Інтерпретація лізингу повітряних суден як роялті Державною податковою службою та Бюро економічної безпеки суперечить принципам застосування міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Експертка з міжнародного податкового права Олена Кузнєчікова наголошує, що цю проблему має вирішити офіційне роз’яснення Мінфіну, а не кримінальне переслідування бізнесу.
Українська цивільна авіація опинилася в центрі податкового спору через нове трактування Державною податковою службою та Бюро економічної безпеки операцій з лізингу повітряних суден. Попри те, що законодавство та міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування не змінювалися, контролюючі органи почали трактувати окремі лізингові платежі як роялті, що вже стало підставою для кримінального переслідування українських авіакомпаній.
Новий підхід ДПС і БЕБ є неправомірним та ставить під загрозу конкурентоспроможність українських авіаперевізників і може призвести до банкрутства компаній. Йдеться про спробу донарахувати авіакомпаніям 15% роялті за договорами лізингу повітряних суден, укладеними багато років тому. Фактично правила гри намагаються змінити без внесення змін до законодавства.
Водночас, як пояснила під час круглого столу “Нова податкова практика щодо лізингу повітряних суден” керуюча партнерка юридичної компанії LAW GUIDE, експертка з міжнародного податкового права Олена Кузнєчікова, міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування не можна застосовувати за єдиним шаблоном. Кожна конвенція має власні особливості, а визначальним є не формальна назва платежу, а зміст конкретної господарської операції.
Якщо ми дивимося на конкретні угоди, то за суттю операції ті платежі, які виходять з території України за кордон, загалом можуть тлумачитися щонайменше за п’ятьма різними статтями. Це може бути і підприємницька діяльність нерезидента, і міжнародні перевезення, і класичний лізинг, і навіть інші види доходів. На жаль, податкова служба вкрай рідко повноцінно дивиться на всю суть господарських операцій і на конкретні конвенції.
– зазначила Кузнєчікова.
Саме тому питання не може вирішуватися шляхом універсального трактування всіх договорів лізингу як роялті. На думку Кузнєчікової, у ситуації, коли міжнародні договори допускають різні варіанти правозастосування, держава повинна керуватися одним із фундаментальних принципів податкового права – тлумачити неоднозначності на користь платника податків.
Якщо щось можна розтлумачити і на користь бюджету, і на користь платника податків, це треба тлумачити саме на користь платника. А у міжнародних конвенціях щодо таких операцій якраз існують максимально спірні ситуації, які можуть трактуватися абсолютно по-різному залежно від змісту операції.
– підкреслила вона.
На переконання експертки, вирішувати цю проблему шляхом відкриття кримінальних проваджень щодо авіакомпаній неправильно. Вона звернула увагу, що офіційна позиція податкової змінилася лише у 2024 році, хоча договори більшості авіакомпаній укладалися значно раніше і роками не викликали претензій з боку держави.
Долучення правоохоронного органу до моменту виникнення узгодженого податкового зобов’язання – це юридичний нонсенс. За законом кримінальна справа щодо ухилення від сплати податків може виникати лише після завершення процедур адміністративного або судового оскарження.
– пояснила Кузнєчікова.
Саме тому, на її думку, вирішення спору має починатися не з кримінального переслідування, а з формування єдиної державної позиції щодо застосування міжнародних конвенцій. Для цього Міністерство фінансів має підготувати узагальнюючу податкову консультацію, яка забезпечить однакове тлумачення норм для бізнесу та контролюючих органів.
Нагадаємо
З 2024 року ДПС почала застосовувати новий підхід до оподаткування лізингу повітряних суден, трактуючи окремі лізингові платежі як роялті. На підставі цієї позиції БЕБ відкрило кримінальні провадження щодо щонайменше п’яти українських авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн Експрес”.
За даними УНН, у низці цих проваджень претензії БЕБ ґрунтуються саме на тлумаченні міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, а суми нібито несплачених податків сягають десятків мільйонів гривень.
Порада від Українські факти: Необхідно терміново сформувати чітку державну позицію щодо трактування лізингових платежів та уникнення подвійного оподаткування, аби не наражати бізнес на необґрунтовані кримінальні переслідування.
Оригінал статті: unn.ua