У 2026 році держава виділить 100 мільйонів гривень на спільні проєкти науки та бізнесу. Держава співфінансуватиме від 50% до 65% вартості таких проєктів, а їх тривалість не перевищуватиме 18 місяців.
Кабінет міністрів запроваджує новий механізм державної підтримки прикладних досліджень і розробок, які виконуватимуться науковими установами та університетами на замовлення технологічного бізнесу.
Про це повідомляє УНН із посиланням на інформацію від Кабінету міністрів та Міністерства освіти і науки.
Деталі програми
У 2026 році на реалізацію цієї програми передбачено 100 мільйонів гривень. Частка державного співфінансування, залежно від розміру підприємства, становитиме від 50% до 65% загальної вартості проєкту.
Новий підхід має на меті об’єднати потреби українського технологічного бізнесу з науковим потенціалом державних університетів та наукових установ. Суть моделі полягає в тому, що компанія визначає конкретну технологічну, виробничу чи інженерну проблему, а наукова команда розробляє відповідне рішення, яке потенційно може бути впроваджене у виробництво.
Таким чином держава планує підтримувати як фундаментальні, так і прикладні проєкти, що мають чіткого замовника та перспективу практичного застосування. Очікується, що ця система прискорить шлях від наукової ідеї до готового продукту чи виробничого рішення.
Особлива увага приділятиметься розробкам, що можуть бути використані в інтересах оборони України, а також для модернізації національної промисловості та інших ключових секторів економіки.
У державному бюджеті на 2026 рік на цей новий механізм виділено 100 мільйонів гривень. Важливо, що фінансування проєктів не буде повністю покладатися на державу – бізнес, зацікавлений у певній технології, також повинен вкладати власні кошти.
Рівень державного фінансування залежатиме від розміру компанії: для малого бізнесу держава може покрити до 65% вартості проєкту, для середнього – до 60%, а для великого – до 50%. Решту необхідної суми має забезпечити компанія-ініціатор.
Такий підхід покликаний підтвердити реальну зацікавленість підприємства у результатах дослідження та його готовність не лише сформулювати запит, а й брати участь у фінансуванні розробки та її подальшому впровадженні.
Максимальна тривалість одного дослідницького або дослідно-конструкторського проєкту становитиме 18 місяців.
Напрями підтримки розробок
Одним із ключових пріоритетів програми є національна безпека та оборона. Це включає дослідження та розробки у сферах озброєнь, військової техніки, роботизованих систем, нових матеріалів, інформаційних технологій та інших рішень для потреб оборони.
Водночас програма не обмежуватиметься виключно оборонними проєктами. Серед визначених Міністерством освіти і науки напрямів також технології транспортування енергії, підвищення енергоефективності, ресурсозбереження та розвиток альтернативних джерел енергії.
Окремий блок охоплює високотехнологічний транспорт, ракетно-космічну галузь, авіа- та суднобудування.
Передбачена також підтримка досліджень у сфері створення нових матеріалів, технологій їх виробництва, оброблення та з’єднання, а також наноматеріалів і нанотехнологій. Серед пріоритетів – технологічна модернізація агропромислового комплексу, медичні технології, розробка нового медичного обладнання, методів лікування та фармацевтичних препаратів.
Крім того, до програми входять екологічно чисті виробничі технології, природоохоронні рішення, сучасні інформаційно-комунікаційні технології та робототехніка.
Формування перших проєктів
Підготовка до запуску першого конкурсу розпочалася ще до ухвалення відповідного рішення урядом. 19 серпня Міністерство освіти і науки оголосило збір технологічних та виробничих запитів від українських компаній. Бізнесу запропонували повідомити про технологічні проблеми, які підприємства не можуть вирішити самостійно і для яких потрібне залучення науковців.
На цьому етапі компаніям не потрібно готувати повне технічне завдання або готовий проєкт. Достатньо описати проблему, потребу у конкретній технології, продукті або технічному рішенні. Ці запити стануть основою для формування тематик першого конкурсного відбору.
Модель передбачає ланцюжок: бізнес визначає технологічну проблему, наукова команда пропонує спосіб її вирішення, а держава та компанія спільно фінансують виконання дослідження або розробки.
Виконавці досліджень
До реалізації проєктів планується залучати команди державних університетів та наукових установ. Це дозволить використовувати наукову інфраструктуру, лабораторії та напрацювання українських дослідників для вирішення прикладних технологічних завдань підприємств. Водночас механізм має створити для наукових установ додаткове джерело фінансування та стимул працювати над розробками, які мають конкретного потенційного замовника.
У проєкті порядку, який МОН раніше виносило на громадське обговорення, передбачалася можливість укладення тристороннього договору між Міністерством освіти і науки, науковою установою або університетом та компанією-ініціатором. Такі договори визначатимуть обсяг та порядок фінансування, очікувані результати, строки виконання робіт, а також питання щодо прав на створену в межах проєкту інтелектуальну власність.
Цей аспект є надзвичайно важливим для технологічного бізнесу, оскільки від умов використання патентів, технологій, програмного забезпечення чи інших результатів розробки залежатиме можливість їх подальшого серійного виробництва та комерціалізації.
Параметри конкурсного відбору
Незважаючи на запуск механізму, низка параметрів майбутнього конкурсного відбору має бути деталізована безпосередньо у конкурсній документації. Зокрема, це стосується максимального розміру державного фінансування одного проєкту, конкретного переліку допустимих витрат, порядку подання заявок та їх оцінювання.
Також будуть детально визначені критерії, за якими експерти оцінюватимуть технологічну перспективність проєктів, їхню практичну цінність, можливість впровадження та потенційний економічний або оборонний ефект.
Окреме значення матимуть правила розподілу прав на результати досліджень та інтелектуальну власність між бізнесом і науковою установою.
Контекст
Підготовка нового механізму співпраці науки та бізнесу розпочалася наприкінці 2025 року. У грудні Міністерство освіти і науки винесло на громадське обговорення проєкт постанови щодо запуску спільних наукових досліджень із бізнесом.
Метою ініціативи називали створення системи, за якої державні кошти спрямовуватимуться на розробки, що відповідають конкретним технологічним потребам українських підприємств. Окреме фінансування нового механізму передбачили у державному бюджеті на 2026 рік.
Для конкурсу, який на етапі підготовки фігурував під назвою “Бізнес і наука”, заклали близько 100 мільйонів гривень.
Запуск програми має стати спробою вирішити одну з давніх проблем української науки – слабкий зв’язок між науковими дослідженнями та їх практичним застосуванням у промисловості.
Через обмежений попит бізнесу на наукові розробки значна частина результатів досліджень традиційно не доходила до стадії серійного виробництва або комерційного використання. Новий механізм має змінити цю модель: компанії повинні безпосередньо брати участь у формуванні тематики досліджень, фінансувати частину робіт та бути зацікавленими у подальшому використанні отриманих технологій.
Для держави програма також має оборонне значення, оскільки дозволяє спрямовувати науковий потенціал університетів та дослідницьких установ на вирішення технологічних завдань, необхідних українському оборонно-промисловому комплексу.
Водночас ефективність нового механізму залежатиме від того, наскільки швидко вдасться провести перший конкурс, залучити до нього технологічний бізнес та забезпечити реальне впровадження профінансованих розробок.
Нагадаємо
Дещо раніше українські виробники зброї попередили про ризик зриву постачань на фронт.
Порада від Українські факти: Державна програма з 100 млн грн на 2026 рік має на меті стимулювати співпрацю науки та бізнесу, особливо у сферах оборони та модернізації промисловості, шляхом співфінансування прикладних досліджень.
Подробиці можна знайти на сайті: unn.ua