Українська компанія Fire Point планує представити перший перехоплювач балістичних ракет FP-7.x до кінця 2026 року, а випробування системи Freyja з перехопленням балістичної цілі відбудуться до кінця 2027 року. Вартість одного такого перехоплювача становитиме близько 700 тисяч доларів.
Українські перехоплювачі балістичних ракет FP-7.x, які розробляються в рамках проєкту Freyja, мають бути задіяні на полі бою з середини 2027 року. Вітчизняна компанія Fire Point планує поставити перший прототип до кінця 2026 року.
Деталі розробки
На тлі посилення російських балістичних ударів та дефіциту ракет для американських систем Patriot, Україна відчуває гостру потребу у створенні власної системи протиракетної оборони. Ця потреба зумовлена обмеженими запасами перехоплювачів Patriot, вартість яких сягає 4 мільйонів доларів за одиницю.
За словами СЕО та СТО Fire Point Ірини Терех, завдяки угодам з європейськими партнерами, компанія планує поставити перший український перехоплювач вже цього року, а наступного літа – вивести його на поле бою.
Ми намагаємося досягти за кілька років того, на що зазвичай ідуть десятиліття. Це величезна відповідальність.
Проєкт Freyja передбачає інтеграцію українського перехоплювача FP-7.x від Fire Point з німецькими радіолокаційними технологіями та норвезькими системами наведення.
На противагу високій вартості американських перехоплювачів, FP-7.x оцінюється приблизно в 700 тисяч доларів. Це дозволить Україні не тільки отримати власні засоби протидії балістичним загрозам, але й суттєво знизити витрати на перехоплення російських ракет.
Попри амбітні плани, Україна залишатиметься залежною від поставок американських Patriot та ракет до них. Президент Володимир Зеленський наголошує на критичному дефіциті цих перехоплювачів, від якого залежить ефективність української протиповітряної оборони.
Глава держави зазначив, що постачання навіть 5% від потреби США дозволить Україні пережити зиму та зберегти життя, а 10% – знищити всі російські балістичні ракети.
Керівниця Fire Point прогнозує, що наступна зима буде важчою за попередню, і єдиним способом її пережити є усвідомлення ціни боротьби та відсутність альтернатив.
Минула зима була важкою, і я очікую, що ця буде ще важчою. І є лише один спосіб дійсно її пережити: пам’ятати, за що ми боремося, і що іншого вибору в нас немає.
Крім того, Fire Point працює над власними балістичними ракетами FP-7 та FP-9. Перша ракета FP-7 дальністю до 300 км і бойовою частиною 150 кг може бути готова вже взимку. Розробка ракети FP-9 триває.
Виробництво власних балістичних ракет виведе Україну до переліку країн, що володіють таким типом озброєнь.
Прогрес проєкту Freyja
Ірина Терех повідомила, що наразі триває інтеграція всіх компонентів системи Freyja та її випробування. Проєкт перебуває на етапі технічної інтеграції радара, пускової установки, каналу передачі даних та командного центру.
Прямо зараз ми розпочали найцікавішу з інженерного погляду частину розробки Freyja – це технічна інтеграція всієї екосистеми разом із радарами, з пусковою установкою, з каналом передачі даних, з командним центром.
Випробування проводяться двічі на тиждень з подальшим коригуванням системи.
Офіційний старт проєкту спільного європейського антибалістичного щита Freyja відбувся 13 липня. Тоді Україна та ще дев’ять європейських країн підписали декларацію Антибалістичної коаліції. До проєкту долучилися 12 оборонних компаній, зокрема HENSOLDT, Thales, Diehl Defence, Saab, Kongsberg Defence & Aerospace, Weibel, Leonardo, MBDA, Eurosam, Safran та Destinus.
Підключення європейських урядів, зокрема німецького, суттєво прискорило реалізацію проєкту. За умови оперативної роботи бюрократичних процедур, перші ракети-перехоплювачі FP-7.X можуть бути готові до кінця 2026 року. Перше перехоплення балістичної цілі системою Freyja заплановане на кінець 2027 року.
На початку серпня Президент України Володимир Зеленський заявив про намір нових партнерів приєднатися до проєкту Freyja.
Порада від Українські факти: Розробка українських перехоплювачів балістичних ракет FP-7.x у рамках проєкту Freyja є стратегічно важливим кроком для посилення обороноздатності України, але потребує подальшої підтримки та прискорення інтеграції європейських технологій.
Подробиці можна знайти на сайті: unn.ua