росія посилює атаки на українську енергетику напередодні зими. Українські експерти радять бити у відповідь по НПЗ, нафтовій логістиці та експортних терміналах рф.
Напередодні нового опалювального сезону росія знову посилює атаки на українську енергетичну інфраструктуру. На цьому тлі постає питання: чи може Україна відповісти ударами по російській енергетиці? УНН розбирався у цьому питанні разом із експертами у військовій та енергетичній сфері.
Новий сезон російських ударів по українській енергетиці
Наприкінці серпня росія посилила атаки на українську енергетику. Під ударами вчергове опинилися об’єкти електро- і теплоенергетики, газовидобутку та інша критична інфраструктура. Це означає, що росія вкотре намагається створити Україні проблеми ще до початку холодів, аби зима була максимально складною.
За даними НЕК “Укренерго”, станом на ранок 24 серпня внаслідок російських ударів були знеструмлення у Донецькій, Харківській, Чернігівській, Запорізькій, Одеській та Миколаївській областях. Атаки також піддавалися енергетичні об’єкти в Києві та області. росіяни завдали удару по Херсонській ТЕЦ, яка є основним джерелом тепла для міста.
При цьому атаки на енергетичний сектор не обмежуються електрогенерацією. рф системно намагається пошкодити обʼєкти видобутку газу та нафти – ресурсів, які безпосередньо впливатимуть на проходження зими.
За даними “Нафтогазу”, лише за один тиждень у серпні росія 13 разів атакувала об’єкти групи у різних регіонах України, застосовуючи ракети та дрони. Частина об’єктів через пошкодження припинила роботу.
Масштаб кампанії значно більший, якщо дивитися на весь рік. Станом на початок серпня об’єкти Групи “Нафтогаз” від початку 2026 року пережили 287 російських атак – більше, ніж за весь 2025 рік і перші три роки повномасштабної війни разом узяті.
7 серпня під ударами опинилися одразу сім активів “Укрнафти”, які забезпечують видобуток нафти й газу на сході України. Було зруйновано критично важливе обладнання, частину об’єктів довелося зупинити, що спричинило втрату частини видобутку.
Таким чином, росія намагається створювати проблеми не тоді, коли температура вже опуститься нижче нуля, а заздалегідь – у період накопичення ресурсів, ремонтів та підготовки енергетичної системи до зими.
Чи є Україні чим відповідати на удари рф?
Опитані УНН військові експерти зазначають, що Україні є чим бити у відповідь на російські атаки.
Для розуміння ситуації, українська сторона, за даними Міністерства оборони країни-окупанта, атакує територію російської федерації щодня безпілотниками літакового типу кількістю від 400 до 600. Був навіть зафіксований рекорд, коли за добу були удари по території росії з використанням 1600 безпілотників. Тобто, чим бити є. Відповідно постає питання зміни тактики і стратегії нанесення ударів. Крім того, у української сторони вже є крилаті ракети FP-5, які пройшли вже і успішне випробування, і були успішні удари по території російської федерації, зокрема підприємству ВПК “Воткінський завод”. Знов позитивні приклади
– зазначає військовий експерт Дмитро Снєгирьов.
На його думку, наразі стоїть питання у визначенні пріоритетів для застосування цих засобів ураження.
Перше запитання: а чому ми не використовуємо ці можливості? Наразі основні удари зосереджені по складах Wildberries або Ozon. Це ефектна картинка, але вона не призведе до тих можливих наслідків саме в моменті соціального тиску і тиску на російську економіку, яку могли б дати удари саме по енергетичній інфраструктурі
– переконаний Снєгирьов.
Тим не менше, навіть удари по логістичних хабах мають вплив. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що сума прямих збитків від українських ударів по логістичним хабам оцінюється у трильйон рублів, що становить близько 12,5 мільярда доларів (₴ 475 млрд).
Водночас авіаційний експерт Валерій Романенко оцінює ситуацію із ударами по енергообʼєктах стриманіше. На його думку, безпілотники добре показали себе проти низки типів об’єктів, однак їх можливостей може бути недостатньо для гарантованого ураження великих і добре захищених цілей.
Ми вже б’ємо по енергетиці росії, он Крим без світла, брянська область – постійні проблеми зі світлом. Але для того, щоб це було масовим і дуже відчутним для росії, нам треба більш ефективне озброєння для цього, яке знищує електростанцію одним ударом, щоб знищувати як наземні, так і підземні станції. А так поки що ми не можемо так ефективно, через велику територію і різницю в ударному потенціалі
– переконаний він.
За словами експерта, Україні для підвищення ефективності далекобійних ударів потрібна насамперед балістика, а також активно застосовувати крилаті ракети.
Нам просто потрібні більш потужні засоби. Ті самі крилаті ракети, та сама балістика. Кількістю дронів – вони ефективно працюють по НПЗ. Вони ефективно працюють по транспорту. Але по захищених об’єктах, по великих об’єктах, дрони працюють набагато гірше. Наприклад, добре прикрите системою ППО виробництво шахедів ми поки не змогли вразити в татарстані. Тому для посилення ефективності нам треба більш потужні засоби
– зазначив Романенко.
Наразі відомо, що український виробник далекобійного озброєння Fire Point завершує роботу над балістикою. Зокрема, ракету FP-7 дальністю 200 км планують найближчим часом випробувати під час удару по території росії. Ще одна балістична ракета FP-9 дальністю 800-850 кілометрів буде готова до кінця року.
Зі свого боку Дмитро Снєгирьов бачить вихід у комбінованих атаках, які дозволять проривати російську протиповітряну оборону.
Якщо буде йти мова про комбінований характер атаки по енергетичному об’єкту, або декількох об’єктах, але не більше трьох на момент, не будемо вдаватися в подробиці, тобто про комбінований характер атаки з використанням дронів-оманок, безпілотників літакового типу і головне – крилатих ракет FP-5 Flamingo, ППО російської федерації буде не здатне протистояти. Ми прорвемо систему протиповітряної оборони. Про це свідчать останні удари по території російської федерації, навіть по москві, московський нафтопереробний завод, який вони не змогли прикрити
– зазначив він.
Чекати морозів чи бити по енергетиці раніше?
Ще одне принципове питання: коли краще завдавати ударів та чи повинна українська відповідь на російські атаки також бути прив’язана до холодів?
Снєгирьов вважає таку логіку помилковою, він переконаний, що відкладати удари не варто.
Вже треба бити. Йдеться про те, що вже практично вересень – за місяць почнеться опалювальний сезон, а відповідно і підготовка до опалювального сезону. Треба зривати сам процес підготовки до опалювального сезону. Причому атаки по енергетичному комплексу мають носити системний характер
– зазначає експерт.
Ключовим він називає саме системність такого тиску.
Якщо не кожен день, то хоча б раз на тиждень має прилітати по конкретних енергетичних потужностях рф. Системна робота
– зазначає Снєгирьов.
Військовий експерт Олег Жданов також вважає, що чекати настання холодів немає сенсу, оскільки електроенергія впливає не лише на комфорт населення, а й на функціонування економіки та інфраструктури.
Немає електрики, немає води, немає каналізації, немає більшої частини продуктів, тому що вони вимагають холодильників для їх зберігання, для їх транспортування і таке інше
– пояснює Жданов.
За його словами, перебої в електропостачанні здатні впливати також на транспорт і промисловість.
Тягові підстанції забезпечують рух поїздів, той же міський транспорт, він же ж в більшості електричний. Тролейбуси, трамваї, метро
– додає експерт.
Таким чином, військові експерти впевнені, що удари по російській енергетиці повинні бути не просто дзеркальною відповіддю на атаки рф, а й одним із засобів економічного тиску.
Чи можуть атаки на російську енергетику стати стримуючим фактором?
Снєгирьов вважає, що Україна загалом має відмовитися від логіки, за якою відповідь відбувається лише після чергової хвилі російських атак. Він вважає, що Києву варто відмовитися від “відзеркалення”, яке більше підходить для позиції жертви, і перейти до позиціонування “ми – хижак”.
Він переконаний, що такий підхід підвищить для росії ціну продовження кампанії проти української енергосистеми.
Ми маємо створити передумови, коли вони не зможуть бити по енергетиці нашій, бо, зрозуміють – їхня енергетика лягла, і якщо вони продовжать, то відповідно будуть ще гірші наслідки
– пояснює Снєгирьов.
Водночас попередні роки війни показали, що росія готова витрачати значний ракетний і дроновий ресурс на знищення української енергетики навіть без досягнення повного колапсу енергосистеми.
Електроенергетика чи нафта: яка ціль ефективніша
Не всі експерти одностайні в тому, що в першу чергу варто знищувати російські обʼєкти електроенергетики. Експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев не вважає російську електроенергетику оптимальним напрямом для використання українських далекобійних засобів ураження.
Я не є прихильником ударів по енергетичних об’єктах на росії. Тому що приклади масованих ударів про енергетиці України свідчать про не високу ефективність таких атак. Якщо навіть рф використовуючи сотні ракет і тисячі дронів не змогла нанести непоправної чи нанести суттєвої шкоди, чи занурити Україну в темряву, то, на жаль, Україна з достатньо невеликою кількістю і номенклатурою засобів ураження навряд чи здатна суттєво ускладнити роботу російських енергетичних систем
– пояснює він.
На його думку, набагато перспективнішим залишається напрям, на якому Україна вже продемонструвала здатність створювати для росії відчутні проблеми. Це нафтопереробка і нафтова логістика.
На мій погляд, значно краще продовжувати системну роботу зі знищення російської нафтопереробної галузі. І тут оці удари по нафтопереробній, нафтотранспортній інфраструктурі рф здатні набагато більше ускладнити підтримку збройних сил рф, аніж удари по електроенергетиці, чи по складах Wildberries, Ozon та інших
– зазначає Рябцев.
Військові регулярно атакують російські нафтопереробні заводи, що вже створило відчутні проблеми у паливному сектору країни-агресора. За даними Reuters, через удари по НПЗ та скорочення доступних потужностей у серпні в росії знову виник дефіцит пального, москва була змушена обмежувати продаж бензину на частини АЗС, заборонити експорт дизелю і імпортувати паливо. Очікується, що паливна криза в росії поглиблюватиметься і заборона на експорт продовжить діяти у вересні.
Показовим став і удар далекобійних дронів FP-1 по Омському НПЗ. Підприємство потужністю близько 5,8 млн тонн на рік зупинило роботу. За словами експертів, через залежність росії від іноземного обладнання, доступ до якого обмежений санкціями, відновлення пошкоджених потужностей може бути тривалим.
Наприклад, у липні обсяг переробки нафти в росії впав до 3,91 млн барелів на добу, що є найнижчим показником з березня 2005 року.
Удар по доходах рф: чому експерти звертають увагу на нафтові термінали
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко пропонує піти ще далі й дивитися не тільки на внутрішнє забезпечення росії пальним, а на джерело валютних доходів, які дозволяють кремлю продовжити фінансувати війну.
Головними цілями, на мій погляд, для України на території росії мають бути, якщо будуть такі можливості саме далекобійні, вони вже частково є, але без балістики їх важко виконати, це експортні термінали у Чорному та Балтійському морях. В Балтійському морі це Приморськ, Висоцьк термінали, у Чорному морі це Туапсе. Оці головні термінали – це, я думаю, найбільш такі важливі цілі для українців
– вважає експерт.
Логіка полягає в тому, що пошкодження експортної інфраструктури безпосередньо б’є по здатності росії продавати енергоресурси за кордон, а отже прямо впливає на притік валюти.
Якщо ці експортні термінали будуть зупинені, то просто в росії не буде іншого вибору, як зупинити війну, оскільки у них не буде грошей на війну, адже саме ці термінали надають росію гроші на війну. Через них експортує і заробляє росія левову частину грошей
– зазначає Омельченко.
Останні події показують вразливість російського експорту до перебоїв. За даними Reuters, у першій половині серпня експорт нафти із західних портів росії був приблизно на 15% нижчим за запланований рівень. Однією з причин стали перебої в роботі чорноморського напрямку на тлі українських атак на російську енергетичну інфраструктуру.
Що зрештою ефективніше
Дискусія навколо можливої відповіді на російські атаки на українську енергетику насправді виходить далеко за межі принципу “вони б’ють по наших електростанціях – ми маємо бити по їхніх”.
Україна вже має спроможність завдавати ударів по обʼєктах в глибокому тилу рф, а розвиток власних далекобійних систем в подальшому тільки розширюватиме ці можливості. Проте ресурс таких засобів залишається цінним, а отже ключовим питанням стає не тільки те, чи може Україна атакувати російську енергетичну інфраструктуру, а й те, де кожен застосований далекобійний засіб принесе для російської військової машини найбільші збитки.
Тому перед Україною стоїть не стільки питання загалом чи відповідати на російські атаки проти енергетики, скільки вибір найбільш економічно та військово ефективної форми такої відповіді. Однак очевидно одне: чекати, поки росія спробує перетворити холод на зброю проти українців, не варто.
Порада від Українські факти: Україні слід зосередити свої далекобійні удари на російських нафтопереробних заводах та експортних терміналах, щоб завдати максимальної шкоди економіці агресора, а не лише дзеркально відповідати на атаки по енергетиці.
За даними порталу: unn.ua