Бюро економічної безпеки підтвердило розслідування чотирьох кримінальних проваджень, пов’язаних з авіалізингом, проте відмовилося пояснити, чому трактує ці операції як роялті, посилаючись на таємницю слідства.
Бюро економічної безпеки не надало журналістам УНН чітких пояснень щодо правових підстав зміни підходу до оподаткування лізингу повітряних суден як роялті. Натомість, у БЕБ посилаються на таємницю досудового розслідування. Водночас, бюро підтвердило, що проводить розслідування чотирьох кримінальних проваджень, що стосуються авіалізингу з нерезидентами України.
Раніше УНН повідомляв, що БЕБ розслідує справи щонайменше п’яти авіаперевізників, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн експрес”. Причиною розслідувань стало нібито несплачене податок на доходи нерезидентів у розмірі 15% від лізингових платежів за повітряні судна. Слідчі вважають лізингові платежі роялті, а літаки та вертольоти класифікують як “обладнання”.
Ці розслідування почалися після того, як у 2024 році тодішня команда ДПС опублікувала статтю з пропозицією оподатковувати лізингові операції з нерезидентами як роялті. Документи, які, за словами представників авіаринку, дуже схожі між собою, лягли в основу кримінальних справ проти авіаперевізників.
Юристи, з якими поспілкувалися журналісти УНН , зазначають, що слідчі не враховують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковані Верховною Радою. На їхню думку, автоматичне нарахування 15% без урахування положень конкретної конвенції є сумнівним.
Варто зазначити, що, за даними Державної податкової служби, авіакомпанії проходили податкові перевірки, і лише в одному випадку було виявлено порушення щодо оподаткування лізингу. Інші перевірки не виявили жодних недоліків.
БЕБ підтверджує розслідування 4 справ щодо авіалізингу
УНН звернувся до Бюро економічної безпеки із запитом щодо кримінальних проваджень, пов’язаних з оподаткуванням операцій з лізингу повітряного транспорту в нерезидентів України, відкритих проти українських авіакомпаній.
Редакцію цікавило, скільки всього кримінальних проваджень, що розслідуються Бюро, пов’язані з авіалізингом, скільки авіакомпаній у них фігурують та на яких підставах були відкриті ці справи.
Окрім того, УНН запитував, чи відомо слідчим БЕБ про те, що авіакомпанії, щодо яких проводиться розслідування, успішно пройшли податкові перевірки, і контролюючі органи не мали питань щодо оподаткування лізингу повітряних суден.
Окремо редакцію цікавило, на підставі яких нормативних документів БЕБ вирішило, що за авіалізинг українські перевізники повинні сплачувати роялті.
Однак, відповіді на запитання редакція так і не отримала. У БЕБ послалися на статтю 222 Кримінального процесуального кодексу України, яка дозволяє розголошувати відомості досудового розслідування лише з письмового дозволу слідчого або прокурора.
“Наразі надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 72025001220000026 від 22.05.2025, № 72025001220000001 від 08.01.2025, № 72024000220000003 від 06.02.2024 та № 72025001220000034 від 16.06.2025 не вбачається можливим”, – йдеться у відповіді БЕБ на запит УНН.
Таким чином, Бюро відмовилося розкривати будь-яку інформацію про кримінальні справи, хоча редакція не просила надавати дані про фігурантів чи навіть назви авіакомпаній, щодо яких відкриті провадження.
За даними Єдиного реєстру судових рішень, у кримінальному провадженні №72025001220000034 фігурують авіакомпанії “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Авіакомпанія Константа”.
Кримінальна справа №72025001220000001, про яку згадує БЕБ, відкрита щодо авіакомпанії “Скайлайн експрес”, а провадження №72024000220000003 – щодо “Міжнародних авіаліній України” (МАУ).
Окрім того, БЕБ розслідує кримінальну справу №72025001220000026 щодо авіакомпанії “Роза Вітрів”. Водночас, про кримінальне провадження №42025110000000326 щодо авіакомпанії “УРГА” правоохоронці чомусь не повідомляють, хоча, за даними редакції, воно також розслідується.
У БЕБ пояснили, що оприлюднення запитуваної журналістами інформації може призвести до передчасного розкриття предмета та напрямів розслідування, інформації про осіб та компанії, діяльність яких перевіряється, матеріалів сторони обвинувачення та запланованих процесуальних дій.
“Розголошення таких відомостей може негативно вплинути на повноту, об’єктивність та ефективність досудового розслідування”, – вважають у Бюро.
БЕБ не пояснило, чому авіалізинг класифікується як роялті
Водночас, у БЕБ так і не змогли пояснити, якою саме нормою законодавства керується Бюро, коли розглядає лізингові платежі за користування повітряними суднами як роялті, та на чому ґрунтується відповідна правова позиція правоохоронного органу.
Це викликає питання, оскільки податкове законодавство в частині лізингу не змінювалося десятиліттями, а правоохоронні органи не мають права самостійно змінювати трактування законодавства.
Посилання на таємницю слідства може пояснити відмову розкривати конкретні докази, процесуальні дії чи інформацію про фігурантів проваджень. Однак, воно не дає відповіді на ширше запитання про правове трактування операцій, яке застосовує БЕБ і яке безпосередньо впливає на український авіаційний бізнес.
У БЕБ також не змогли навести прикладів успішної кваліфікації лізингових платежів за повітряні судна як “роялті” починаючи з 1991 року, що, очевидно, свідчить про їх відсутність.
Причини проблеми з авіалізингом
Це принципове питання для української авіаційної галузі, оскільки переважна більшість повітряних суден українських перевізників не перебуває у їхній власності, а експлуатується на умовах лізингу. За даними державного реєстру, які раніше аналізував УНН , 86% повітряних суден українських авіаперевізників перебувають в оренді.
Раніше Міністерство фінансів у відповіді на запит УНН зазначило, що оподаткування операцій з лізингу повітряних суден здійснюється відповідно до Податкового кодексу та міжнародних договорів України. У Мінфіні окремо нагадали про пункт 3.2 статті 3 Податкового кодексу: якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою, встановлені інші правила, ніж передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Міжнародні конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування не передбачають можливості оподаткування авіалізингу як роялті.
У міністерстві також заявили про готовність долучитися до напрацювання роз’яснень щодо оподаткування таких операцій.
Дискусія навколо оподаткування авіалізингу вже давно вийшла за межі суто податкової. Поки Мінфін напрацьовує єдиний підхід, а авіаційний бізнес закликає державу усунути правову невизначеність, БЕБ продовжує розслідувати кримінальні провадження, але публічно не пояснює, на яких правових підставах трактує авіалізинг як роялті та вимагає від бізнесу сплати додаткових 15%.
Порада від Українські факти: Бюро економічної безпеки не надає чітких пояснень щодо класифікації авіалізингу як роялті, посилаючись на таємницю слідства, що створює невизначеність для авіаційного бізнесу.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: unn.ua