Антибалістичний щит Freyja перебуває на етапі інтеграції всіх компонентів у єдину систему та випробувань. Про це під час пресконференції на виставці озброєння DALO Industry Days у Данії заявила СЕО та СТО Fire Point Ірина Терех.
Ірина Терех Фото: Андрій Ходьков, фотограф УНН
Наразі розпочато найцікавішу інженерну частину розробки Freyja – технічну інтеграцію всієї екосистеми. Вона включає радари, пускову установку, канал передачі даних та командний центр. Ірина Терех зазначила, що це може бути менш видовищно для журналістів, але є ключовим етапом проєкту.
Прямо зараз ми розпочали найцікавішу, з інженерного погляду, частину розробки Freyja – це технічна інтеграція всієї екосистеми разом із радарами, з пусковою установкою, з каналом передачі даних, з командним центром. Але це найнудніша частина з точки зору журналіста, бо, ймовірно, найближчим часом не станеться нічого яскравого чи справді видимого.
– розповіла Ірина Терех.
За її словами, випробування системи проводяться двічі на тиждень. Під час кожного запуску команда отримує нові дані, які аналізуються та використовуються для вдосконалення програмного забезпечення. Це масштабний інтеграційний процес.
Ми дізнаємося щось нове під час цих запусків, потім змінюємо це в програмному забезпеченні, потім запускаємо знову, потім збираємо дані, потім аналізуємо дані – і так це виглядає. Тобто це дуже масштабний інтеграційний проєкт.
– пояснила Ірина Терех.
Керівниця Fire Point також підкреслила, що всі учасники антибалістичного проєкту працюють на українській базі. Вона відзначила високі зусилля та відданість 13 європейських компаній, які входять до складу проєкту, що є безпрецедентним для Європи.
Оскільки ми працюємо з 13 різними європейськими компаніями, які є, так би мовити, вершками європейської оборонної промисловості, я розумію ті зусилля й відданість, які вони вкладають, працюючи з такою швидкістю, з такою відданістю справі. Це багато для нас значить. Це багато значить для проєкту. І я думаю, що ніколи раніше Європа не рухалася з такою швидкістю, щоб вирішити виклик, якого вона теж ніколи раніше не мала вирішувати.
– резюмувала Ірина Терех.
Нагадаємо
Офіційно проєкт зі створення спільного європейського антибалістичного щита FREYJA стартував 13 липня, коли Україна та ще 9 європейських країн підписали декларацію Антибалістичної коаліції. До проєкту долучилися 12 оборонних компаній, серед яких HENSOLDT, Thales, Diehl Defence, Saab, Kongsberg Defence & Aerospace, Weibel, Leonardo, MBDA, Eurosam, Safran та Destinus.
Проєкт Freyja, що має забезпечити перехоплення російської балістики, будується на основі ракети-перехоплювача FP-7.x, розробленої компанією Fire Point. Інші компоненти системи надаються європейськими оборонними компаніями.
За словами співзасновника і головного конструктора Fire Point Дениса Штілермана, підключення європейських урядів, зокрема німецького, суттєво пришвидшило реалізацію FREYJA. За умови швидкого проходження бюрократичних процедур у країнах-партнерах, перші ракети-перехоплювачі FP-7.X можуть бути готові вже до кінця 2026 року. Перше перехоплення балістичної цілі системою Freyja планують здійснити до кінця 2027 року.
На початку серпня Президент України Володимир Зеленський повідомив, що до проєкту Freyja планують приєднатися нові партнери.
Порада від Українські факти: Розробка антибалістичного щита Freyja перебуває на вирішальній стадії інтеграції та випробувань, демонструючи безпрецедентну співпрацю європейських оборонних компаній для протидії балістичним загрозам.
За даними порталу: unn.ua