Державна податкова служба (ДПС) трактує лізингові платежі за літаки як роялті, хоча йдеться про користування транспортними засобами, а не передачу прав інтелектуальної власності. Це призводить до кримінальних проваджень та ризику ретроспективних донарахувань для українських авіакомпаній.
Потреба в офіційному роз’ясненні Міністерства фінансів щодо трактування лізингу повітряних суден як роялті є надзвичайно важливою. Відсутність єдиного підходу до застосування міжнародних конвенцій поглиблює податковий спір в авіаційній галузі. Про це заявила членкиня Громадської ради при Мінфіні, аудиторка та податкова консультантка Тетяна Шевцова під час круглого столу “Нова податкова практика щодо лізингу повітряних суден”, повідомляє УНН.
Проблема загострилася у 2024 році, коли ДПС почала класифікувати лізингові платежі за повітряні судна як роялті. Це стало підставою для відкриття Бюро економічної безпеки (БЕБ) кримінальних проваджень проти українських авіакомпаній. Слідство стверджує, що авіаперевізники нібито неправомірно застосували положення міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, не утримавши податок при виплатах нерезидентам.
На думку Тетяни Шевцової, позиція податкової базується на надто розширеному тлумаченні терміну “роялті”. Вона зазначила, що коментарі до Модельної конвенції ОЕСР, на які посилається ДПС, визначають оренду обладнання як роялті лише в обмеженому контексті – коли вона пов’язана з передачею прав інтелектуальної власності.
“Чому в цьому випадку ви не звертаєте увагу на те, що і модельна конвенція трактує такі платежі як роялті лише у випадку оренди обладнання, яке пов’язане з передачею технічних креслень чи виробничого процесу? Саме про такі випадки йдеться у коментарях до модельної конвенції”, – наголосила Шевцова.
Таким чином, цей підхід не може бути застосований до лізингу повітряних суден.
“Термінологія “обладнання” і “транспортні засоби” за всіма нормами бухгалтерського законодавства та міжнародних стандартів чітко розмежована. Літаки, контейнери, вагони – це не обладнання, це транспортні засоби. Тому тут настільки натягнута ця історія, яку все-таки потрібно вирішувати правильно”, – підкреслила членкиня Громадської ради при Мінфіні.
Саме тому це питання потребує офіційного врегулювання на рівні Міністерства фінансів. Узагальнююча податкова консультація допоможе сформувати єдиний підхід до застосування норм Податкового кодексу та міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, усунувши правову невизначеність як для бізнесу, так і для контролюючих органів.
Часу на прийняття такого рішення залишається все менше. Як раніше повідомляв УНН, українським авіакомпаніям вже намагаються донарахувати 15% податку з лізингових платежів не лише на майбутнє, а й ретроспективно – за операції, здійснені протягом останніх семи років. Враховуючи, що середня рентабельність авіаперевізників становить близько 7-10%, таке додаткове податкове навантаження може стати критичним для галузі.
Примітно, що ані Податковий кодекс України, ані міжнародні конвенції, на підставі яких здійснювалися ці виплати, за цей час не змінювалися. Фактично, нове трактування застосовується до правовідносин, які протягом десятиліть не викликали претензій з боку держави.
Нагадаємо
Бюро економічної безпеки розслідує кримінальні провадження щодо щонайменше п’яти українських авіаперевізників: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн Експрес”. У матеріалах цих проваджень БЕБ ставить під сумнів застосування авіакомпаніями положень міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Суми нібито несплачених податків в окремих справах сягають десятків мільйонів гривень (₴).
Кримінальне переслідування відбувається в умовах, надзвичайно складних для галузі. Після закриття повітряного простору українська цивільна авіація фактично працює за межами країни вже понад чотири роки. Щоб зберегти бізнес, авіакомпанії були змушені релокувати флот і персонал за кордон, переорієнтувавши діяльність на міжнародні ринки в очікуванні відновлення польотів в Україні.
Порада від Українські факти: Державна податкова служба повинна негайно отримати чіткі роз’яснення від Міністерства фінансів щодо коректного трактування лізингових платежів за літаки, щоб уникнути подальших судових спорів та зберегти стабільність української авіаційної галузі.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: unn.ua