Мінфін наполягає, що лізингові платежі за використання літаків та гелікоптерів мають оподатковуватися відповідно до Податкового кодексу України, який не передбачає сплати роялті. Однак Бюро економічної безпеки (БЕБ) розпочало розслідування проти п’яти авіакомпаній, вимагаючи сплати додаткового 15% податку.
Міністерство фінансів України підтвердило, що оподаткування лізингу повітряних суден має здійснюватися згідно з нормами Податкового кодексу та міжнародними договорами про уникнення подвійного оподаткування, які мають пріоритет над національним законодавством. Українське податкове законодавство не містить положень, які б класифікували лізингові платежі за літаки та гелікоптери як роялті. Незважаючи на це, Бюро економічної безпеки застосувало власне трактування норм і веде розслідування щодо щонайменше п’яти українських авіакомпаній, вимагаючи сплати додаткового 15% податку з доходів нерезидентів.
Попри те, що українське податкове законодавство щодо лізингу залишається незмінним протягом десятиліть, а міжнародні угоди чітко визначають порядок сплати податків за лізинг повітряних суден, Бюро економічної безпеки вирішило змінити цей підхід. БЕБ розслідує справи проти щонайменше п’яти авіаперевізників, включаючи МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, H3Operations та “Скайлайн”, через нібито несплату додаткового 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу повітряних суден. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а літаки та гелікоптери трактують як “обладнання”, а не транспортні засоби.
Позиція Мінфіну
“Щодо оподаткування операцій з лізингу повітряних суден, інформуємо, що таке оподаткування здійснюється відповідно до порядку та за ставками, встановленими Податковим кодексом України”, – зазначено у відповіді Мінфіну на запит УНН.
Слід зазначити, що Податковий кодекс України не містить норм, які б передбачали необхідність сплати роялті за операції з лізингу повітряного транспорту у нерезидентів України.
“Резидент, (…) який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, здійснюючи на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (…), утримує податок з таких доходів (…) у сумі та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України”, – наголошується в Податковому кодексі України.
Україна уклала та ратифікувала угоди про уникнення подвійного оподаткування з багатьма іноземними державами. Саме ці міжнародні договори мають першочергове застосування та визначають, чи підлягають такі доходи оподаткуванню в Україні та за якою ставкою. Вони можуть повністю звільняти дохід від повторного оподаткування або суттєво зменшувати податок. Мінфін підкреслює, що саме конвенції мають пріоритет у застосуванні.
“Водночас, відповідно до пункту 3.2 статті 3 Податкового кодексу України, якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору”, – зазначили у відомстві у відповідь на запит УНН.
Справи БЕБ проти авіакомпаній
Правоохоронці отримали аналітичні висновки після того, як у 2024 році попередня команда ДПС опублікувала статтю з пропозицією оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті. Документи, які, за словами представників авіаринку, схожі між собою та ніби написані “під копірку”, лягли в основу згаданих кримінальних справ проти авіаперевізників.
Юристи, опитані УНН, зазначають, що слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковані Верховною Радою. На їхню думку, автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним.
Варто зазначити, що, за даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було виявлено порушення під час оподаткування лізингу. Інші податкові перевірки таких порушень не виявили.
“За результатами однієї перевірки щодо компаній авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі в роялті. Лише однієї перевірки”, – зазначила заступниця директора департаменту трансфертного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Однак відсутність порушень не завадила БЕБ відкрити кримінальні справи проти авіакомпаній, вважаючи, що вони не сплатили 15% роялті за останні 7 років. При цьому список авіакомпаній, до яких правоохоронці мають претензії через лізинг, може розширитись у будь-який момент, адже послугами оренди користуються близько 40 авіаперевізників. Таким чином, під ударом може опинитися вся галузь цивільної авіації.
Представники авіаційної галузі вже публічно заявили про тиск з боку Бюро економічної безпеки. За їхніми словами, цивільна авіація опинилася під загрозою знищення через дії державних контролюючих органів, які можуть остаточно знищити компанії, що пережили закриття неба та релокацію за кордон через повномасштабну війну. Українська авіатранспортна асоціація звернулася до комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури, а також до Громадської ради при Міністерстві фінансів із закликом напрацювати єдиний підхід до застосування податкового законодавства у сфері авіаційного лізингу.
Отже, якщо підхід БЕБ стане загальним правилом, авіакомпаніям можуть донарахувати податки за попередні роки за договорами, які раніше не викликали претензій у податкових органів. Для галузі, яка після закриття українського неба фактично виживає завдяки релокації та роботі за кордоном, це створює ризик нових кримінальних проваджень, фінансових претензій та виходу з українського ринку.
Порада від Українські факти: Нечітке трактування законодавства БЕБ може поставити під загрозу всю галузь цивільної авіації України, створивши ризик нових кримінальних проваджень та фінансових претензій.
Дізнатися більше на: unn.ua