Ракета-перехоплювач FP-7.x вже пройшла випробування, але процес її інтеграції з іншими системами залежить від швидкості європейських партнерів.
Денис Штілерман (Колаж: LIGA.net із використанням штучного інтелекту)
Досягнуті між Україною та європейськими партнерами домовленості відкрили шлях до отримання українською оборонною компанією Fire Point технічної документації на різні складові майбутньої антибалістичної системи FREYJA. Ця система будуватиметься на базі української ракети-перехоплювача FP-7.x. Однак процес її реалізації потребує часу. Співзасновник та головний конструктор Fire Point Денис Штілерман в інтерв’ю Liga.net розповів, від чого залежить швидкість цього процесу, передає УНН.
За його словами, європейці усвідомили важливість реалізації цього антибалістичного проєкту.
“Зараз увесь бюрократичний апарат рухається дуже швидко. Усі розуміють важливість цього проєкту. Раніше на розкачку пішов рік, але тепер ми буквально біжимо. Вже підписані меморандуми з багатьма країнами. Останній був підписаний міністрами оборони Німеччини та України. Це є підставою для того, щоб нам почали передавати технічну документацію різних складових: радарів, головок самонаведення, даталінків. І щоб ми могли розпочати інтеграцію у наш перехоплювач”, – зазначив Штілерман, додавши, що європейські компанії також почали реагувати швидше.
Головний конструктор Fire Point наголосив, що розроблена ними ракета-перехоплювач вже пройшла випробування на максимальні прискорення та маневри, необхідні для перехоплення балістичних цілей.
“Далі — все залежить від швидкості інтеграції з нашими європейськими партнерами”, – пояснив Штілерман.
За його словами, під час інтеграції всіх елементів системи може виникнути потреба в доопрацюваннях.
“І доки ми не розпочнемо інтеграцію, ми нічого не можемо сказати. Доки у нас не буде доступу до технічної документації, ми не знатимемо. Можливо, виникне потреба в певній модернізації або “допилюванні” ГСН (головка самонаведення) або радара”, – пояснив Штілерман.
Водночас, за його словами, процес інтеграції може також загальмувати через такий фактор, як відпустки.
“Але в нас через місяць настає пора відпусток. Я дуже, дуже, дуже хвилююся, що все застопориться на цілий місяць”, – зауважив Штілерман.
Він додав, що в Європі досі до кінця не усвідомили необхідність змін в оборонній сфері перед викликами сучасної війни.
“Вони не розуміють, що Україна — це той тонкий рубіж, який відділяє їх від руйнування. Тому що зараз російська армія і українська армія — це дві єдині армії у світі, які вміють воювати і мають досвід модернової війни. Якщо, не дай боже, щось трапиться з нами, росіяни пройдуть Європою, як ніж крізь масло, їм нічого не зможуть протиставити. І коли я бачу, як Європа витрачає десятки мільярдів євро на купівлю танків, які ніколи не доїдуть і не зроблять постріл, що влучить у ворога на полі бою, — це безглуздя”, – сказав Штілерман.
Антибалістичний щит FREYJA
Україна ініціювала створення антибалістичної системи, до якої залучає європейських партнерів. Проєкт отримав назву FREYJA. Система протиракетної оборони будуватиметься на базі ракети-перехоплювачі FP-7.х від української компанії Fire Point.
Виробник розраховує до кінця 2026 року виготовити перші ракети-перехоплювачі, які вже пройшли випробування. Крім того, нещодавно Fire Point підписала меморандум про співпрацю з німецьким виробником радарів HENSOLDT. У межах проєкту компанія забезпечить систему високотехнологічними радарами TRML-4D, які використовуватимуться для виявлення та супроводу балістичних цілей.
Також система потребує, зокрема, інтеграції інфрачервоної головки самонаведення (IIR) та радіочастотної головки самонаведення (RF), яка дозволяє супроводжувати ціль за електромагнітним випромінюванням. Крім того, для розгортання повноцінної системи протиповітряного захисту потрібні, зокрема, система передачі даних від радара до ракети в режимі реального часу, а також центр командування та управління. Усі ці складові мають надати європейські компанії.
Порада від Українські факти: Інтеграція української ракети-перехоплювача FP-7.x у систему FREYJA залежить від оперативності європейських партнерів у передачі технічної документації та вирішенні бюрократичних питань, особливо зважаючи на сезон відпусток.
За даними порталу: unn.ua