Бюро економічної безпеки підтвердило наявність чотирьох кримінальних проваджень, пов’язаних з авіалізингом, проте відмовилося надати роз’яснення щодо прирівнювання цих операцій до роялті, посилаючись на таємницю слідства.
Бюро економічної безпеки України не надало виданню УНН пояснень щодо юридичних підстав для зміни підходу до оподаткування лізингу повітряних суден як роялті. Натомість, у відомстві посилаються на таємницю досудового розслідування. Водночас, БЕБ підтвердило, що наразі розслідується чотири кримінальні справи, які стосуються авіалізингу з нерезидентами України.
Раніше УНН повідомляло, що БЕБ веде розслідування щодо щонайменше п’яти авіаперевізників. Серед них — МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн експрес”. Причиною розслідувань є нібито несплата до українського бюджету додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу повітряних суден. Слідчі трактують лізингові платежі як роялті, а літаки та вертольоти класифікують як “обладнання”, а не транспортні засоби.
Правоохоронці отримали аналітичні висновки після того, як у 2024 році попередня команда Державної податкової служби опублікувала статтю з пропозицією оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті. Документи, які, за словами представників авіаринку, є ідентичними, стали підставою для відкриття кримінальних справ проти авіаперевізників.
Опитані УНН юристи зазначають, що слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковані Верховною Радою. На їхню думку, автоматичне нарахування 15% податку в Україні без врахування положень конкретної конвенції є спірним.
Слід зазначити, що, за даними Державної податкової служби, авіакомпанії пройшли податкові перевірки. Лише за результатами однієї з них було виявлено порушення щодо оподаткування лізингу, тоді як інші перевірки не виявили жодних претензій.
БЕБ підтверджує розслідування 4 кримінальних справ щодо авіалізингу
УНН звернулося до Бюро економічної безпеки із запитом щодо кримінальних проваджень, пов’язаних з оподаткуванням операцій із лізингу повітряного транспорту в нерезидентів України, відкритих проти українських авіакомпаній.
Редакцію цікавило, скільки всього кримінальних проваджень, які розслідує Бюро, пов’язані із авіалізингом, скільки авіакомпаній у них фігурує та на яких підставах були відкриті ці кримінальні справи.
Крім того, УНН запитувало, чи відомо слідчим Бюро економічної безпеки про те, що авіакомпанії, щодо яких здійснюється досудове розслідування, успішно пройшли податкові перевірки, і у контролюючих органів не виникало запитань щодо оподаткування лізингу повітряних суден.
Окремо редакцію цікавило, на підставі яких нормативних документів БЕБ вирішило, що за авіалізинг українські перевізники повинні сплачувати роялті.
Проте, відповіді на поставлені запитання редакція так і не отримала. У БЕБ послалися на статтю 222 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до якої відомості досудового розслідування можуть бути розголошені лише з письмового дозволу слідчого або прокурора.
“Наразі надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 72025001220000026 від 22.05.2025, № 72025001220000001 від 08.01.2025, № 72024000220000003 від 06.02.2024 та № 72025001220000034 від 16.06.2025 не вбачається можливим”, – йдеться у відповіді БЕБ на запит УНН.
Таким чином, Бюро відмовилось розкривати будь-яку інформацію про кримінальні справи, хоча редакція не просила надавати інформацію про фігурантів чи навіть назви авіакомпаній, щодо яких відкриті кримінальні справи.
Згідно з даними Єдиного реєстру судових рішень, у кримінальному провадженні №72025001220000034 фігурують авіакомпанія “Н3ОПЕРЕЙШІНС” і “Авіакомпанія Константа”.
Кримінальна справа №72025001220000001, про яку згадує БЕБ, відкрита щодо авіакомпанії “Скайлайн експрес”, а провадження №72024000220000003 – щодо “Міжнародних авіаліній України” (МАУ).
Крім того, БЕБ розслідує кримінальну справу №72025001220000026 щодо авіакомпанії “Роза Вітрів”. Водночас, про кримінальне провадження №42025110000000326 щодо авіакомпанії “УРГА” правоохоронці чомусь не повідомляють, хоча, за даними редакції, воно також розслідується.
У БЕБ пояснили, що оприлюднення запитуваної журналістами інформації може призвести до передчасного розкриття предмета та напрямів розслідування, інформації про осіб і компанії, діяльність яких перевіряється, матеріалів сторони обвинувачення та запланованих процесуальних дій.
“Розголошення таких відомостей може негативно вплинути на повноту, об’єктивність та ефективність досудового розслідування”, – вважають у Бюро.
БЕБ не надало пояснень, чому вважає авіалізинг роялті
Водночас, у БЕБ так і не змогли пояснити, якою саме нормою законодавства керується Бюро, коли розглядає лізингові платежі за користування повітряними суднами як роялті, та на чому ґрунтується відповідна правова позиція правоохоронного органу.
Це викликає запитання, зважаючи на те, що податкове законодавство в частині лізингу не змінювалося десятиліттями, а правоохоронні органи не мають права самостійно змінювати трактування законодавства.
Посилання на таємницю слідства може пояснити відмову розкривати конкретні докази, процесуальні дії чи інформацію про фігурантів проваджень. Однак, воно не дає відповіді на ширше питання про правове трактування операцій, яке застосовує БЕБ і яке безпосередньо впливає на український авіаційний бізнес.
У БЕБ також не змогли навести прикладів успішної кваліфікації лізингових платежів за повітряні судна як “роялті” починаючи з 1991 року, що, очевидно, свідчить про їх відсутність.
Причини проблеми з авіалізингом
Це питання є принциповим для української авіагалузі, оскільки переважна більшість повітряних суден українських перевізників не перебуває у їхній власності, а експлуатується на умовах лізингу. За даними державного реєстру, які раніше аналізував УНН, 86% повітряних суден українських авіаперевізників перебувають в оренді.
Раніше Міністерство фінансів у відповіді на запит УНН зазначило, що оподаткування операцій із лізингу повітряних суден здійснюється відповідно до Податкового кодексу та міжнародних договорів України. У Мінфіні окремо нагадали про пункт 3.2 статті 3 Податкового кодексу: якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою, встановлені інші правила, ніж передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Міжнародні конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування не передбачають можливості оподаткування авіалізингу як роялті.
У міністерстві також заявили про готовність долучитися до напрацювання роз’яснень щодо оподаткування таких операцій.
Дискусія навколо оподаткування авіалізингу вже давно вийшла за межі суто податкової. Поки Мінфін працює над єдиним підходом, а авіаційний бізнес закликає державу усунути правову невизначеність, БЕБ продовжує розслідувати кримінальні провадження, але публічно не пояснює, на яких правових підставах трактує авіалізинг як роялті та вимагає від бізнесу сплати додаткових 15%.
Порада від Українські факти: Незважаючи на підтвердження розслідувань щодо авіалізингу, Бюро економічної безпеки не надало чітких юридичних пояснень щодо трактування лізингових платежів як роялті, що створює невизначеність для авіаційного бізнесу.
Подробиці можна знайти на сайті: unn.ua