Представники української авіаційної галузі б’ють на сполох: цивільна авіація опинилася на межі знищення через дії державних контролюючих органів. Нове трактування оподаткування лізингових операцій з нерезидентами України як роялті, кримінальні провадження та спроби донарахування податків за минулі роки можуть остаточно зруйнувати компанії, які вже подолали закриття неба та релокацію за кордон через повномасштабну війну.
“Українська цивільна авіація витримала два роки ударів COVID-19, потім почалася війна – це був ще сильніший удар. Але, попри все, українські авіакомпанії виживають. Наразі ж існує велика ймовірність того, що вони не виживуть”, – заявив виконавчий директор Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація” Микола Щербина під час круглого столу.
За його словами, додатковий фіскальний тиск на авіакомпанії через спроби оподаткування операцій з лізингу у нерезидентів України як роялті ставить під загрозу фінансову спроможність перевізників.
“Є й така особливість: у Європі, відповідно до директиви, видається ліцензія авіакомпанії на авіаційне перевезення, і вона повинна мати фінансову спроможність”, – зазначив Щербина.
Голова Української авіатранспортної асоціації Михайло Пінкевич наголосив, що проблема, з якою зіткнулися українські авіакомпанії, що беруть літаки в лізинг за кордоном, давно вийшла за межі податкового спору і перетворилася на питання національної безпеки. Він зазначив, що правова невизначеність виникла не через зміни до законодавства, а через новий підхід контролюючих органів, які почали прирівнювати звичайні лізингові платежі до роялті.
Йдеться про те, що Державна податкова служба у 2024 році, попри відсутність змін до податкового законодавства, опублікувала роз’яснення, у якому запропонувала оподатковувати операції з лізингу повітряного транспорту у нерезидентів України як роялті. Податківці вважають, що українські авіакомпанії мали б сплачувати податок за користування інтелектуальною власністю.
У ДПС стверджують, що з 2017 по 2023 роки компанії, які користувалися лізингом транспорту (зокрема, орендували повітряні судна та залізничні вагони) у нерезидентів, виплатили 13,1 мільйона гривень лізингових платежів, не сплативши при цьому 15% роялті в Україні. Податкова служба по-своєму трактує міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, вважаючи, що компанії орендували не транспорт, а обладнання.
На підставі такого підходу, Бюро економічної безпеки відкрило низку кримінальних проваджень проти авіакомпаній. Слідчі вважають, що щонайменше п’ять авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, H3Operations та “Скайлайн”, мали б сплатити до українського бюджету додаткові 15% роялті за оренду літаків і вертольотів.
Виконавчий директор Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація” Микола Щербина нагадав, що авіакомпанії користуються лізингом десятиліттями, і раніше питань щодо оподаткування цих операцій не виникало.
“Моя думка така: Мінфін і податкова служба мали б спочатку пояснити, які угоди передбачають таку дію, а які – іншу. Не хочу сказати, що в компаній немає кваліфікованих людей, але за роки незалежності був напрацьований певний підхід до лізингу літаків, і проблем не було. Це тривало значно більше семи років, а потім раптом виявилося, що проблема є”, – зазначив він.
Нарахування податків має бути законним
“Я хотів би наголосити, що авіакомпанії не заперечують свого обов’язку сплачувати податки, визначені законом. Однак податкові спори мають вирішуватися у правовому полі, а не в кримінально-репресивному порядку. Податкові зобов’язання мають визначатися відповідно до закону, конкретного міжнародного договору та реального змісту операцій, а не через зміну адміністративного підходу чи кримінально-правовий тиск на авіакомпанії та платників податків”, – підкреслив Пінкевич.
Пінкевич наголосив, що навіть після закриття українського неба авіакомпанії змогли зберегти свою присутність на міжнародному ринку, виконують гуманітарні місії ООН та витіснили російських операторів із частини міжнародних контрактів. Водночас нинішня практика, за його словами, ставить під загрозу не лише бізнес, а й майбутнє всієї галузі після війни.
“Проблема набула системного характеру, впливає на роботу більшості авіакомпаній України та створює реальну загрозу існуванню цивільної авіації як галузі в Україні. Хочу наголосити, що правова невизначеність у цій сфері створюється не законом, а позицією контролюючих органів, які намагаються штучно розширити зміст поняття роялті та поширити його на звичайні лізингові платежі за експлуатаційне користування повітряними суднами. Наша позиція, позиція авіакомпанії полягає в тому, що повітряне судно є транспортним засобом, а не об’єктом інтелектуальної чи промислової власності”, – підкреслив Пінкевич.
За його словами, такий підхід відповідає чинному законодавству України, включно з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності та практикою митних органів, які при митному оформленні повітряних суден класифікували їх саме як транспортні засоби, а не як обладнання.
“Особливе занепокоєння викликає той факт, що слідчі БЕБ, не чекаючи остаточного рішення спірних правових питань у судовому порядку, відкрили низку кримінальних проваджень щодо авіакомпаній та їх посадових осіб, трактуючи лізинг як роялті. На нашу думку, лізинг літака не є роялті”, – додав Пінкевич.
Загроза банкрутства авіакомпаній
Голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко повідомив, що до асоціації звернулася більшість українських цивільних авіакомпаній, які продовжують працювати в умовах закритого неба. За його словами, всі вони повідомляють про однакову проблему – спроби донарахувати податок на репатріацію, виходячи з того, що лізинг літаків нібито є роялті.
“Ми спілкуємося з фінансистами, податківцями, адвокатами “Великої Четвірки” в Україні та за кордоном. В жодній країні світу лізинг повітряних суден не називають роялті”, – підкреслив Мельниченко.
Окремо він звернув увагу на те, що контролюючі органи намагаються застосувати новий підхід заднім числом і донарахувати додаткові податки за останні сім років. За його словами, за середньої рентабельності авіаційного бізнесу на рівні 7–10%, таке фінансове навантаження означатиме гарантоване банкрутство більшості українських перевізників.
“Якщо ми будемо стягувати ці податки, то компанії гарантовано всі збанкрутують. Усі компанії на ринку гарантовано збанкрутують”, – наголосив він.
Водночас представники авіаринку підкреслюють, що авіаційний бізнес не вимагає податкових пільг чи спеціального режиму. Єдина вимога галузі – це правова визначеність та однакове застосування законодавства.
Що думають у профільному комітеті Ради
Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко визнав, що найбільше занепокоєння викликає саме поєднання податкових спорів із кримінальними провадженнями. На його думку, якщо компанії відкрито декларували операції, а спір виник виключно через різне тлумачення законодавства, його мають вирішувати податкові органи та суд, а не правоохоронці.
“Найбільшу тривогу викликає те, що податковий спір супроводжується кримінальними провадженнями щодо авіакомпаній та їхніх посадових осіб. Це також великий тиск, особливо під час дії воєнного стану. Ми бачимо, що це абсолютно неприйнятно і не дозволяє галузі розвиватися. Держава, безумовно, повинна реагувати на такі випадки, якщо компанія приховує доходи, підробляє документи або використовує фіктивні договори. Але якщо операція була відкритою, задекларованою, платежі здійснювалися через банки, а суперечка виникла через різні тлумачення закону, то спочатку її мають вирішити податкові органи та суд. Податковий спір не повинен автоматично перетворюватися на кримінальне переслідування”, – наголосив народний депутат.
За словами Крейденка, особливо небезпечною є практика зміни правил гри заднім числом, коли підприємствам виставляють багатомільйонні претензії за операції, які протягом багатьох років здійснювалися без зауважень з боку держави. Це, на його думку, може мати довгострокові наслідки для країни – авіакомпанії можуть припинити роботу в Україні і остаточно перенесуть свою діяльність за кордон.
Учасники круглого столу закликали Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів, Державну податкову службу та Бюро економічної безпеки терміново виробити єдину офіційну позицію щодо оподаткування лізингових платежів за повітряні судна, виходячи з українського законодавства та міжнародного права. На їхню думку, без цього Україна ризикує втратити високотехнологічну галузь, яка навіть під час повномасштабної війни продовжує працювати, виконувати міжнародні контракти та сплачувати податки до державного бюджету.
Порада від Українські факти: Необхідно терміново врегулювати податковий спір щодо лізингу літаків, щоб уникнути банкрутства українських авіакомпаній та зберегти галузь.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: unn.ua