Бюро економічної безпеки підтвердило розслідування чотирьох кримінальних проваджень, пов’язаних з авіалізингом, проте відмовилося надати пояснення щодо прирівнювання його до роялті, посилаючись на таємницю слідства.
Бюро економічної безпеки не надало вичерпних відповідей на запити ЗМІ щодо правових підстав зміни підходу до оподаткування лізингу повітряних суден як роялті. Натомість, у БЕБ посилаються на таємницю досудового розслідування. Водночас, бюро підтвердило, що наразі розслідує чотири кримінальні провадження, які стосуються авіалізингу з нерезидентами України.
Раніше повідомлялося, що БЕБ веде справи щодо щонайменше п’яти авіаперевізників. Зокрема, під слідством опинилися компанії МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн експрес”. Причина розслідувань – ймовірна несплата додаткового 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу повітряних суден. Слідчі органи інтерпретують лізингові платежі як роялті, а літаки та гелікоптери розглядають не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Аналітичні висновки, які лягли в основу кримінальних справ, з’явилися у 2024 році після публікації статті попередньою командою ДПС. У цій статті було запропоновано оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті. Документи, які, за словами представників авіаринку, мають значну схожість, стали підставою для порушення кримінальних справ проти авіаперевізників.
Юристи, опитані журналістами, наголошують, що слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковані Верховною Радою. На їхню думку, автоматичне донарахування 15% податку в Україні без урахування положень конкретної конвенції є спірним.
Слід зазначити, що, за даними ДПС, авіакомпанії вже пройшли податкові перевірки. Лише за результатами однієї з них було виявлено порушення щодо оподаткування лізингу. Решта перевірок не виявили жодних зауважень.
БЕБ підтверджує розслідування 4 кримінальних справ щодо авіалізингу
ЗМІ звернулися до Бюро економічної безпеки з офіційним запитом щодо кримінальних проваджень, відкритих проти українських авіакомпаній у зв’язку з оподаткуванням операцій з лізингу повітряного транспорту в нерезидентів України.
Редакцію цікавило загальна кількість кримінальних проваджень, пов’язаних з авіалізингом, кількість авіакомпаній, які фігурують у цих справах, а також підстави для їх відкриття.
Крім того, було поставлено запитання, чи відомо слідчим БЕБ про те, що авіакомпанії, щодо яких проводиться досудове розслідування, успішно пройшли податкові перевірки, і у контролюючих органів не виникало претензій щодо оподаткування лізингу повітряних суден.
Окремо журналісти цікавилися, на підставі яких нормативних документів БЕБ дійшло висновку, що авіалізинг має оподатковуватися як роялті.
Проте, редакція не отримала відповідей на поставлені запитання. У БЕБ послалися на статтю 222 Кримінального процесуального кодексу України, яка передбачає, що відомості досудового розслідування можуть бути розголошені лише за письмовим дозволом слідчого або прокурора.
“Наразі надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 72025001220000026 від 22.05.2025, № 72025001220000001 від 08.01.2025, № 72024000220000003 від 06.02.2024 та № 72025001220000034 від 16.06.2025 не вбачається можливим”, – зазначено у відповіді БЕБ.
Таким чином, Бюро відмовилося надавати будь-яку інформацію щодо кримінальних справ, навіть незважаючи на те, що редакція не запитувала даних про конкретних фігурантів чи назви авіакомпаній.
За даними Єдиного реєстру судових рішень, у кримінальному провадженні №72025001220000034 фігурують авіакомпанії “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Авіакомпанія Константа”.
Кримінальна справа №72025001220000001, згадана БЕБ, відкрита щодо авіакомпанії “Скайлайн експрес”, а провадження №72024000220000003 – стосовно “Міжнародних авіаліній України” (МАУ).
Крім того, БЕБ розслідує кримінальну справу №72025001220000026 щодо авіакомпанії “Роза Вітрів”. При цьому, про кримінальне провадження №42025110000000326 щодо авіакомпанії “УРГА” правоохоронці не повідомили, хоча, за даними журналістів, воно також перебуває на розгляді.
У БЕБ пояснили, що оприлюднення запитуваної інформації може призвести до передчасного розкриття суті та напрямів розслідування, даних про осіб і компанії, діяльність яких перевіряється, матеріалів сторони обвинувачення та запланованих процесуальних дій.
“Розголошення таких відомостей може негативно вплинути на повноту, об’єктивність та ефективність досудового розслідування”, – вважають у Бюро.
БЕБ не пояснило правову позицію щодо оподаткування авіалізингу як роялті
Водночас, у БЕБ не змогли пояснити, якою нормою законодавства керується Бюро, розглядаючи лізингові платежі за користування повітряними суднами як роялті, та на чому ґрунтується така правова позиція правоохоронного органу.
Це викликає запитання, враховуючи, що податкове законодавство в частині лізингу не змінювалося десятиліттями, а правоохоронні органи не мають повноважень самостійно змінювати трактування законодавства.
Посилання на таємницю слідства може пояснити відмову розкривати конкретні докази, процесуальні дії чи інформацію про учасників проваджень. Однак, це не дає відповіді на ширше питання про правове трактування операцій, яке застосовує БЕБ і яке безпосередньо впливає на український авіаційний бізнес.
У БЕБ також не змогли навести прикладів успішної кваліфікації лізингових платежів за повітряні судна як “роялті” з 1991 року, що свідчить про їхню відсутність.
Причини виникнення проблеми з авіалізингом
Це питання є принциповим для української авіаційної галузі, оскільки переважна більшість повітряних суден українських перевізників не перебуває у їхній власності, а експлуатується на умовах лізингу. За даними державного реєстру, 86% повітряних суден українських авіаперевізників перебувають в оренді.
Раніше Міністерство фінансів у відповіді на запит ЗМІ зазначило, що оподаткування операцій з лізингу повітряних суден здійснюється відповідно до Податкового кодексу та міжнародних договорів України. У Мінфіні також нагадали про пункт 3.2 статті 3 Податкового кодексу: якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою, встановлені інші правила, ніж передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Міжнародні конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування не передбачають можливості оподаткування авіалізингу як роялті.
У міністерстві також висловили готовність долучитися до напрацювання роз’яснень щодо оподаткування таких операцій.
Дискусія навколо оподаткування авіалізингу триває. Поки Мінфін працює над єдиним підходом, а авіаційний бізнес закликає державу усунути правову невизначеність, БЕБ продовжує розслідувати кримінальні провадження, але публічно не пояснює правові підстави трактування авіалізингу як роялті та вимоги щодо сплати додаткових 15% податку.
Порада від Українські факти: Незважаючи на відкриті провадження, Бюро економічної безпеки не надало чітких правових обґрунтувань свого трактування авіалізингу як роялті, посилаючись на таємницю слідства, що створює невизначеність для авіаційної галузі.
За матеріалами: unn.ua