Близько 29% усіх скарг від бізнесу на дії правоохоронних органів, що надходять до Ради бізнес-омбудсмена, стосуються Бюро економічної безпеки. Ця тенденція зберігається другий рік поспіль. Підприємці найчастіше скаржаться на арешти майна та питання, пов’язані з допустимістю слідчих дій.
Згідно з відповіддю Ради бізнес-омбудсмена на запит УНН, звернення підприємців щодо дій правоохоронних органів стабільно посідають друге місце серед усіх отриманих скарг.
Кожна третя скарга стосується БЕБ
У 2025 році Рада отримала 129 скарг на правоохоронців, з яких 37 (29%) стосувалися Бюро економічної безпеки. У 2026 році ситуація майже не змінилася: з 83 скарг на правоохоронну тематику 24 (29%) були адресовані БЕБ.
У 2025 загалом Рада отримала 129 таких скарг, з них на БЕБ – 37, що становить 29% від усіх скарг на правоохоронні органи. У 2026 році співвідношення практично не змінилося: з 83 скарг на правоохоронну тематику 24 скарги стосувались БЕБ – знову 29%
– зазначили в Раді бізнес-омбудсмена.
Для порівняння, за аналогічний період на Національну поліцію надійшла 31 скарга, а на Офіс Генерального прокурора – 19.
Загалом, у 2025 році 71% скарг на правоохоронну діяльність були успішно закриті. Цього року цей показник становить 52%.
Причини скарг бізнесу
Значна частина звернень підприємців пов’язана з арештами майна та слідчими діями в рамках кримінальних проваджень.
Так, зокрема, суттєву частку складають скарги, що стосуються скасування арешту майна або оцінки допустимості слідчих дій, що санкціоновані судом. Такі питання не належать до компетенції Ради відповідно до її Регламенту
– наголосили в Раді бізнес-омбудсмена.
Це означає, що частина проблем, з якими бізнес звертається до омбудсмена, не може бути вирішена цим органом, оскільки вони стосуються процесуальних рішень та дій у межах кримінальних проваджень, що перебувають виключно у компетенції суду.
Проблема використання кримінального процесу як інструменту тиску на бізнес неодноразово порушувалася підприємцями та експертами. Арешти рахунків і майна, обшуки, вилучення документів чи техніки можуть ускладнити або повністю зупинити роботу компаній ще до встановлення судом факту вчинення злочину.
Ситуація з оподаткуванням авіалізингу
Попри усталені десятиліттями норми податкового законодавства України та міжнародні договори, які чітко регулюють сплату податків за лізинг повітряних суден, Бюро економічної безпеки змінило підхід до цього питання. БЕБ розслідує справи щонайменше п’яти авіаперевізників, включаючи МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”. Причина – ймовірна несплата до бюджету додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а літаки та вертольоти трактують як “обладнання”, а не транспортні засоби.
Правоохоронці отримали аналітичні висновки після того, як у 2024 році попередня команда Державної податкової служби (ДПС) опублікувала статтю з пропозицією оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті. Ці документи, які, за словами представників авіаринку, схожі між собою та написані “під копірку”, стали підставою для відкриття кримінальних справ.
Юристи, опитані УНН, зазначають, що слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковані Верховною Радою. Автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є, щонайменше, спірним.
За даними ДПС, авіакомпанії проходили податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було виявлено порушення щодо оподаткування лізингу. Решта перевірок таких порушень не встановила.
Заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення ДПС Вікторія Касьян зазначила, що лише за результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті.
Однак відсутність порушень не завадила БЕБ відкрити кримінальні справи, виходячи з припущення, що авіакомпанії не сплатили 15% роялті за останні сім років. Список авіакомпаній, до яких можуть виникнути претензії через лізинг, потенційно може розширитися, адже послугами оренди користуються близько 40 авіаперевізників. Це ставить під загрозу всю галузь цивільної авіації.
Представники авіаційної галузі публічно заявили про тиск з боку Бюро економічної безпеки. На їхню думку, державні контролюючі органи ставлять під загрозу існування цивільної авіації, яка вже зазнала значних збитків через закриття неба та релокацію під час повномасштабної війни. Українська авіатранспортна асоціація звернулася до комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури, а також до Громадської ради при Міністерстві фінансів з проханням напрацювати єдиний підхід до застосування податкового законодавства у сфері авіаційного лізингу.
Тенденція, коли майже третина скарг бізнесу на правоохоронців другий рік поспіль стосується Бюро економічної безпеки, вкотре ставить питання про необхідність повного перезавантаження Бюро. Результати переатестації керівництва виявили серйозні кадрові проблеми, проте лише заміна управлінців може бути недостатньою. Для реальної реформи необхідно провести переатестацію працівників усіх рівнів, а також аудит кримінальних проваджень БЕБ, особливо тих, де підприємці заявляють про необґрунтоване переслідування, спірне трактування законодавства та використання кримінального процесу як інструменту тиску на бізнес.
Порада від Українські факти: Необхідне системне реформування Бюро економічної безпеки, яке включатиме не лише кадрові зміни, а й аудит діяльності та перегляд підходів до розслідувань, щоб відновити довіру бізнесу та запобігти зловживанням.
За матеріалами: unn.ua