Законопроєкт №15553 пропонує не вважати незавершене навчання без диплома повторним здобуттям освіти. Це може спростити оформлення відстрочок від мобілізації для студентів.
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який має на меті вирішити одну з проблем, пов’язаних зі студентськими відстрочками від мобілізації. Йдеться про ситуації, коли особу було відраховано з університету до завершення навчання, диплом вона не отримала, а згодом вирішила здобувати той самий освітній рівень. Якщо законопроєкт буде ухвалено, незавершене навчання без отримання диплома не вважатиметься повторним здобуттям освіти. Відповідно, сам факт попереднього відрахування не повинен автоматично позбавляти студента права на відстрочку, інформує УНН.
Законопроєкт №15553, який було зареєстровано у Верховній Раді 24 серпня 2026 року, пропонує внести зміни до статті 10 Закону України “Про освіту”. Його мета — уточнити правила щодо послідовності здобуття освіти у випадках, коли особа продовжує незавершений бакалаврат в іншому навчальному закладі. Автором документа є народний депутат Олександр Юрченко.
Станом на 25 серпня законопроєкт вже передано народним депутатам для ознайомлення. Розгляд документа доручено парламентському Комітету з питань освіти, науки та інновацій.
Що саме пропонує змінити ініціатор законопроєкту
Законопроєкт №15553 безпосередньо не змінює Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Натомість автор пропонує уточнити положення Закону “Про освіту”, які стосуються послідовності здобуття освітніх рівнів. Це є важливим моментом, оскільки дотримання такої послідовності є одним із критеріїв для отримання студентської відстрочки.
Юрченко пропонує закріпити в законі таке положення: освітній рівень здобувається лише після успішного завершення відповідної освітньої програми та отримання документа про освіту. Іншими словами, якщо студент навчався на бакалавраті кілька років, але був відрахований і не отримав диплом бакалавра, це не означає, що він здобув цей освітній рівень. Законопроєкт покликаний чіткіше прописати цю різницю в законі.
Що відбуватиметься, якщо студент вступить до ВНЗ знову
Окремо документ регулює ситуації, коли після відрахування особа вирішує продовжити навчання в іншому вищому навчальному закладі. Якщо студент не завершив попередню програму та не отримав диплом, продовження навчання на тому ж освітньому рівні за певних умов не повинно вважатися повторним здобуттям освіти. Зокрема, це стосується продовження бакалаврату за тією самою спеціальністю, за якою особа навчалася до відрахування. У такому випадку послідовність здобуття освіти не повинна вважатися порушеною.
Фактично, документ пропонує розрізняти дві різні ситуації: перша — особа вже має диплом бакалавра і вирішує здобувати цей рівень вдруге; друга — особа почала навчання на бакалавраті, але не завершила його, не отримала диплом і згодом повернулася до здобуття цієї освіти. Саме з другою ситуацією останніми роками виникали проблеми при оформленні студентських відстрочок.
До чого тут відстрочка від мобілізації
Чинне законодавство надає право на відстрочку, зокрема, студентам професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою і здобувають рівень освіти, вищий за раніше отриманий. Закон пов’язує право на відстрочку з послідовністю здобуття рівнів освіти, визначеною Законом “Про освіту”. Тому питання, чи вважається новий вступ на бакалаврат після попереднього відрахування повторним здобуттям освіти, має цілком конкретні наслідки для військовозобов’язаних студентів.
Дані про навчання та послідовність здобуття освіти містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти — ЄДЕБО. Саме тут на практиці виникали проблеми. Наприклад, якщо особа кілька років навчалася на бакалавраті, була відрахована без диплома, а згодом знову вступила або продовжила навчання, в документах, сформованих на основі даних ЄДЕБО, могла з’явитися інформація про нібито порушену послідовність здобуття освіти. Це могло призвести до проблем у студента з підтвердженням права на відстрочку.
Як це може працювати на практиці
Уявімо типову ситуацію: після школи особа вступила до університету на бакалаврат, провчилася до третього курсу, але з певних причин була відрахована, не отримавши диплом бакалавра. Через деякий час ця особа вступає до іншого університету та продовжує навчання за бакалаврською програмою за тією ж спеціальністю. За логікою законопроєкту, вона все ще не має здобутого рівня бакалавра, оскільки попередню освітню програму не завершила і диплом не отримала. Тому таке навчання не повинно автоматично вважатися повторним здобуттям бакалаврської освіти, а послідовність здобуття освіти — порушеною.
Однак, ухвалення законопроєкту не означатиме автоматичне отримання відстрочки будь-яким студентом після повторного вступу. Для цього він, як і раніше, має відповідати іншим вимогам закону, зокрема щодо форми навчання, попередньо здобутої освіти та інших передбачених законодавством критеріїв. Отже, проєкт закону №15553 має усунути лише одну конкретну проблему: ситуацію, коли незавершене навчання без диплома трактується як уже здобутий освітній рівень.
Що з цього приводу вже сказав Верховний Суд
Схожі спори вже розглядалися у Верховному Суді. Одне з важливих рішень ухвалили 29 жовтня 2025 року у справі №200/5372/24. Воно стосувалося студента, який раніше навчався на бакалавраті, але був відрахоний і диплом не отримав. Пізніше він продовжив навчання за бакалаврською програмою, проте в ЄДЕБО з’явилася інформація про порушення послідовності здобуття освіти.
Верховний Суд у цій справі став на бік студента. Головуючий суддя зазначив, що саме по собі навчання на певному освітньому рівні ще не означає його здобуття. Бакалаврський рівень вважається завершеним після успішного виконання освітньої програми та отримання відповідного диплома. Якщо диплома немає, вважати особу такою, що вже здобула бакалаврську освіту, немає підстав. У цій справі продовження незавершеного навчання з того ж курсу та за тією ж спеціальністю Верховний Суд не визнав повторним здобуттям вищої освіти.
Ще одну важливу позицію Верховний Суд сформулював 26 листопада 2025 року у справі №160/29658/24. Тоді суд знову наголосив: якщо особа не отримала документ про відповідний рівень вищої або фахової передвищої освіти, її попереднє незавершене навчання саме по собі не означає, що цей рівень уже був здобутий.
Чому законопроєкт може виявитися вужчим за судову практику
Існує нюанс, який може стати одним із головних під час подальшого розгляду законопроєкту. У законопроєкті №15553 автор запропонував механізм, прив’язаний до продовження навчання за тією самою спеціальністю. Водночас позиція, яку вже сформував Верховний Суд, може трактуватися ширше: ключовим є насамперед те, чи отримала особа документ про відповідний освітній рівень, а не лише те, чи збігається нова спеціальність із попередньою.
Таким чином, законопроєкт має дві сторони. З одного боку, він може нарешті прямо закріпити в законі принцип, який студентам до цього доводилося доводити в судах. З іншого — остаточне формулювання норм буде критично важливим. Якщо його зроблять занадто вузьким, у певних випадках закон може встановити жорсткіші правила, ніж ті, що вже випливають із практики Верховного Суду.
Чому виникла проблема з відстрочками для студентів
Причина криється в тому, як побудоване чинне законодавство. Закон про мобілізацію пов’язує студентську відстрочку з послідовністю здобуття освіти. Закон “Про освіту” визначає освітні рівні та їхню послідовність. Однак, відповідь на просте, на перший погляд, питання — чи можна вважати освітній рівень здобутим, якщо людина навчалася, але диплом не отримала — на практиці викликала правову невизначеність. Через це в окремих випадках саме навчання фактично прирівнювали до здобуття освіти.
Наслідки цієї плутанини потрапили і до ЄДЕБО, дані якої використовують при оформленні студентських відстрочок. У результаті деяким студентам доводилося звертатися до суду, щоб довести, що вони не порушували послідовність здобуття освіти. Законопроєкт №15553 пропонує значно простіше правило: освітній рівень вважається здобутим тоді, коли людина завершила відповідну програму та отримала документ про освіту.
Коли нові правила можуть набути чинності
Наразі для студентів нічого не змінилося. Станом на 25 серпня 2026 року законопроєкт №15553 лише зареєстровано у парламенті, де він перебуває на початковому етапі розгляду. Спочатку документ має опрацювати профільний парламентський комітет. Після цього його можуть винести на розгляд Верховної Ради. Щоб запропоновані зміни набули чинності, законопроєкт має пройти необхідну парламентську процедуру, отримати достатню кількість голосів депутатів та особистий підпис глави держави Володимира Зеленського.
До того часу чинні правила залишаються незмінними, а питання послідовності здобуття освіти та права на студентську відстрочку вирішуватимуться на підставі чинного законодавства, даних ЄДЕБО та вже сформованої судової практики.
Нагадаємо
З 1 вересня 2026 року студентські відстрочки перевірятимуть через реєстри.
Порада від Українські факти: Законопроєкт №15553 спрямований на врегулювання ситуацій, коли незавершене навчання без диплома помилково трактувалося як здобутий освітній рівень, що може ускладнювати отримання студентської відстрочки, і пропонує більш чітке визначення здобуття освіти.
За матеріалами: unn.ua