Перший етап атестації керівного складу Бюро економічної безпеки завершився, показавши, що 74% управлінців не змогли підтвердити свою професійну придатність. Цей результат підкреслює необхідність глибокого аудиту кримінальних справ, особливо тих, що стосуються авіакомпаній, повідомляє УНН.
Перезавантаження Бюро економічної безпеки, розпочате після призначення нового директора Олександра Цивінського у 2025 році, вже демонструє перші результати. За словами керівника БЕБ, 74% керівного складу не пройшли атестацію. Це лише підтверджує обґрунтованість суспільного запиту на аудит кримінальних проваджень, що веде цей правоохоронний орган.
“Перший етап атестації керівників завершено. 12 осіб успішно пройшли перевірку. Це означає перезавантаження 74% керівного складу”, – заявив Цивінський.
Наразі триває другий етап атестації. З 915 працівників прохідний бал здобули 887 правоохоронців. Після завершення цього етапу відбудуться співбесіди з комісіями.
“Паралельно ми готуємо четверту хвилю атестації, залучаючи понад 60 нових працівників”, – додав Цивінський.
Це означає, що більшість керівників, які раніше визначали напрямки роботи територіальних управлінь та центрального апарату БЕБ, не змогли підтвердити свою відповідність займаним посадам.
Хоча кадрове оновлення є позитивним сигналом, а Цивінський запевняє, що перезавантаження не буде формальністю, виникає інше важливе питання: якщо керівники, які приймали ключові управлінські рішення, не відповідають критеріям нової системи, то наскільки законними та обґрунтованими були рішення, ухвалені під їхнім керівництвом? І найголовніше, що буде із кримінальними справами, порушеними за їхньої каденції, на які скаржиться бізнес як на тиск?
Логічним кроком у цій ситуації є повний аудит резонансних кримінальних проваджень, які були відкриті та розслідувалися до перезавантаження БЕБ.
Перевіряти слід не лише людей, а й їхні рішення
Протягом останніх двох років БЕБ неодноразово зазнавало критики з боку бізнесу, юристів, профільних асоціацій та експертного середовища.
Предметом критики були не окремі рішення, а системні підходи:
- Використання аналітичних довідок як фактичної основи для початку кримінального переслідування.
- Відкриття кримінальних проваджень, попри відсутність узгоджених податкових зобов’язань.
- Ігнорування результатів документальних перевірок Державної податкової служби.
- Проведення обшуків та арештів майна ще до встановлення будь-якого факту порушення, що призводило до зупинки роботи підприємств та репутаційних втрат компаній.
Такі рішення неможливі без погодження керівників слідчих груп, контроль за якими здійснюють керівники територіальних підрозділів, котрі зрештою не склали іспити на професійну придатність.
Тому очевидно, що такі справи потребують аудиту, і у разі підтвердження їх безпідставності – закриття за відсутністю складу злочину.
Авіаційні справи – показовий приклад
Одним із найяскравіших прикладів, з якого міг би розпочатися такий аудит, є кримінальні провадження проти українських авіакомпаній.
Останніми місяцями УНН детально висвітлював ці справи, а десятки юристів, адвокатів, податкових консультантів та представників авіаційної галузі звертали увагу на численні юридичні прогалини в позиції БЕБ.
Йдеться про кримінальні провадження, відкриті через міжнародний лізинг повітряних суден.
БЕБ змінило багаторічний підхід до застосування податкового законодавства та почало стверджувати, що платежі за оренду літаків нерезидентам є роялті, хоча ні податкова практика, ні міжнародні конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування такого тлумачення не передбачають. Офіційною підставою для початку розслідувань стали ідентичні аналітичні висновки, які БЕБ отримало від податківців.
Саме ця зміна підходу стала підставою для багатомільйонних донарахувань та відкриття кримінальних проваджень проти щонайменше п’яти українських авіакомпаній – МАУ, “Авіакомпанії Константа”, “Урги”, Н3Operations та “Скайлайн”.
При цьому експерти неодноразово звертали увагу на низку обставин, які ставлять під сумнів обґрунтованість таких справ.
Юристи та сертифіковані фахівці з оподаткування, які аналізували ці кримінальні провадження, звертали увагу одразу на кілька принципових моментів.
Зокрема, вони наголошували, що сама проблема виникла лише у 2024 році після нового трактування податкових норм, хоча правила оподаткування міжнародного лізингу десятиліттями залишалися незмінними. Також фахівці вказували на необхідність офіційного узагальнюючого податкового роз’яснення Міністерства фінансів через відсутність єдиного підходу державних органів до застосування законодавства. Окремо підкреслювався пріоритет міжнародних конвенцій над нормами внутрішнього законодавства у сфері міжнародного оподаткування.
Крім того, у Державній податковій службі повідомили, що авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і порушення в оподаткуванні лізингу повітряних суден було виявлене лише в однієї авіакомпанії; решта авіаперевізників зауважень не отримували.
На думку юристів, результати комплексних документальних перевірок ДПС мали б бути одними з ключових доказів у таких кримінальних провадженнях. А ігнорування висновків податкової без появи нових доказів або нових обставин ставить під сумнів обґрунтованість самого кримінального переслідування.
Окрему увагу юристи звертають на судову практику, яка неодноразово наголошувала: кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків неможлива без належним чином узгодженого податкового зобов’язання. Ба більше, є вже близько десятка судових рішень різних інстанцій, які вказують на те, що лізинг транспорту не можна трактувати як роялті.
Попри це, розслідування продовжувалися.
Без аудиту не буде перезавантаження
Історія зі справами проти авіакомпаній демонструє, чому перезавантаження БЕБ не може обмежитися лише кадровими змінами. Якщо більшість керівників, які ухвалювали рішення про відкриття та супроводження резонансних кримінальних проваджень, не пройшли атестацію, держава має дати відповідь і на інше питання – чи були законними та обґрунтованими рішення, які вони приймали.
Саме тому незалежний аудит кримінальних справ БЕБ має стати наступним етапом реформи органу. Передусім перевірки потребують провадження, щодо яких уже існують численні зауваження юристів, суперечлива судова практика та ознаки можливого використання кримінального процесу як інструменту тиску на бізнес. Лише так перезавантаження БЕБ стане не формальною зміною керівників, а реальною реформою, здатною відновити довіру бізнесу до правоохоронної системи та гарантувати, що подібні практики більше не повторяться.
Порада від Українські факти: Успішне перезавантаження Бюро економічної безпеки вимагає не лише кадрових змін, а й глибокого аудиту кримінальних проваджень, особливо тих, що викликають сумніви у їхній законності та обґрунтованості, для відновлення довіри бізнесу.
За даними порталу: unn.ua