БЕБ розслідує справи проти авіакомпаній через трактування лізингових платежів
Бюро економічної безпеки України (БЕБ) розпочало розслідування стосовно щонайменше п’яти українських авіакомпаній. Причиною стало трактування платежів за лізинг літаків як роялті, що, на думку БЕБ, передбачає сплату додаткового 15% податку. Експерти вважають такий підхід хибним та таким, що суперечить чинному законодавству й міжнародним угодам.
Кримінальні провадження, ініційовані БЕБ, ґрунтуються на припущенні, що авіаперевізники повинні були сплачувати 15% податку з доходів нерезидентів, оскільки платежі за оренду повітряних суден класифікуються як роялті. Ця позиція викликала обурення серед фахівців, які наголошують на її невідповідності українському податковому законодавству, міжнародним конвенціям про уникнення подвійного оподаткування та усталеній судовій практиці. Серед компаній, яких це торкнулося, – МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”.
Судові перевірки та нова інтерпретація
Одна з головних суперечностей полягає в тому, що більшість зазначених авіакомпаній вже пройшли податкові перевірки за періоди, які тепер є предметом розслідувань БЕБ. За даними Державної податкової служби, лише в одному випадку було виявлено порушення щодо оподаткування лізингу. Інші перевірки не виявили подібних проблем.
За результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки
– зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податної служби України Вікторія Касьян.
Незважаючи на це, правоохоронці знову повернулися до тих самих операцій, застосовуючи нову інтерпретацію законодавства. Авіакомпанії вимагають сплатити додаткові 15% роялті за останні сім років, тобто заднім числом.
Експертна думка щодо роялті та лізингу
Сертифікований аудитор та податковий консультант Тетяна Шевцова, член Громадської ради при Міністерстві фінансів, підкреслила, що міжнародні конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування не дають підстав автоматично прирівнювати орендні платежі за літаки до роялті. Вона зазначила, що навіть Коментарі до Модельної конвенції ОЕСР, які часто використовуються податковими органами, стосуються специфічних випадків передачі інноваційних технологій, а не звичайного лізингу транспортних засобів.
Шевцова також звернула увагу на те, що українське законодавство не відносить оренду до визначення роялті. “Визначення роялті в українському законодавстві не передбачає оренду. Більш того, окремим видом доходів нерезидентів за українським законодавством є орендні платежі. А літаки, контейнери, вагони – вони не є обладнанням, вони є транспортними засобами”, – пояснила вона.
На думку Шевцової, спроби БЕБ трактувати лізинг як користування інтелектуальною власністю є “настільки натягнутими”, що це питання потребує комплексного розгляду за участю фахівців Мінфіну, ДПС та експертного середовища.
Правова невизначеність та принцип презумпції
Керуюча партнерка юридичної компанії LAW GUIDE, експертка з міжнародного оподаткування Олена Кузнечікова, поділяє цю позицію. Вона вважає, що проблема полягає не у відсутності законодавства, а у викривленні практики його застосування. За її словами, одна й та сама операція міжнародного лізингу може підпадати під різні статті міжнародних договорів, тому універсальне трактування всіх таких операцій як роялті є необґрунтованим.
Кузнечікова нагадала, що Податковий кодекс передбачає застосування принципу презумпції правомірності рішень платника податків у разі неоднозначності. “Якщо щось можна розтлумачити і на користь бюджету, і на користь платника податків, це треба тлумачити на користь платника податків”, – зазначила вона.
Експертка також вказала на те, що офіційна позиція податкових органів щодо авіаційного лізингу змінилася лише у 2024 році. До цього часу компанії роками працювали за незмінними договорами, і подібних питань не виникало. Однак, у 2024 році ДПС опублікувала статтю, яка пропонує вважати лізинг транспорту роялті, зазначивши, що з 2017 по 2023 роки компанії виплатили 13,1 млн грн лізингових платежів нерезидентам, не сплативши 15% роялті в Україні.
До 2024 року не виникало ніяких питань у правоохоронних органів, що хтось умисно не доплачував якісь значні кошти до бюджету. Переглядають зараз і попередні періоди
– зазначила вона, вказавши на спробу нарахувати авіакомпаніям податки заднім числом.
Критика участі БЕБ та необхідність державного втручання
Експерти критикують участь БЕБ у цих справах, вважаючи, що відкриття кримінальних проваджень до встановлення узгодженого податкового зобов’язання суперечить логіці податкового законодавства. “Кримінальна справа по факту повинна починатися тільки тоді, коли виникає узгоджене податкове зобов’язання… Не раніше. Але це за законом, а не за його практикою застосування в цій країні”, – підкреслила Кузнечікова.
Ситуація створює правову невизначеність для всієї авіаційної галузі, яка продовжує функціонувати та сплачувати податки в умовах війни. Якщо практика кримінального переслідування на основі нового трактування норм стане прецедентом, подібні ризики можуть виникнути й для інших галузей економіки. Учасники дискусії наголошують на необхідності державного втручання, зокрема з боку Мінфіну, для встановлення єдиного правозастосування. Це допоможе припинити довільне трактування міжнародних конвенцій, зняти правову невизначеність та запобігти подальшому тиску на українську цивільну авіацію.
Порада від Українські факти: Необхідно встановити чітку та послідовну державну політику щодо трактування лізингових платежів, щоб уникнути правової невизначеності та тиску на ключові галузі економіки.
Джерело: unn.ua