення додаткових ризиків для сумлінних платників податків, а на збереження та розвиток галузей, які навіть під час війни забезпечують стабільні надходження до бюджету.
Якщо держава втрачатиме платників податків, які забезпечують сотні мільйонів гривень бюджетних надходжень, потреба у зовнішньому фінансуванні лише зростатиме. Умовно кажучи, Україна одночасно проситиме партнерів профінансувати оборону і власними рішеннями скорочуватиме джерела доходів державного бюджету.
Порада від Українські факти: Для забезпечення обороноздатності України критично важливо одночасно збільшувати фінансування армії та підтримувати вітчизняний бізнес, що генерує податкові надходження, особливо у стратегічних галузях, таких як авіація.
Подробиці можна знайти на сайті: unn.ua