З 1 вересня 2026 року в Україні запроваджується новий етап оновлених правил бронювання військовозобов’язаних, що передбачає підвищення зарплатної вимоги для заброньованих працівників до трьох мінімальних зарплат. Крім того, сумісників та осіб, які мають іншу відстрочку від мобілізації, враховуватимуть лише за одним місцем роботи.
Зміни, які набувають чинності з 1 вересня 2026 року, є частиною трансформації системи бронювання, передбаченої постановою Кабінету Міністрів №692 від 30 травня 2026 року, з подальшими урядовими коригуваннями. Ці нововведення спрямовані на підвищення точності процесу бронювання, зменшення можливостей для маніпуляцій та збалансування потреб економіки з мобілізаційними потребами держави.
Бронювання по-новому з 1 вересня: ключові зміни
Основні зміни стосуються зарплатних вимог до заброньованих працівників, врахування сумісників та осіб, які вже мають право на відстрочку з інших причин.
Варто зазначити, що деякі оновлення, зокрема підвищення зарплат для визнання підприємств критично важливими, вже набули чинності влітку під час отримання або підтвердження такого статусу.
Ці зміни відбуваються на тлі перегляду критеріїв визначення підприємств, установ та організацій, що є критично важливими для функціонування економіки та життєзабезпечення населення.
Що саме зміниться для українців з 1 вересня
Однією з найважливіших змін є підвищення мінімальної зарплатної вимоги для військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств. Згідно з постановою №692, цей показник зросте з 2,5 до трьох мінімальних заробітних плат.
У 2026 році це означає мінімальну нараховану зарплату в розмірі 25 941 гривні на місяць. Важливо, що враховується саме нарахована сума, тобто до сплати податків.
Для підприємств, що розташовані та фактично працюють на територіях можливих або активних бойових дій, а також на тимчасово окупованих територіях, зберігається нижчий поріг – 2,5 мінімальної зарплати, що у 2026 році становить 21 617 гривень 50 копійок (округлено до 21 618 гривень).
Однак, існують винятки. Зокрема, зміни щодо середньої зарплати не стосуються державних та комунальних підприємств.
Як рахуватимуть сумісників та працівників з іншою відстрочкою
Ще одне суттєве нововведення стосується врахування загальної кількості військовозобов’язаних, від якої залежить ліміт бронювання підприємства.
З 1 вересня військовозобов’язані працівники, які вже мають відстрочку від мобілізації з інших підстав, передбачених статтею 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, а також сумісники, що працюють на іншому критично важливому підприємстві, враховуватимуться за одним основним місцем роботи. Пріоритет надаватиметься підприємству, де працівник працює найдовше.
Важливо зазначити, що нові правила не забороняють бронювання сумісників. Вони лише встановлюють принцип, що одна особа не може одночасно збільшувати базу для розрахунку бронювання в кількох роботодавців.
Що буде зі статусом критично важливих підприємств
Постанова №692 передбачала перехідний період для підприємств, що вже мали статус критично важливих. Рішення про критичність, чинні на момент набрання чинності постановою, діяли до 1 вересня 2026 року.
Урядовці зобов’язали центральні органи виконавчої влади та інші уповноважені органи переглянути галузеві та регіональні критерії критичності для більш точного визначення підприємств, що справді мають стратегічне значення.
Однак, у липні були внесені коригування, які дозволяють підприємствам, що вчасно подали необхідні документи, зберегти раніше отриманий статус критичності до кінця терміну його дії. Отже, 1 вересня не означає втрату статусу для всіх раніше заброньованих підприємств.
Працівникам рекомендується перевіряти актуальність військово-облікових даних та стан бронювання у роботодавця.
Які підприємства можуть отримати статус критично важливих
Базові критерії визначені Постановою Кабміну №76. Загалом, підприємство повинно відповідати щонайменше трьом встановленим критеріям.
Серед критеріїв – значний обсяг сплачених податків, зборів та ЄСВ (понад 1,5 млн євро за рік), а також надходження в іноземній валюті (понад 32 млн євро за рік).
Також враховується стратегічне значення підприємства, його важливість для певної галузі чи громади, відповідність зарплатному критерію тощо.
Наявність статусу резидента “Дія.City” є окремим критерієм. Однак, відповідність одному критерію не гарантує автоматичного набуття критичності – необхідно відповідати сукупності умов та отримати відповідне рішення уповноваженого органу.
Як працює бронювання через “Дію”
Після отримання права на бронювання, підприємства подають списки військовозобов’язаних в електронному вигляді через портал “Дія”. Керівник або уповноважена особа авторизується, зазначає працівників, перевіряє та підписує заяву.
Відомості перевіряються за державними реєстрами. Результат надходить до особистого кабінету, а заброньований працівник може побачити статус у застосунку “Резерв+” та сформувати електронний військово-обліковий документ.
Для критично важливих компаній термін обробки становить до трьох днів, для державних органів – до одного дня.
Існує окрема послуга для продовження чинного бронювання, що дозволяє зробити це без попереднього анулювання за умови збереження необхідних умов.
Кому можуть відмовити у бронюванні
Бажання роботодавця недостатньо. Підприємство має мати чинне право на бронювання, а працівник – відповідати встановленим вимогам.
Проблеми можуть виникнути, якщо вичерпано ліміт підприємства, не підтверджено трудові відносини, працівник не відповідає зарплатній вимозі, або дані в реєстрах не дозволяють провести бронювання.
Фізичні особи-підприємці не можуть забронювати себе лише на підставі статусу ФОП, оскільки це не передбачено законом.
Бронювання за правилами для працівників вимагає наявності трудових відносин. Цивільно-правовий договір не прирівнює виконавця до працівника для цілей бронювання. Порядок бронювання не встановлює універсальної заборони виключно через військово-облікову спеціальність працівника.
Коли бронювання можуть анулювати
Відстрочка від мобілізації, надана через бронювання, не є безстроковою. Вона залежить від статусу роботодавця та трудових відносин працівника.
Законодавство передбачає підстави для анулювання, зокрема: припинення роботи працівника на підприємстві, втрата підприємством права на бронювання, або завершення строку дії відстрочки.
Через “Дію” роботодавець може подати заяву про анулювання бронювання, після чого інформація оновлюється в “Резерв+”.
Що потрібно зробити роботодавцям і працівникам до вересня
Для бізнесу головне завдання – перевірити чинність рішення про критичність, правильність відомостей про працівників, доступний обсяг бронювання та відповідність зарплатним вимогам. Особливу увагу слід приділити працівникам-сумісникам або тим, хто вже має іншу відстрочку.
Працівникам рекомендується перевірити свої військово-облікові дані, актуальний статус у “Резерв+” та уточнити у роботодавця стан бронювання.
1 вересня 2026 року знаменує завершення важливого етапу перебудови системи бронювання. Найпомітнішими змінами стануть посилений зарплатний критерій та новий порядок врахування сумісників і осіб з іншою відстрочкою. Це вимагатиме від бізнесу ретельнішої перевірки даних, а від працівників – залежності від коректності інформації в державних реєстрах та дотримання роботодавцем встановлених вимог.
Нагадаємо
Раніше повідомлялося, що оборонні підприємства мали до 10 серпня подати документи для підтвердження статусу критично важливих.
Порада від Українські факти: З 1 вересня 2026 року в Україні оновлюються правила бронювання, що передбачають підвищення зарплатної вимоги та зміну порядку врахування сумісників і осіб з іншими відстрочками, що вимагатиме уваги як від роботодавців, так і від працівників.
За матеріалами: unn.ua