Перший етап атестації керівного складу БЕБ завершено: 74% не пройшли. Експерти вимагають аудиту кримінальних справ, зокрема проти авіакомпаній.
Перезавантаження Бюро економічної безпеки, яке триває з моменту призначення нового директора Олександра Цивінського у 2025 році, вже дало перший показовий результат. За словами керівника БЕБ, перший етап атестації не подолали 74% управлінського складу Бюро. Це лише підтверджує, що запит суспільства на аудит кримінальних проваджень, які розслідує цей правоохоронний орган, є цілком обґрунтованим, пише УНН.
“Завершився І етап атестації керівників. 12 осіб успішно пройшли атестацію. Це означає перезавантаження 74% керівного складу”, – повідомив Цивінський.
Наразі, за його словами, триває другий етап. З 915 працівників прохідний бал здобули 887 правоохоронців. Після завершення другого етапу відбудуться співбесіди з комісіями.
“Паралельно готуємо четверту хвилю: це понад 60 нових працівників”, – додав Цивінський.
На практиці це означає, що більшість керівників, які раніше визначали роботу територіальних управлінь та центрального апарату БЕБ, не змогли підтвердити відповідність займаним посадам.
Саме по собі кадрове оновлення є позитивним сигналом, а Цивінський обіцяє, що перезавантаження не стане формальністю. Однак воно порушує інше, не менш важливе питання: якщо керівники, які ухвалювали ключові управлінські рішення, не відповідають критеріям нової системи, то наскільки законними та обґрунтованими були рішення, ухвалені під їхнім керівництвом? І, головне, що буде з кримінальними провадженнями, розпочатими за їхньої каденції, на які бізнес скаржиться як на тиск?
Логічним виходом із ситуації має стати повний аудит резонансних кримінальних проваджень, відкритих та розслідуваних до перезавантаження БЕБ.
Перевірити потрібно не лише людей, а й їхні рішення
За останні два роки БЕБ неодноразово зазнавало критики з боку бізнесу, юристів, профільних асоціацій та експертного середовища.
Предметом критики були не окремі рішення, а системні підходи:
- використання аналітичних довідок як фактичної підстави для початку кримінального переслідування;
- відкриття кримінальних проваджень попри відсутність узгоджених податкових зобов’язань;
- ігнорування результатів документальних перевірок Державної податкової служби;
- проведення обшуків та арештів майна ще до встановлення будь-якого факту порушення, що призводило до зупинки роботи підприємств та репутаційних втрат компаній.
Такі рішення неможливі без погодження керівників слідчих груп, контроль за якими здійснювали керівники територіальних підрозділів, які зрештою не змогли скласти іспити на професійну придатність.
Тому очевидно, що такі справи потребують аудиту, і в разі підтвердження їхньої безпідставності – закриття за відсутністю складу злочину.
Авіаційні справи – показовий приклад
Одним із найяскравіших прикладів, з якого міг би розпочатися такий аудит, є кримінальні провадження проти українських авіакомпаній.
Протягом останніх місяців УНН детально висвітлював ці справи, а десятки юристів, адвокатів, податкових консультантів та представників авіаційної галузі звертали увагу на численні юридичні прогалини у позиції БЕБ.
Йдеться про кримінальні провадження, відкриті через міжнародний лізинг повітряних суден.
БЕБ змінило багаторічний підхід до застосування податкового законодавства та почало стверджувати, що платежі за оренду літаків нерезидентам є роялті, хоча ні податкова практика, ні міжнародні конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування такого тлумачення не передбачають. Офіційною підставою для початку розслідувань стали ідентичні аналітичні висновки, які БЕБ отримало від податківців.
Саме ця зміна підходу стала підставою для багатомільйонних донарахувань та відкриття кримінальних проваджень проти щонайменше п’яти українських авіакомпаній – МАУ, “Авіакомпанії Константа”, “Урги”, Н3Operations та “Скайлайн”.
При цьому експерти неодноразово звертали увагу на низку обставин, які ставлять під сумнів обґрунтованість таких справ.
Юристи та сертифіковані фахівці з оподаткування, які аналізували ці кримінальні провадження, звертали увагу одразу на кілька принципових моментів.
Зокрема, вони наголошували, що сама проблема виникла лише у 2024 році після нового трактування податкових норм, хоча правила оподаткування міжнародного лізингу десятиліттями залишалися незмінними. Також фахівці вказували на необхідність офіційного узагальнюючого податкового роз’яснення Міністерства фінансів через відсутність єдиного підходу державних органів до застосування законодавства. Окремо підкреслювався пріоритет міжнародних конвенцій над нормами внутрішнього законодавства у сфері міжнародного оподаткування.
Крім того, у Державній податковій службі повідомили, що авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і порушення в оподаткуванні лізингу повітряних суден було виявлено лише в однієї авіакомпанії; решта авіаперевізників зауважень не отримували.
На думку юристів, результати комплексних документальних перевірок ДПС мали б бути одними з ключових доказів у таких кримінальних провадженнях. А ігнорування висновків податкової без появи нових доказів або нових обставин ставить під сумнів обґрунтованість самого кримінального переслідування.
Окрему увагу юристи звертають на судову практику, яка неодноразово наголошувала: кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків неможлива без належним чином узгодженого податкового зобов’язання. Ба більше, є вже близько десятка судових рішень різних інстанцій, які вказують на те, що лізинг транспорту не можна трактувати як роялті.
Попри це розслідування продовжувалися.
Без аудиту не буде перезавантаження
Історія зі справами проти авіакомпаній демонструє, чому перезавантаження БЕБ не може обмежуватися лише кадровими змінами. Якщо більшість керівників, які ухвалювали рішення про відкриття та супроводження резонансних кримінальних проваджень, не пройшли атестацію, держава має дати відповідь і на інше питання – чи були законними та обґрунтованими рішення, які вони приймали.
Саме тому незалежний аудит кримінальних справ БЕБ має стати наступним етапом реформи органу. Передусім перевірки потребують провадження, щодо яких уже існують численні зауваження юристів, суперечлива судова практика та ознаки можливого використання кримінального процесу як інструменту тиску на бізнес. Лише так перезавантаження БЕБ стане не формальною зміною керівників, а реальною реформою, здатною відновити довіру бізнесу до правоохоронної системи та гарантувати, що подібні практики більше не повторяться.
Порада від Українські факти: Завершення першого етапу атестації БЕБ, де 74% керівників не пройшли перевірку, вимагає невідкладного аудиту кримінальних справ, особливо тих, що стосуються бізнесу, для відновлення довіри до правоохоронної системи.
Подробиці можна знайти на сайті: unn.ua