Бюро економічної безпеки України (БЕБ) веде розслідування щодо щонайменше п’яти українських авіакомпаній. Причиною стало припущення, що платежі за лізинг літаків від нерезидентів можуть бути роялті, що вимагає додаткової сплати 15% податку. Експерти вважають таке трактування хибним та таким, що суперечить законодавству.
Необґрунтоване трактування лізингових платежів
Кримінальні провадження, ініційовані БЕБ проти українських авіакомпаній, ґрунтуються на хибному припущенні. Правоохоронці вважають, що орендні платежі за повітряні судна, які сплачуються нерезидентам, є роялті. Це, на їхню думку, означає необхідність додатково сплачувати 15% податку з доходів нерезидентів. Таке трактування викликало обурення серед юристів, аудиторів та податкових консультантів, які вважають його таким, що суперечить українському податковому законодавству, міжнародним конвенціям про уникнення подвійного оподаткування та усталеній судовій практиці.
Від такого підходу БЕБ вже постраждали щонайменше п’ять авіаперевізників, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”.
Повторні перевірки та зміни в трактуванні
Одним із найсуттєвіших аспектів цієї ситуації є той факт, що більшість авіакомпаній вже проходили податкові перевірки за періоди, які зараз стали предметом розслідувань БЕБ. За даними Державної податкової служби (ДПС), ці перевірки не виявили порушень щодо оподаткування лізингу, за винятком однієї справи.
За результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки.
– зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення ДПС України Вікторія Касьян.
Попри це, правоохоронці вдалися до нового трактування законодавства, намагаючись змусити перевізників сплатити додаткові 15% роялті за останні сім років, тобто ретроспективно.
Суперечність міжнародним нормам та законодавству України
Сертифікований аудитор та податковий консультант Тетяна Шевцова, член Громадської ради при Міністерстві фінансів, наголосила, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування не дають підстав автоматично прирівнювати орендні платежі за літаки до роялті. Вона зазначила, що Коментарі до Модельної конвенції ОЕСР, які часто використовуються податковою службою, стосуються специфічних випадків передачі технологій, а не звичайного лізингу транспортних засобів.
Крім того, українське законодавство саме по собі не відносить оренду до визначення роялті. Шевцова пояснила:
Визначення роялті в українському законодавстві не передбачає оренду. Більш того, окремим видом доходів нерезидентів за українським законодавством є орендні платежі. А літаки, контейнери, вагони – вони не є обладнанням, вони є транспортними засобами.
– пояснила Шевцова.
На її думку, спроби БЕБ трактувати лізинг як користування інтелектуальною власністю є необґрунтованими і потребують комплексного розгляду за участю фахівців Мінфіну, ДПС та експертного середовища.
Правова невизначеність та презумпція правомірності
Керуюча партнерка юридичної компанії LAW GUIDE, експертка з міжнародного оподаткування Олена Кузнечікова підтримує цю позицію. Вона вважає, що проблема полягає у викривленні практики застосування законодавства, а не у його відсутності. За словами юристки, універсальне трактування всіх міжнародних лізингових операцій як роялті є юридично необґрунтованим, адже залежно від конкретної конвенції, такі операції можуть підпадати під різні статті міжнародних договорів.
Кузнечікова також нагадала про принцип презумпції правомірності рішень платника податків, закріплений у Податковому кодексі: якщо ситуацію можна трактувати на користь як бюджету, так і платника податків, перевагу слід надавати платнику.
Зміна позиції ДПС та критика дій БЕБ
Експертка звернула увагу на те, що офіційна позиція податкових органів щодо авіаційного лізингу змінилася лише у 2024 році. До цього, незважаючи на незмінність договорів авіакомпаній, проблем із трактуванням лізингових платежів не виникало. Попередня команда ДПС опублікувала статтю, де запропонувала вважати лізинг транспорту роялті, вказавши, що з 2017 по 2023 роки компанії виплатили нерезидентам 13,1 млн грн лізингових платежів, не сплативши 15% роялті.
До 2024 року не виникало ніяких питань у правоохоронних органів, що хтось умисно не доплачував якісь значні кошти до бюджету. Переглядають зараз і попередні періоди.
– зазначила вона, вказуючи на спробу нарахувати авіакомпаніям податки заднім числом.
Кузнечікова також розкритикувала участь БЕБ у цих спорах, вважаючи, що відкриття кримінальних проваджень до моменту узгодження податкового зобов’язання суперечить логіці податкового законодавства.
Кримінальна справа по факту повинна починатися тільки тоді, коли виникає узгоджене податкове зобов’язання… Не раніше. Але це за законом, а не за його практикою застосування в цій країні.
– зазначила юристка.
Наслідки для авіаційної галузі та необхідність державного втручання
Експерти наголошують, що ця ситуація створює значну правову невизначеність для всієї авіаційної галузі, яка продовжує працювати та сплачувати податки в Україні, навіть в умовах війни. Якщо практика кримінального переслідування на основі нового трактування норм стане прецедентом, подібні ризики можуть виникнути й в інших галузях економіки, що працюють із міжнародними договорами.
Учасники дискусії закликають до втручання держави, зокрема Міністерства фінансів, для встановлення єдиного правозастосування. На їхню думку, чітка державна позиція здатна припинити довільне трактування міжнародних конвенцій, зняти правову невизначеність та запобігти подальшому тиску на українську цивільну авіацію з боку правоохоронців.
Порада від Українські факти: Необґрунтоване трактування БЕБ лізингових платежів як роялті створює ризики для всієї авіаційної галузі, вимагаючи чіткої державної позиції для захисту прав платників податків та забезпечення правової визначеності.
За даними порталу: unn.ua