Уряд України запровадив новий порядок здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання. Цей механізм діятиме протягом воєнного стану та ще шість місяців після його завершення. Незважаючи на спрощення деяких процедур, ключові бар’єри для експорту залишаються.
Постанова Кабінету Міністрів від 1 липня 2026 року №875 “Порядок здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання на період дії правового режиму воєнного стану в Україні” покликана спростити експорт оборонної продукції. Однак, як зазначають експерти, основні перешкоди для експортерів залишаються незмінними.
Суть нових змін
Відтепер заяви на отримання дозволу на експорт повинні розглядатися протягом 30 календарних днів. Для держав-партнерів формату Drone Deal погодження міжвідомчої комісії не вимагається.
Цей механізм стосується експорту товарів військового призначення, подвійного використання та технологій вартістю від 15 мільйонів гривень. Для комплектуючих це обмеження не діє. Перелік країн, куди дозволено постачання, формуватиме Міністерство закордонних справ, а Міноборони визначатиме перелік критичних товарів, заборонених до передачі.
Виробники повинні довести свою здатність виконувати експортні замовлення, не шкодячи державним замовленням.
Технології передаватимуться без зміни прав інтелектуальної власності, з обов’язковим контролем реекспорту. У разі подальшої передачі третім державам передбачено 20-відсотковий платіж від вартості товарів, виготовлених за цими технологіями.
Експерти вважають, що ухвалені урядом рішення є половинчастими. Новий порядок не скасовує ключові елементи системи експортного контролю, такі як попередня експертиза товарів у Держекспортконтролі та міжвідомче погодження з низкою силових відомств.
Процедура не стала універсально доступною для всіх країн, а фінансові ризики для компаній, які мусять сплачувати кошти до отримання остаточного дозволу, залишаються значними. Тому говорити про радикальне спрощення було б передчасно.
30 днів – не весь термін
Заявлені 30 днів на розгляд дозволу можуть бути оманливими. Андрій Мінаков, заступник генерального директора ТОВ “Інкомпас”, наголошує, що цей термін не враховує попередню експертизу товарів у Держекспортконтролі, яка може тривати до 60 днів. Таким чином, загальний час очікування може сягати 90 днів, що не є суттєвим прискоренням.
“90 днів – це фактично стандартний термін, з яким бізнес стикався і раніше”, – зазначає Мінаков. Ключовим питанням залишається реальна тривалість усієї процедури від першого звернення до отримання дозволу.
Міжвідомче погодження – головний бар’єр
Найбільшою проблемою для експортерів залишається міжвідомче погодження з СБУ, Службою зовнішньої розвідки, ГУР, Міністерством оборони та іншими органами. За статистикою, саме ці погодження найчастіше ставали причиною відмов.
Навіть якщо процедура включає певні строки або “мовчазне погодження”, непередбачуваність результатів міжвідомчої оцінки зберігається. Це означає, що компанія може мати всі необхідні документи та контракти, але все одно залежатиме від не завжди прозорих критеріїв погодження з боку різних відомств.
“Формально процедура стала іншою, але ключовий ризик відмови нікуди не зник”, – підкреслює представник “Інкомпас”.
30% до дозволу – фінансова рулетка
Особливу стурбованість викликає вимога сплати до 30% вартості товарів до отримання остаточного дозволу. На думку Мінакова, це перетворює процес на “фінансову рулетку”, особливо якщо у разі відмови держава залишає ці кошти собі.
Для виробників оборонної продукції такі суми є обіговими коштами, які могли б бути спрямовані на виробництво, розробки або розширення потужностей. Це може стати серйозною перешкодою, особливо для малих та середніх підприємств.
“Держава ніби відкриває можливість міжнародних передач, але одночасно ставить перед бізнесом високу фінансову рампу”, – зазначає експерт.
Обмежений перелік країн
Новий порядок не є універсальним і працюватиме лише для певного кола країн. Це означає, що компанії не тільки потребуватимуть товар, контракт та покупця, але й країна призначення має бути у відповідному переліку.
“Це не відкриття ринку в класичному сенсі. Це контрольований режим вибіркового допуску”, – пояснює Мінаков. Якщо критерії формування переліку країн будуть непрозорими, це ускладнить довгострокове планування для компаній.
Що насправді спростили?
“Реальне спрощення полягає в тому, що експортери більше не повинні отримувати окремі повноваження на експорт товарів військового призначення за старою процедурою, яка могла тривати до пів року”, – зазначає Мінаков.
Для компаній, які лише виходять на міжнародні ринки, це позитивна зміна. Однак, попередня експертиза, міжвідомче погодження, обмеження за країнами та значні фінансові ризики залишаються. Для тих, хто вже планував експорт, це спрощення не буде революційним.
Рішення уряду, на думку експертів, не є радикальним спрощенням чи повноцінним відкриттям ринку. Це спеціальний воєнний порядок, який створює можливість для міжнародних передач, але зберігає більшість ключових ризиків.
Новий порядок не скасовує попередню експертизу та міжвідомче погодження, яке було головним джерелом відмов. Він не гарантує, що 30 днів розгляду заяви не перетворяться на 90 днів загальної процедури. Механізм доступний лише для обмеженого кола країн і створює значний фінансовий ризик через необхідність сплати частини вартості товару до отримання дозволу.
Наразі відповідь на питання, чи стане цей порядок реальним робочим інструментом для бізнесу, не є очевидною. Українському оборонному бізнесу потрібні передбачувані строки, зрозумілі критерії погодження, адекватна вартість доступу та процедура, де виробник не ризикує втратити значні кошти до ухвалення державою остаточного рішення.
Порада від Українські факти: Новий порядок експорту військової продукції відкриває певні можливості, але залишає значні бар’єри, такі як тривале міжвідомче узгодження та високі фінансові ризики, що обмежує його ефективність для бізнесу.
За даними порталу: unn.ua