Українська компанія Fire Point планує здійснити перше перехоплення балістичної ракети за допомогою власної розробки – ракети FP-7.x – до кінця 2027 року. Антибалістична система під назвою Freyja, на відміну від аналогічних іноземних систем, не матиме функції дистанційного вимкнення (“kill switch”) і базуватиметься на відкритій архітектурі.
Перше перехоплення балістичної ракети у рамках проєкту Freyja з використанням ракети FP-7.x заплановано здійснити до кінця 2027 року. Про це повідомила CEO та CTO української компанії Fire Point Ірина Терех в ефірі програми “Тема з Мосійчук”, передає УНН.
“Наразі ми завершили тестування ракети у вигляді FP-7.x. Але найскладніша і найцікавіша частина – це інтеграція її в систему. Я буду дуже рада, і ми плануємо здійснити перше перехоплення до кінця 2027 року. Це надзвичайно амбітна мета”, – зазначила Терех.
Вона додала, що команда компанії намагається реалізувати програму, яка зазвичай займає 20-30 років, за 2-3 роки.
За словами Ірини Терех, під час розробки Freyja інженери свідомо відмовилися від деяких принципів, що застосовуються у традиційних системах протиракетної оборони.
“Freyja не можна буде вимкнути дистанційно. Така функція kill switch існує, наприклад, у Patriot. Ми бачили, як Patriot були вимкнені в Катарі нещодавно, і всі ракети пролетіли повз них. Вони нічого не могли зробити. Ми не можемо довіряти безпеку свого неба системі, яка має kill switch”, – підкреслила вона.
Ключові особливості проєкту
Ще однією важливою характеристикою проєкту Freyja, за словами CEO Fire Point, є відкрита архітектура. Вона дає змогу всім учасникам кооперації працювати на спільній технологічній базі.
“Freyja ми будуємо на відкритій архітектурі. Це не означає, що ми викладаємо її на GitHub, але це означає, що всередині учасників кооперації немає пропрієтарних знань. Всі обмінюються інформацією для максимального прискорення інтеграції”, – пояснила Ірина Терех.
Такий підхід також забезпечує взаємний аудит рішень та дозволяє перевіряти систему на наявність потенційних вразливостей. Ірина Терех зазначила, що будь-який виробник може приєднатися до програми Freyja, якщо його рішення відповідатиме єдиним технічним вимогам та зможе інтегруватися в загальну систему.
Вона нагадала, що українська сторона відповідає за розробку ракети-перехоплювача, пускової установки та системну інтеграцію комплексу. Міжнародні партнери надають окремі критично важливі компоненти, зокрема радари та головки самонаведення.
Fire Point також залучає до проєкту Freyja інших українських виробників. “Ми прагнемо залучити якомога більше учасників, бо чим більше людей спробують виконати це завдання, тим більше шансів, що ми швидше досягнемо успіху та матимемо альтернативні варіанти на випадок, якщо щось трапиться з одним із постачальників”, – пояснила вона.
Ірина Терех також наголосила, що одним із головних принципів Freyja є забезпечення технологічної незалежності партнерів, аби система не залежала від політичних рішень щодо постачання чи використання озброєння.
Додаткова інформація
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що незабаром у Франції відбудеться зустріч партнерів антибалістичної коаліції. На цій зустрічі буде обговорюватися ініційований Україною проєкт захисту від балістичних загроз Freyja.
Представники різних європейських країн вже виявили зацікавленість у спільній реалізації такого масштабного проєкту. Зокрема, вже підписано офіційні домовленості між міністрами оборони України та Німеччини. Як зазначив Штілерман, ці домовленості відкривають шлях до отримання технічної документації на різні компоненти майбутньої антибалістичної системи.
Крім того, Fire Point нещодавно уклала угоду з німецьким виробником радарів Hensoldt. З відкритих джерел відомо, що, окрім німецьких радарів дальнього виявлення, до системи, ймовірно, увійдуть також радар підсвітки та наведення Weibel GFTR-2100/48 або Leonardo KRONOS Land. Очікується, що командний пункт буде створено на базі норвезького комплексу Kongsberg Fire Distribution Center. Однією з ключових особливостей системи стане відкрита архітектура та використання модулів Network Access Nodes, що дозволять інтегрувати додаткові рішення та компоненти.
Обмін даними між усіма елементами комплексу здійснюватиметься через тактичний канал Link 16, стандартизований відповідно до STANAG 5516. Саме цей протокол має забезпечити інтеграцію Freyja до вже існуючої системи протиповітряної оборони України та інших європейських країн.
Порада від Українські факти: Український проєкт Freyja прагне створити незалежну від дистанційного контролю антибалістичну систему з відкритою архітектурою, запланувавши перше перехоплення балістичної ракети до кінця 2027 року.
За даними порталу: unn.ua