У 2026/2027 навчальному році в Україні функціонуватиме 11 941 школа, з яких 8 424 заклади розпочнуть роботу в очному форматі. Столична влада не підтверджує загального дефіциту місць у київських школах, однак зазначає, що окремі навчальні заклади можуть бути переповнені.
Українська освітня система перед 2026/2027 навчальним роком демонструє тенденцію до скорочення кількості шкіл порівняно з попередніми роками. Це зумовлено комплексом причин, серед яких зниження народжуваності, міграційні процеси, пов’язані з повномасштабною війною, а також оптимізація освітньої мережі на рівні громад.
Однак, загальна кількість шкіл не завжди корелює з наявністю вільних місць для учнів. Ситуація значно варіюється по країні: у невеликих громадах спостерігається брак учнів, що ускладнює утримання шкіл, тоді як у великих містах, як Київ, окремі заклади та райони можуть бути перевантажені.
Додатковим чинником під час війни стала безпека. Наявність достатньої кількості класів та парт не є вирішальною, якщо школа не має належного укриття. УНН проаналізував ситуацію зі шкільними місцями напередодні нового навчального року.
Організація роботи шкіл в Україні у новому навчальному році
Міністерство освіти і науки України повідомляє, що у 2026/2027 навчальному році 8 424 школи планують працювати очно. Ще 2 211 закладів застосовуватимуть змішаний формат, а 1 306 працюватимуть дистанційно. Загалом, це 11 941 заклад загальної середньої освіти. Очікується, що до перших класів буде прийнято близько 243,3 тисячі дітей.
Для порівняння, на початку 2025/2026 навчального року в Україні функціонувало близько 11,8 тисячі шкіл. За останні п’ять років їхня кількість скоротилася приблизно на 15,5%.
Скорочення мережі шкіл зумовлене кількома факторами: тривале зниження народжуваності, міграція населення, наслідки повномасштабної війни, виїзд дітей за кордон, внутрішнє переміщення родин та оптимізація малокомплектних шкіл.
Це призводить до суттєвих відмінностей у ситуації по регіонах. У сільській місцевості деякі школи мають лише кілька десятків учнів, тоді як міські навчальні заклади можуть бути надзвичайно переповнені. Наприклад, у Києві середня наповнюваність однієї школи становить приблизно 528–535 учнів, тоді як в середньому по Україні цей показник сягає близько 303 учнів.
Таким чином, говорити про загальний дефіцит місць у школах по всій Україні некоректно. Проблема носить локальний характер: одні громади стикаються з недостатньою кількістю учнів, а в інших популярні школи залишаються переповненими.
Робота шкіл у Києві у новому навчальному році
Згідно з інформацією Департаменту освіти і науки КМДА, у 2026/2027 навчальному році мережа комунальних закладів загальної середньої освіти столиці складатиме 412 шкіл. Відомство не надало даних щодо загальної проєктної місткості цих закладів або кількості вільних місць, що унеможливлює точне визначення додаткової кількості учнів, яких можуть прийняти київські комунальні школи.
Для порівняння, у 2025/2026 навчальному році в столиці діяло понад 600 шкіл усіх форм власності, зокрема 415 комунальних, 187 приватних та 8 державних. Загалом у київських школах навчалося майже 326 тисяч дітей.
Важливо розрізняти загальну кількість шкіл столиці та кількість комунальних закладів. Хоча приватний освітній сектор у Києві є значним, основне навантаження лягає на комунальну систему освіти.
Чи вистачатиме місць у школах Києва
Департамент освіти і науки КМДА не надав офіційних даних, які б підтверджували загальний дефіцит місць у школах Києва. Відтак, стверджувати про підтверджений загальноміський брак місць наразі неможливо.
Ситуація може суттєво відрізнятися навіть між сусідніми районами, особливо там, де активно ведеться житлове будівництво, а освітня інфраструктура не встигає за темпами забудови.
Також існує тенденція, коли батьки прагнуть віддати дитину до конкретного навчального закладу з хорошою репутацією, а не до найближчої школи. Це може призводити до переповнення одних шкіл, тоді як інші, розташовані неподалік, матимуть вільні місця.
Враховуючи безпекову ситуацію, батькам у Києві важливо не лише знайти місце в школі, але й обрати навчальний заклад поблизу місця проживання, спланувати безпечний маршрут та мати можливість для очного навчання.
Окремим важливим питанням є наявність укриттів.
За даними КМДА, 94% закладів освіти Києва обладнані найпростішими укриттями. У разі відсутності власного укриття, школа може використовувати захисні споруди сусідніх об’єктів, якщо вони розташовані близько та мають достатню місткість. Під час війни фактична місткість школи може відрізнятися від стандартної, що може впливати на формат навчання чи розклад занять.
Формат роботи київських шкіл з 1 вересня
Новий навчальний рік у Києві розпочнеться 1 вересня 2026 року. Більшість столичних шкіл планують працювати переважно очно та в одну зміну, за умови сприятливої безпекової ситуації. Як повідомили в Департаменті освіти і науки КМДА, 95,3% київських закладів загальної середньої освіти працюватимуть очно, 4% застосовуватимуть змішану форму, а близько 0,7% — дистанційну.
У разі зміни безпекової ситуації, школи матимуть можливість коригувати організацію навчання. Керівники навчальних закладів можуть застосовувати різні моделі роботи під час воєнного стану, а педагогічна рада школи визначає структуру навчального року, режим роботи, форму навчання та графік освітнього процесу.
Закриття шкіл в Україні
Водночас, поки одні міста стикаються з переповненими школами, інші громади, особливо сільські, спостерігають зменшення кількості учнів. Демографічні тенденції та міграція призводять до того, що в деяких закладах навчаються лише кілька десятків дітей.
З 1 вересня 2026 року запроваджуються нові правила державного фінансування для малокомплектних шкіл. Освітня субвенція не надаватиметься закладам, де кількість учнів нижча за встановлений поріг: менш як 60 дітей для шкіл 1–12 класів, менш як 55 — для шкіл 1–11 класів, та менш як 45 — для шкіл 1–9 або 5–11(12) класів.
Це не означає автоматичного закриття таких шкіл з 1 вересня. Рішення про реорганізацію чи ліквідацію ухвалює засновник, зазвичай місцева громада. Якщо школа визнається необхідною, громада може продовжувати її фінансувати з власного бюджету, проте для невеликих громад це може бути значним фінансовим тягарем. Тому процес оптимізації освітньої мережі, ймовірно, триватиме.
Навіть у разі реорганізації чи закриття школи, громада зобов’язана забезпечити учнів іншими навчальними закладами та, за потреби, організувати підвезення.
Майбутні зміни в українських школах
На українські школи очікують суттєві зміни, зокрема реформа старшої школи. З 2027 року планується перехід до профільної середньої освіти. Після дев’ятого класу учні зможуть обрати подальший шлях: вступ до академічного ліцею або здобуття професійної освіти.
Ці зміни вплинуть і на мережу закладів. Не всі школи, які сьогодні охоплюють класи з першого по одинадцятий, збережуть старшу школу. Частина закладів функціонуватиме як початкові школи або гімназії до дев’ятого класу, тоді як навчання у 10–12 класах буде зосереджено в академічних ліцеях.
Роль приватних шкіл у компенсації нестачі місць
Київ має розвинений приватний освітній сектор, який нараховує близько двох сотень шкіл. Вони можуть частково зменшити навантаження на комунальні заклади, особливо в районах нової житлової забудови, де поряд із житловими комплексами відкриваються приватні освітні проєкти.
Однак, приватні школи не можна розглядати як панацею від проблеми нестачі місць у державних закладах.
По-перше, навчання в приватних школах є платним, що не є доступним для всіх родин. По-друге, приватні школи мають обмежену кількість місць та власні правила прийому, і не зобов’язані приймати всіх дітей з прилеглих будинків.
Комунальна система освіти працює за принципом гарантування доступу до загальної середньої освіти для всіх, незалежно від соціально-економічного статусу. Приватні школи можуть доповнювати освітню мережу великих міст та частково її розвантажувати, але не можуть замінити комунальні заклади.
Нагадаємо
УНН раніше інформував про ситуацію з місцями у дитячих садках перед новим навчальним роком.
Порада від Українські факти: Перед новим навчальним роком уважно вивчайте специфіку роботи шкіл у вашому районі, враховуючи як наявність місць, так і безпекові аспекти, зокрема наявність та місткість укриттів.
Джерело новини: unn.ua