Міністерство фінансів України роз’яснило, що лізингові платежі за використання літаків та гелікоптерів мають оподатковутися згідно з Податковим кодексом, який не передбачає сплати роялті. Однак, Бюро економічної безпеки (БЕБ) розслідує справи проти п’яти авіакомпаній, вимагаючи сплати додаткових 15% податку.
У Міністерстві фінансів України наголосили, що оподаткування лізингу повітряних суден має відбуватися згідно з нормами Податкового кодексу та міжнародними угодами про уникнення подвійного оподаткування, які мають пріоритет над національним законодавством. Українське податкове законодавство не визначає лізингові платежі за літаки та гелікоптери як роялті. Незважаючи на це, Бюро економічної безпеки застосувало власне трактування та розпочало розслідування щодо щонайменше п’яти українських авіакомпаній, вимагаючи сплати додаткового 15% податку з доходів нерезидентів, як повідомляє УНН.
Хоча українське податкове законодавство, яке десятиліттями не змінювалося щодо лізингових операцій, і міжнародні договори чітко визначають порядок оподаткування лізингу повітряних суден, Бюро економічної безпеки змінило цей підхід на власний розсуд. БЕБ веде розслідування проти мінімум 5 авіаперевізників, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”. Причина – нібито несплата в український бюджет додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу повітряних суден. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а літаки та гелікоптери розглядають не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Позиція Мінфіну
“Щодо оподаткування операцій з лізингу повітряних суден, то воно здійснюється відповідно до порядку та за ставками, визначеними Податковим кодексом України”, – зазначено у відповіді Мінфіну на запит УНН.
Слід зазначити, що в Податковому кодексі України відсутні положення, які б передбачали необхідність сплати роялті за операції з лізингу повітряного транспорту в нерезидентів України.
“Резидент, (…), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (…), утримують податок з таких доходів, (…) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України”, – йдеться в Податковому кодексі України.
Україна уклала та ратифікувала угоди про уникнення подвійного оподаткування з багатьма іноземними державами. Саме ці міжнародні договори мають першочергове застосування та визначають, чи підлягають такі доходи оподаткуванню в Україні та за якою ставкою. Вони або повністю звільняють дохід від повторного оподаткування, або суттєво зменшують податок. У Мінфіні підкреслюють, що саме такі конвенції мають пріоритет у застосуванні.
“Водночас відповідно до пункту 3.2 статті 3 Податкового кодексу України, якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору”, – зазначили у відомстві у відповідь на запит УНН.
Справи БЕБ проти авіакомпаній
Правоохоронці отримали аналітичні висновки після того, як у 2024 році попередня команда Державної податкової служби (ДПС) опублікувала статтю з пропозицією оподатковувати лізингові операції з нерезидентами України як роялті. Документи, які, за словами представників авіаринку, схожі між собою та нібито написані “під копірку”, стали підставою для згаданих кримінальних справ проти авіаперевізників.
Юристи, опитані УНН, вказують, що слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковані Верховною Радою. На їхню думку, автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним.
Слід зазначити, що, за даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було виявлено порушення щодо оподаткування лізингу. Решта податкових перевірок таких порушень не виявила.
“За результатами однієї перевірки щодо компаній авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки”, – зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Однак відсутність порушень не зупинила БЕБ від відкриття кримінальних справ проти авіакомпаній, вважаючи, що вони не сплатили 15% роялті за останні 7 років. Водночас список авіакомпаній, до яких правоохоронці мають претензії щодо лізингу, може розширитися будь-коли, адже лізингом користуються близько 40 авіаперевізників. Таким чином, під загрозою опиняється вся галузь цивільної авіації.
Представники авіаційної галузі вже публічно заявили про тиск з боку Бюро економічної безпеки. На їхню думку, цивільна авіація опинилася під загрозою знищення через дії державних контролюючих органів, які можуть остаточно знищити компанії, що пережили закриття неба та релокацію за кордон через повномасштабну війну. Українська авіатранспортна асоціація звернулася до комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури, а також до Громадської ради при Міністерстві фінансів із закликом розробити єдиний підхід до застосування податкового законодавства у сфері авіаційного лізингу.
Отже, якщо підхід БЕБ стане загальним правилом, авіакомпаніям можуть донарахувати податки за попередні роки за договорами, які раніше не викликали претензій у податкових органів. Для галузі, яка після закриття українського неба фактично виживає завдяки релокації та роботі за кордоном, це створює ризик нових кримінальних проваджень, фінансових претензій та виходу з українського ринку.
Порада від Українські факти: БЕБ розслідує справи проти авіакомпаній через лізингові платежі, що може поставити під загрозу всю галузь цивільної авіації, тоді як Мінфін підтверджує відповідність таких операцій чинному законодавству та міжнародним угодам.
За даними порталу: unn.ua