Критерії критичності підприємств: Аграрії під загрозою втрати працівників
Бізнес-середовище перебуває в очікуванні оприлюднення нових критеріїв визначення критичності підприємств для бронювання співробітників. Перші зміни від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства було анонсовано ще в травні.
Ключовою новацією стало підвищення вимог до рівня середньої заробітної плати працівників підприємства, яке претендує на статус критично важливого. Для підтвердження свого статусу та права на бронювання, компанія повинна виплачувати своїм працівникам вже не 2,5 мінімальні зарплати (21 618 грн), а три – 25 941 грн. Старий поріг у 21 618 грн залишається чинним лише для підприємств, розташованих на прифронтових територіях.
Крім того, Кабінет Міністрів уточнив, що якщо працівник офіційно працевлаштований на одному підприємстві, а на іншому – за сумісництвом, то при розрахунку квоти бронювання він враховується лише за одним з місць роботи.
Це нововведення покликане усунути лазівку, яка дозволяла компаніям штучно збільшувати кількість військовозобов’язаних працівників за рахунок сумісників, що давало змогу підвищити загальну чисельність штату та, відповідно, “роздути” квоту для бронювання.
«Система має бути зрозумілою, чесною та захищеною від маніпуляцій. Ухвалені зміни дозволяють зберегти баланс між потребами оборони та стабільною роботою підприємств, без яких неможливе функціонування економіки в умовах війни», – коментував нововведення міністр економіки Олексій Соболев.
Урядова постанова №692, ухвалена наприкінці травня, запровадила чіткий алгоритм дій щодо перегляду статусу критичності підприємств.
Згідно з документом, до 10 червня центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мали оновити власні критерії визначення критичності.
До 1 липня поточного року вони повинні проаналізувати, чи відповідають підприємства, яким раніше було надано статус критично важливих, новим вимогам. Якщо підприємство їм не відповідатиме або критерій, на підставі якого воно отримало статус, буде виключено, – статус критично важливого скасовується. Відповідно, втрачається і право на бронювання співробітників.
Важливо зазначити, що втрата статусу бронювання не буде миттєвою. Рішення щодо визнання підприємства критично важливим, яке є чинним станом на 2 червня 2026 року, зберігатиме свою силу протягом терміну, на який воно було прийняте, але не довше ніж до 1 вересня 2026 року. Це означає, що до осені підприємства, які бажають перебронювати своїх працівників, мають здійснити це відповідно до нових критеріїв. Однак, наразі остаточний варіант цих критеріїв ще не оприлюднено.
«Сюрпризи» від обласних адміністрацій
Нові правила бронювання викликають особливе занепокоєння серед аграріїв. Для агросектору літо та осінь є періодом найвищої активності: триває збір урожаю, а згодом – посівна кампанія озимих культур. Таким чином, працівники агропідприємств можуть втратити право на бронювання саме в розпал найважливіших польових робіт.
Однак, проблема не лише в сезонності. Промисловість, рітейл чи IT-сектор можуть відносно швидко адаптуватися до нових критеріїв бронювання, зокрема, шляхом нарощування фінансових обертів або зміни бізнес-моделі. Натомість, обсяг діяльності фермерського господарства безпосередньо залежить від профілю агровиробництва, площі земельних угідь, врожайності та ринкових цін. Фермер не має можливості подвоїти площу своєї ділянки, значно збільшити штат або продавати продукцію за кардинально вищими цінами.
Всеукраїнська аграрна рада вже офіційно звернулася до уряду з вимогою терміново врегулювати ситуацію. Нові критерії критичності можуть залишити господарства без необхідних працівників у найневідповідніший момент. При цьому аграріїв лякають не стільки обов’язкові для всіх критерії Міністерства економіки, скільки регіональні.
Уряд фактично переклав визначення критичності малих та середніх агропідприємств на обласні військові адміністрації (ОВА) постановою №76 наприкінці минулого року. У грудні 2025-го Кабмін та Мінекономіки змінили критерії бронювання від мобілізації для агропідприємств. Зокрема, мінімальна площа землі, оформленої на агрокомпанію, зросла з 500 до 1000 га. Також економічно активною вважається компанія з річним доходом 40 млн грн замість попередніх 20 млн грн. Питання бронювання підприємств із земельним банком менше 1000 га відтепер перебуває у прерогативі обласних військових адміністрацій, які встановлюють власні критерії.
Протягом червня обласні військові адміністрації розробили власні проєкти визначення нових показників критичності, які наразі очікують на затвердження у Міністерстві економіки та Міністерстві оборони. Критерії в різних регіонах відрізняються, але ключове оновлення в низці областей – це збільшення мінімального земельного банку, який має перебувати в обробці агропідприємства, що претендує на статус критичності.
Аграрії не погоджуються з таким «лобовим» підходом чиновників, як і з практикою встановлення різних критеріїв бронювання у різних областях. Два фермерські господарства в сусідніх регіонах можуть обробляти однакову кількість гектарів та сплачувати однакові податки, але одне з них збереже статус критичності та право на бронювання, а інше – ні, через встановлення вищої планки критичності місцевою обласною військовою адміністрацією.
Наприклад, Сумська ОВА вимагає для надання статусу критичності агропідприємству оброблення ним угідь на площі не менше ніж 100 га. Окремо чиновники прописали вимоги для тих, хто займається тваринництвом: господарство може бронювати співробітників, якщо має поголів’я великої рогатої худоби від 30 голів, та/або свиней від 300 голів, та/або овець/кіз від 300 голів, та/або птиці свійської від 1000 голів.
Раніше на Сумщині окремих критеріїв для аграріїв не існувало, вони підпадали під ті ж вимоги, що й інші претенденти на бронювання. Пільга була лише щодо мінімальної кількості працівників – троє замість п’яти.
Черкаська ОВА, порівняно з попередніми критеріями, залишила вимогу мінімум 10 гектарів для вирощування плодових та/або ягідних культур, а також овочевих культур та/або картоплі. Однак, збільшила з 50 до 100 гектарів – для вирощування інших сільськогосподарських культур.
Кіровоградська ОВА збільшила вимоги до оброблюваної землі для сільськогосподарських культур зі 100 до 200 га, а податкове навантаження зросло з 3200 грн до 3800 грн на гектар.
На Одещині збільшили земельний ліміт для сільськогосподарських культур зі 100 до 200 га, на Рівненщині – з 40 до 50 га.
На цьому тлі критерії критичності для фермерських господарств від Дніпропетровської ОВА виглядають значно м’якшими: лише обсяг річного доходу не менший ніж 500 тис. грн.
Окрім зазначених показників, низка обласних адміністрацій вимагає збільшення мінімальної кількості працівників на агропідприємстві (наприклад, у Рівненській області – з 5 до 10 осіб).
Загалом, кожна обласна військова адміністрація самостійно визначає свої критерії критичності. Це може бути як розмір угідь, так і кількість працівників, доходи за рік, або сума сплачених податків у розрахунку на гектар.
Голова одного з агропідприємств на Черкащині, який побажав залишитися неназваним, описує поточну ситуацію після оприлюднення нових критеріїв так: «У нас підприємство займає понад 50, але менше 100 га. Зараз Черкаська ОВА оновила критерії: з’явилися норми про мінімальний поріг у 100 га та не менше п’яти працівників замість трьох. Якщо помножити мінімальну зарплату для критичності (26 тис. грн) на п’ять працівників, отримаємо 130 тис. грн. З урахуванням нарахувань 22% до Пенсійного фонду – це 158 600 грн на місяць. У річному вимірі – 1,9 млн грн. А загальний дохід нашого господарства становить 3,5 млн грн. Тобто, всі кошти будуть йти на зарплату, а на добрива та запчастини нічого не залишиться. У Кіровоградській області критерії ще жорсткіші: було 100 га – стало 200 га та десять працівників. Порівняйте це з м’якими критеріями, що діють у Дніпропетровській області».
Як формується критичність
Розглянемо для прикладу, як формувалися нові критерії бронювання, зокрема для агропідприємств, у Хмельницькій області. Заступник голови Хмельницької ОВА Роман Ужва в коментарі «Главкому» повідомив, що нові пропозиції обласної адміністрації для бізнесу не зачеплять сектор промисловості.
«На початку війни у нас була вимога до підприємств промисловості, які бажали отримати статус «критичності», – не менше 100 зареєстрованих працівників. Цей показник пізніше був переглянутий і нині становить 30 зареєстрованих працівників. В останніх змінах ми його не чіпали. Таким чином, на Хмельниччині є низка середніх підприємств, зокрема, харчової промисловості, які при невеликій кількості залучених працівників продукують значні обсяги податків», – пояснив посадовець.
Натомість, аграрний напрямок зазнає незначних коригувань (у разі затвердження Міністерством економіки). Зокрема, підвищується планка земельного банку: з 50 до 100 га. Це означає, що претендувати на отримання статусу критичності зможуть ті агропідприємства, які мають в обробітку 100 га і більше. За грубими підрахунками, до 30 сільськогосподарських компаній можуть втратити можливість бронювання.
«Варто чітко розуміти: ставка робиться на підприємства, які приносять доходи до бюджетів різних рівнів під час війни. В процесі аналізу ми дійшли висновку, що підприємство з площею від 100 га вже можна розглядати як важливе для економіки. Окремо враховувався й фактор забезпечення продовольчої безпеки регіону», – пояснив Р. Ужва.
Також обласна влада ініціювала введення критерію критичності для осіб, які займаються тепличним господарством, – від 1 га площ. На Хмельниччині в теплицях переважно вирощують помідори, огірки, а також ягоди, які потім переробляють на джем та експортують.
«Зараз тепличний сектор стрімко розвивається. Нещодавно я відвідав П’ятий міжнародний інвестиційний конгрес у Києві. До мене підійшла представниця Торгової палати Японії, яка розповіла про пошук партнерів для запуску проєкту з будівництва теплиць в одній з областей України. Зі свого боку, наш бізнес повинен розробляти такі технології, щоб вирощування продукції на менших площах давало більшу ефективність», – зазначив заступник голови Хмельницької ОВА.
Крім того, для аграрного сектору Хмельниччини, який прагне отримати статус критичності, введено критерій – не менше п’яти робочих місць. Такий самий показник встановлено і в низці інших регіонів. Окремо збережено вимогу, пов’язану з отриманням прибутків: зокрема, дохід з гектара має становити не менше 20 тис. грн за попередній календарний рік.
Додатково, Хмельницька ОВА скоригувала критерії критичності для сфери послуг. Якщо раніше бізнес міг на вибір обрати вимоги – мінімум 50 млн грн доходу на рік або не менше 10 робочих місць, то тепер для визначення критичності беруться до уваги обидва показники.
Загалом на Хмельниччині налічується 683 підприємства, які наразі є критично важливими для функціонування економіки та держави. За час воєнного стану в області статус критичності втратили 64 компанії. Масштабний аудит для перевірки критичності Хмельницька ОВА проводила у 2024 році. Наразі цей процес відстежується щомісячно, здійснюється обмін інформацією між податківцями та Пенсійним фондом.
Щоб зрозуміти настрої аграріїв Хмельниччини, «Главком» поспілкувався з представником підприємства середнього розміру (неофіційно). За його оцінками, підвищення планки з 50 га до 100 га суттєво не позначиться на загальному стані галузі. Однак, невеликі господарства, які потрапляють у ці рамки, повністю втратять статус критичності, а весь їхній штат – орієнтовно від двох до 14 працівників – залишиться без бронювання.
Крім того, «Главком» звернувся за роз’ясненнями щодо логіки змін критеріїв критичності до Запорізької обласної військової адміністрації. Заступниця голови ОВА Оксана Матвіїшина запевнила: запропоновані зміни не матимуть негативного впливу на функціонування економіки області та мобілізаційні процеси, а також збережуть для критично важливого бізнесу прифронтової території можливість утримувати працівників, необхідних для стабільної роботи в умовах воєнного стану. Зокрема, влада Запорізької області повідомила, що переглянула кількісні критерії критичності, актуалізувала переліки необхідних документів та уточнила коди основних видів економічної діяльності підприємств.
«Фермери ляжуть на лопатки»
На думку аграріїв та їхніх захисників, встановлені багатьма областями критерії буде неможливо виконати. Член комітету з питань аграрної та земельної політики партії «Слуга народу» Дмитро Соломчук зауважує, що останніми роками критерії і так були складними для малих агропідприємств, а більшість обласних військових адміністрацій їх тепер ще більше ускладнили.
«Ми чекаємо на комітеті зведені пропозиції від обласних адміністрацій і точно будемо пропонувати зміни, щоб малі фермери могли отримати бронювання, – каже народний депутат. – В іншому випадку мале фермерство повністю зазнає краху – особливо це загрожує тим, хто вирощує ягоди, овочі, займається садівництвом».
Д. Соломчук очікує, що в цьому питанні будуть враховані пропозиції від асоціацій, які представляють фермерів, переробників, виробників молока тощо. «Без виваженого підходу ми просто втратимо доступні українські продукти на полицях магазинів, їх замінить імпорт».
Виконавчий директор Всеукраїнської федерації громад, голова Всеукраїнського конгресу фермерів Іван Слободяник вважає основною проблемою саме регіональне розмаїття критеріїв. Він переконаний, що оптимальним варіантом було б приведення їх урядом до спільного знаменника.
«Хотілося б, щоб Міністерство економіки, наприклад, надало методичні рекомендації, бо критерії, що їх видали ОВА, дуже різняться: від адекватних у Дніпропетровській області до неадекватних у Черкаській, – каже І. Слободяник. – Наша пропозиція така: на фермерських господарствах, де переважно використовується власна праця засновника або голови господарства, потрібно, щоб він підлягав безумовному бронюванню, але з розрахунку не більше однієї людини на 100 га. При цьому має бути показаний відповідний грошовий оборот, щоб це не виглядало як схема. Ну і, звісно, середній рівень зарплат має бути таким самим, як вимагає Мінекономіки для великих господарств – близько 25 тис. грн».
І. Слободяник також нарікає на проблеми із заплутаністю процедури надання критичності та бронювання: «Ти можеш подати документи – і взагалі не отримати жодної відповіді. Тому мають бути визначені чіткі терміни, протягом яких тобі мають надати відповідь, аби було розуміння – чи продовжувати рух у цьому напрямку, чи взагалі закривати господарство. Земля – це не той актив, який можна просто закрити і поставити під охорону. Її потрібно обробляти, існують договори оренди, стосунки з пайовиками, з орендодавцями».
Аграрій вважає, що посилення критеріїв за кількістю гектарів вигідне великим виробникам, яким буде легше домовитися з головою військової адміністрації та ТЦК, щоб де-факто паралізувати роботу невеликого господарства.
«Ми чули позицію Мінекономіки – не втручатися у питання бронювання, – розводить руками І. Слободяник. – Але ж у нас не федеративна, а унітарна держава, і уряд має виробити якісь спільні підходи, а не віддавати це просто на розсуд ОВА».
У плюсі великі холдинги?
Голова Асоціації фермерів Дніпропетровщини, керівник фермерського господарства Анатолій Гайворонський, де діють одні з найбільш лояльних критеріїв, вважає, що різні критерії в областях можуть стимулювати корупцію. «Фермери, що на Дніпропетровщині, що на Закарпатті, – однакові, – обурюється він. – Ми виступаємо проти того, аби ці критерії взагалі прив’язувалися до розміру земельного банку. Чому 100 га? А якщо у когось 99 га? А що робити ягідникам або овочівникам, у яких лише п’ять гектарів?».
Натомість А. Гайворонський пропонує використовувати для визначення критичності обороти минулого року: «Якщо фермер працює офіційно і його річний оборот складав 500 тис. грн за рік, а середня зарплата буде ті ж 25-26 тис. грн, які вимагаються новими критеріями, він має претендувати на критичність. Бо хоч у нього 10, хоч 20 га, цю землю оброблятимуть, наповнюватимуть економіку та приноситимуть користь державі. Якщо всіх фермерів заберуть, то хто буде на ній працювати? Ймовірно, великі холдинги. Можливо, на їхню користь такі критерії і приймаються».
Голова фермерської асоціації стверджує, що якщо критерії будуть прив’язані до кількості землі в обробітку (до 100 га), бронювання втратять близько 60-70% фермерів.
Поки всі очікують на фінальні рішення уряду, експерти наголошують: нинішня система оцінки критичності базується на хибних показниках. Спроби оцінити важливість підприємства виключно за масштабами його діяльності створюють безліч викривлень.
Юрист-радник Руслан Сокол впевнений, що сам по собі великий розмір підприємства не означає його критичної важливості: «Можна обробляти значні площі землі, мати великі обороти і водночас не забезпечувати пропорційного наповнення державного та місцевих бюджетів. Окремі великі аграрні холдинги працюють за моделлю, де експортні операції та відшкодування ПДВ суттєво впливають на обсяг податків, що фактично залишаються в бюджетній системі. Натомість середні та навіть невеликі підприємства часто забезпечують значні надходження податку на доходи фізичних осіб, військового збору та Єдиного соціального внеску, утримують робочі місця безпосередньо в громадах і є важливими для місцевої економіки. І саме ПДФО та військовий збір безпосередньо впливають на фінансову спроможність територіальних громад».
Р. Сокол також звертає увагу на те, що практика попередніх років показала наявність викривлень і на рівні окремих ОВА. «В окремих випадках додаткові регіональні критерії фактично створювали переваги для господарств із незначним земельним банком, але з непропорційно великою кількістю працівників, – згадує експерт. – Такі підходи також викликають запитання щодо об’єктивності оцінки критичності, оскільки сама по собі чисельність персоналу не завжди свідчить про економічне значення підприємства».
Втім, аграрії не втрачають надії на перегляд проєктів критеріїв, виданих ОВА. За словами Анатолія Гайворонського, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький обіцяє, що уряд не підпише їх без узгодження з представниками профільних громадських організацій, зокрема, фермерів.
Як стверджують джерела «Главкома» у Мінекономіки, міністерство найближчим часом може видати оновлений наказ: він стосуватиметься того, що урядові критерії для аграріїв не змінилися. Аналогічно, цього тижня мають бути переаттeстовані критерії від обласних адміністрацій. Часу до 1 липня, коли за урядовим графіком має бути визначено, чи відповідають чинні критичні підприємства новим вимогам, залишилося обмаль.
Павло Вуєць, Віталій Тараненко, «Главком»
Порада від Українські факти: Нові критерії критичності підприємств для бронювання співробітників, особливо в аграрному секторі, можуть створити значні проблеми для малих та середніх господарств через їхню прив’язку до розміру земельного банку та інші регіональні вимоги, що потребує термінового врегулювання на державному рівні.
За матеріалами: glavcom.ua