У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який може надати відстрочку від мобілізації військовозобов’язаним батькам, якщо суд уже визначив, що їхня дитина проживає разом із ними. Документ №15530, поданий 20 серпня, спрямований на спрощення процедури для певних категорій громадян.
Зараз для отримання відстрочки недостатньо лише рішення суду про визначення місця проживання дитини. Чинне законодавство вимагає додаткового підтвердження самостійного виховання та утримання дитини, що створює певні труднощі для батьків. Про це повідомляє УНН з посиланням на дані Верховної Ради.
Законопроєкт №15530 ініційований народним депутатом Олексієм Гончаренком. Документ розглядається Комітетом Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Що пропонує змінити Олексій Гончаренко
Автор законопроєкту пропонує внести зміни до статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, яка визначає категорії громадян, що не підлягають призову під час мобілізації.
Нині відстрочка надається, зокрема, жінкам та чоловікам, які самостійно виховують дитину до 18 років за певних умов (смерть іншого з батьків, позбавлення батьківських прав, визнання безвісти зниклим, оголошення померлим, перебування у місцях позбавлення волі).
Окремо закон передбачає право на відстрочку для особи, яка самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду. Законопроєкт Гончаренка має на меті розширити цю норму.
Пропонується, щоб наявність рішення суду про визначення місця проживання малолітньої дитини з військовозобов’язаним стала самостійною підставою для отримання відстрочки. Наразі така можливість відсутня.
Чому судове рішення про проживання дитини недостатнє для відстрочки
З юридичної точки зору, “визначення місця проживання дитини” та “самостійне виховання й утримання дитини” є різними поняттями. Навіть якщо суд визначає, що дитина проживає з одним із батьків, це не означає автоматичного припинення участі другого з батьків у вихованні, сплаті аліментів чи спілкуванні з дитиною.
Тому саме по собі рішення суду про місце проживання дитини не прирівнюється до рішення про самостійне виховання та утримання. Це створює ситуації, коли фактично один із батьків повністю опікується дитиною, але не може отримати відстрочку.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд у своїй практиці розрізняє ці поняття. Зокрема, у постанові від 4 серпня 2026 року у справі №725/9343/25 зазначено, що проживання дитини з одним із батьків та окреме проживання іншого з батьків не є достатнім доказом повної відсутності участі другого з батьків у вихованні дитини.
Для встановлення факту самостійного виховання необхідно оцінювати реальну участь обох батьків у житті дитини. Законопроєкт №15530 пропонує змінити цей підхід, роблячи рішення суду про проживання дитини з військовозобов’язаним достатньою підставою для відстрочки.
Кого стосуватиметься нова норма
Законопроєкт використовує термін “малолітня дитина”, що означає дитину до 14 років. Отже, нова норма стосуватиметься батьків, з якими за рішенням суду проживають діти віком до 14 років. Це може стати предметом обговорення, оскільки чинна норма застосовується до дітей до 18 років.
Чи потрібне позбавлення батьківських прав іншого з батьків
Текст законопроєкту не вимагає позбавлення батьківських прав іншого з батьків, визнання його безвісти зниклим чи доведення повної відсутності його участі у вихованні. Ключовою умовою є рішення суду про місце проживання дитини з військовозобов’язаним.
Це означає, що відстрочка може бути надана навіть тоді, коли інший з батьків продовжує брати участь у житті дитини, але суд визначив її постійне місце проживання з батьком або матір’ю, яка підлягає мобілізації.
Причини появи законопроєкту
Ініціатива викликана резонансним випадком у Кривому Розі, де мобілізували батька п’ятирічної дитини, який стверджував, що самостійно виховує доньку і має відповідне рішення суду. ТЦК відмовив у відстрочці, оскільки документи не підтверджували факт самостійного виховання згідно з законодавством.
Після втручання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, чоловіка звільнили для оформлення документів. Цей випадок підкреслив необхідність врегулювання законодавства.
Що зміниться для чоловіків у разі ухвалення законопроєкту
Ухвалення законопроєкту спростить процедуру отримання відстрочки для батьків, які мають рішення суду про визначення місця проживання дитини. Їм не доведеться проходити додаткові судові процеси для доведення самостійного виховання.
Однак, може виникнути потреба в коригуванні підзаконних актів, зокрема Постанови Кабінету Міністрів №560, яка регламентує процедуру призову та підтвердження права на відстрочку.
Стадія розгляду законопроєкту
Станом на 26 серпня 2026 року законопроєкт №15530 перебуває на початковому етапі розгляду у Верховній Раді. Після реєстрації 20 серпня він був переданий до профільного комітету.
Документ має пройти розгляд у парламенті, отримати необхідну кількість голосів. Текст законопроєкту може бути змінений під час розгляду.
Нагадаємо
Раніше Верховна Рада зареєструвала законопроєкт, спрямований на вирішення проблем зі студентськими відстрочками для осіб, які були відраховані з навчального закладу до завершення навчання і згодом вирішили продовжити здобувати освіту того ж рівня.
Порада від Українські факти: Законопроєкт №15530 може суттєво спростити для деяких батьків-військовозобов’язаних отримання відстрочки від мобілізації, визнавши рішення суду про місце проживання дитини з батьком достатньою підставою.
Джерело новини: unn.ua