Інвестори бояться дій силовиків: Україна втрачає гроші

Народний депутат Ярослав Железняк наголосив, що безпідставні слідчі дії є головною перешкодою для залучення інвестицій, необхідних для відновлення України.

Відбудова України потребуватиме значних коштів, близько 588 мільярдів доларів (₴22,808,640,000,000), причому основну частину мають складати приватні інвестиції.

Дії силовиків відлякують міжнародних інвесторів, які готові прийти в Україну після завершення війни

Народний депутат Ярослав Железняк заявив, що безпідставні слідчі дії з боку правоохоронців є одним із головних бар’єрів для залучення міжнародних інвестицій, без яких відновлення України після завершення війни буде неможливим.

Інвестиції у відновлення України

За оцінками Світового банку, відбудова України потребуватиме близько 588 мільярдів доларів (₴22,808,640,000,000), при цьому левова частка цих коштів має надійти від приватних інвесторів, а не від міжнародних донорів чи урядів.

“Хто повезе гроші в країну, де обшук – це лише питання часу?” – поставив риторичне запитання Железняк, підкресливши, що ця проблема набула системного характеру.

Питання інвестиційного клімату також підняв засновник українського miltech-фонду, колишній член наглядової ради ПриватБанку Роман Шульжик під час дискусії, організованої RRA for Ukraine. На його думку, обсяг приватного капіталу, який вдасться залучити після війни, стане ключовим показником успіху України.

“Якщо ми в перші п’ять років після закінчення війни заведемо сюди хоча б 100 мільярдів доларів (₴3,860,000,000,000) приватного капіталу – то ми перемогли. Якщо ми заведемо тільки 10–20 мільярдів доларів (₴386,000,000,000 – ₴772,000,000,000) – то росія перемогла. Це означатиме, що Україна залишається корумпованою країною, в яку не можна інвестувати”, – зазначив він.

Железняк погодився з цією оцінкою, зазначивши, що саме масштабні приватні інвестиції мають стати фундаментом економічного відродження держави. Він також додав, що наразі іноземних інвесторів особливо цікавить українська оборонна промисловість.

Необхідно розрізняти міжнародну фінансову допомогу та приватні інвестиції. Железняк підкреслив, що кошти МВФ є кредитними ресурсами, тоді як приватний капітал означає створення виробництв, робочих місць та довгострокове економічне зростання.

Незаконні слідчі дії можуть звести нанівець інтерес інвесторів

Водночас саме в секторі з найбільшим потенціалом для залучення іноземного капіталу останнім часом відбулися резонансні обшуки правоохоронних органів. Нардеп нагадав, що лише протягом липня правоохоронці проводили слідчі дії щонайменше в кількох компаніях оборонної галузі.

За його словами, майже кожна п’ята скарга, що надходить до Ради бізнес-омбудсмена, стосується саме безпідставних дій правоохоронних органів.

Роман Шульжик вважає, що подібні інциденти можуть позбавити Україну майбутніх інвестицій.

“Якщо ми зараз навіть цей мільярд-два (доларів, – ред.), який ми отримуємо (від іноземних інвесторів), закошмаримо всілякими ДБР та БЕБами, то ми викрадаємо нашу майбутню перемогу”, – заявив він.

Ярослав Железняк наголосив, що міжнародний інвестор не вдається в юридичні тонкощі української правоохоронної системи.

“Іноземний фонд не розбирається, як називається той правоохоронний орган, який нещодавно відповідну кампанію, яку вони розглядали для інвестицій, поклав в прямому сенсі і в переносному обличчям в підлогу і проводить купу обшуків та ще там фотографує відповідно всі документи. Чи це ДБР, чи СБУ, чи навіть БЕБ. Він бачить одне – у компанію зайшли люди в балаклавах. Це очевидно погано. У будь-якому світі це означає, що там якийсь жахливий-жахливий кримінал, тому що інакше б вони направили просто запит. І як ви розумієте, нікого не цікавить, буде там вирок чи ні. Вони все одно гроші в цю компанію і тим більше в цю сферу вкладати після цього не будуть”, – пояснив депутат.

Саме тому, за його словами, навіть поодинокі показові силові дії правоохоронців здатні звести нанівець багаторічну роботу із залучення іноземного капіталу.

Верховенство права стає економічним питанням

На думку народного депутата, реформа правоохоронної системи сьогодні є не лише вимогою європейської інтеграції, а й необхідною умовою для економічного розвитку країни.

Він нагадав, що у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт щодо реформи Державного бюро розслідувань, який відповідає зобов’язанням України перед Європейським Союзом. Крім того, нардеп неодноразово наголошував на необхідності реформування й Бюро економічної безпеки.

Варто зазначити, що колеги Железняка по парламенту у коментарях УНН також висловлюються за необхідність аудиту кримінальних проваджень, що розслідуються БЕБ, на предмет їхньої замовності. Вони також вказують на потребу перезавантаження та очищення цього правоохоронного органу.

Крім того, комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики різко розкритикував роботу Бюро економічної безпеки за результатами розгляду звіту за 2025 рік.

Членів парламентського комітету не влаштувала якість звітування, а окремі наведені показники викликали сумніви щодо їхньої достовірності. Депутати відзначили низьку ефективність роботи БЕБ, зазначивши, що з майже 6,9 тисячі кримінальних проваджень, розслідуваних у 2025 році, підозри були оголошені лише у 12,9% випадків, а до суду передано 13,1% справ, або 904 кримінальні провадження.

Більше того, на думку членів комітету, ефективність деяких підрозділів взагалі неможливо оцінити.

Порада від Українські факти: Для успішного відновлення України та залучення необхідних інвестицій, держава повинна забезпечити верховенство права, зокрема шляхом реформування правоохоронної системи та усунення безпідставних слідчих дій, що відлякують потенційних інвесторів.

Подробиці можна знайти на сайті: unn.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *