У 2026 році держава виділить 100 мільйонів гривень на спільні науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, що виконуватимуться українськими науковими установами та університетами на замовлення технологічного бізнесу. Частка державного співфінансування становитиме від 50% до 65% вартості проєкту, а тривалість окремих проєктів не перевищуватиме 18 місяців.
Кабінет Міністрів України запроваджує новий механізм державної підтримки, спрямований на стимулювання прикладних досліджень та розробок, що будуть виконуватися науковими установами й університетами за запитами українського технологічного бізнесу.
Про це інформує УНН, посилаючись на повідомлення Кабінету Міністрів та Міністерства освіти і науки України.
Деталі програми
У 2026 році на реалізацію цієї програми передбачено виділення 100 мільйонів гривень. Розмір державного співфінансування визначатиметься залежно від розміру підприємства і становитиме від 50% до 65% від загальної вартості проєкту.
Основна мета нової ініціативи – зблизити потреби українського технологічного бізнесу з науковим потенціалом державних університетів та наукових установ. Запропонована модель передбачає, що компанія формулюватиме конкретну технологічну, виробничу чи інженерну проблему, а наукова команда розроблятиме ефективне рішення, яке потенційно може бути впроваджене у виробництво.
Таким чином, держава планує підтримувати як фундаментальні, так і прикладні проєкти, що мають конкретного потенційного замовника та перспективу практичного застосування. Очікується, що така система скоротить шлях від наукової ідеї чи лабораторної розробки до створення готової технології, продукту чи виробничого рішення.
Особливий акцент буде зроблено на розробках, що можуть бути використані в інтересах оборони України, а також для модернізації української промисловості та інших ключових секторів економіки.
Загалом, у державному бюджеті на 2026 рік передбачено 100 мільйонів гривень для впровадження цього нового механізму. Важливо зазначити, що повне фінансування проєктів не покладатиметься виключно на державу – бізнес, зацікавлений у певній технології або розробці, також має вкладати власні кошти.
Розмір державного фінансування залежатиме від категорії компанії: для малого бізнесу держава може покрити до 65% вартості проєкту, для середнього – до 60%, а для великого – до 50%. Решта необхідної суми має бути забезпечена компанією-ініціатором.
Такий підхід покликаний підтвердити реальну зацікавленість підприємства в результатах дослідження та його готовність не лише сформулювати технічний запит, але й брати участь у фінансуванні розробки та її подальшому впровадженні.
Максимальна тривалість одного дослідницького або дослідно-конструкторського проєкту не перевищуватиме 18 місяців.
Напрями, що підлягають підтримці
Одним із ключових напрямів програми визначено національну безпеку та оборону. Це включає дослідження та розробки у сферах озброєння та військової техніки, роботизованих систем, новітніх матеріалів, інформаційних технологій та інших рішень, що можуть бути використані для потреб оборонного сектору.
Проте програма не обмежуватиметься виключно оборонними проєктами. Серед визначених Міністерством освіти і науки напрямів також є технології транспортування енергії, підвищення енергоефективності, ресурсозбереження та розвиток альтернативних джерел енергії.
Окрему увагу приділено високотехнологічному транспорту, ракетно-космічній галузі, авіа- та суднобудуванню.
Також передбачається підтримка досліджень у сфері створення нових матеріалів, технологій їх виробництва, оброблення та з’єднання, а також наноматеріалів і нанотехнологій. До пріоритетів входять технологічна модернізація агропромислового комплексу, медичні технології, нове медичне обладнання, методи лікування та фармацевтичні розробки.
Серед інших обраних напрямів – екологічно чисті виробничі технології, природоохоронні рішення, сучасні інформаційно-комунікаційні технології та робототехніка.
Формування перших проєктів
Підготовка до запуску першого конкурсу розпочалася ще до офіційного ухвалення рішення урядом. 19 серпня Міністерство освіти і науки оголосило про збір технологічних та виробничих запитів від українських компаній. Бізнесу було запропоновано повідомити про технологічні проблеми, які підприємства не можуть вирішити самостійно і для яких потенційно потрібне залучення науковців.
На цьому етапі компаніям не потрібно готувати повне технічне завдання чи готовий проєкт. Достатньо описати проблему, потребу в конкретній технології, продукті або технічному рішенні. Ці запити стануть основою для формування тематик першого конкурсного відбору.
Модель передбачає чіткий ланцюжок: бізнес визначає технологічну проблему, наукова команда пропонує шлях її вирішення, а держава та компанія спільно фінансують виконання дослідження чи розробки.
Виконавці досліджень
До реалізації проєктів планують залучати команди державних університетів та наукових установ. Це дозволить використовувати наявну наукову інфраструктуру, лабораторії та напрацювання українських дослідників для вирішення прикладних технологічних завдань підприємств. Водночас механізм створить для наукових установ додаткове джерело фінансування та стимул працювати над розробками, що мають конкретного потенційного замовника.
У проєкті порядку, який МОН раніше виносило на громадське обговорення, передбачалася можливість укладення тристороннього договору між Міністерством освіти і науки, науковою установою або університетом та компанією-ініціатором. Такі договори визначатимуть обсяг та порядок фінансування, очікувані результати дослідження, строки виконання робіт, а також питання щодо прав на створену в межах проєкту інтелектуальну власність.
Цей аспект є особливо важливим для технологічного бізнесу, оскільки умови використання патентів, технологій, програмного забезпечення чи інших результатів розробки визначатимуть можливість їх подальшого серійного виробництва та комерціалізації.
Що визначатиме конкурс
Попри запуск механізму, низка параметрів майбутнього конкурсного відбору має бути деталізована безпосередньо у конкурсній документації. Йдеться про максимальний можливий розмір державного фінансування одного проєкту, конкретний перелік допустимих витрат, порядок подання заявок та їх оцінювання.
Також будуть детально визначені критерії, за якими експерти оцінюватимуть технологічну перспективність проєктів, їх практичну цінність, можливість впровадження та потенційний економічний чи оборонний ефект.
Окреме значення матимуть правила розподілу прав на результати досліджень та інтелектуальну власність між бізнесом і науковою установою.
Контекст
Підготовка нового механізму співпраці науки та бізнесу розпочалася наприкінці 2025 року. У грудні Міністерство освіти і науки винесло на громадське обговорення проєкт постанови щодо запуску спільних наукових досліджень із бізнесом.
Метою цієї ініціативи було створення системи, за якою державні кошти спрямовуватимуться на розробки, що відповідають конкретним технологічним потребам українських підприємств. Окреме фінансування нового механізму було передбачено у державному бюджеті на 2026 рік.
Для конкурсу, який на етапі підготовки фігурував під назвою “Бізнес і наука”, було закладено близько 100 мільйонів гривень.
Запуск програми покликаний вирішити одну з давніх проблем української науки – слабкий зв’язок між науковими дослідженнями та їх практичним застосуванням у промисловості.
Через обмежений попит бізнесу на наукові розробки значна частина результатів досліджень традиційно не доходила до стадії серійного виробництва або комерційного використання. Новий механізм має змінити цю модель: компанії повинні безпосередньо брати участь у формуванні тематики досліджень, фінансувати частину робіт та бути зацікавленими у подальшому використанні отриманих технологій.
Для держави програма також має оборонне значення, оскільки дозволяє спрямовувати науковий потенціал університетів та дослідницьких установ на вирішення технологічних завдань, необхідних українському оборонно-промисловому комплексу.
Водночас ефективність нового механізму залежатиме від того, наскільки швидко вдасться провести перший конкурс, залучити до нього технологічний бізнес та забезпечити реальне впровадження профінансованих розробок.
Нагадаємо
Дещо раніше українські виробники зброї попередили про ризик зриву постачань на фронт.
Порада від Українські факти: Державна програма на 2026 рік із фінансуванням 100 млн грн стимулюватиме співпрацю науки та бізнесу, акцентуючи на обороні та модернізації промисловості, за умови співфінансування підприємствами.
Дізнатися більше на: unn.ua