Туреччина запропонувала новий механізм безпечного експорту зерна Чорним морем і наразі обговорює його з Києвом та москвою, проте згоди сторін поки що немає.
Офіційна Анкара розробила новий план, спрямований на відновлення безпечного морського експорту зерна та іншої сільськогосподарської продукції. Пропозиції вже обговорюються з українською та російською сторонами, про що повідомив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан. Турецька сторона сподівається, що за наявності політичної волі вдасться створити новий механізм, подібний до раніше чинної Чорноморської зернової ініціативи.
За словами Фідана, Туреччина вже сформулювала конкретні пропозиції щодо забезпечення безпеки судноплавства та підтримує контакти як з Києвом, так і з москвою. Глава турецького МЗС наголосив на прагненні Анкари створити дієвий механізм для відновлення стабільних поставок зерна Чорним морем та мінімізації ризиків для цивільних суден.
Деталі пропозиції
Наразі деталі турецького плану не розголошуються. Невідомо, чи передбачатиме він створення окремих безпечних морських коридорів, які саме українські порти можуть бути охоплені домовленістю, хто контролюватиме виконання режиму безпеки, а також чи буде до нового механізму залучена ООН. Також залишається нез’ясованим, чи поширюватиметься цей режим виключно на зерно, чи на інші види продовольства та комерційних вантажів.
Реакція України та росії
Станом на 31 серпня, ані українська, ані російська сторони публічно не підтвердили своєї згоди щодо запропонованого Туреччиною механізму. Таким чином, ініціатива наразі перебуває на стадії дипломатичних переговорів, а не досягнутої домовленості.
Передумови турецької ініціативи
Пропозиція Анкари з’явилася на тлі значного погіршення безпекової ситуації в Чорному морі, збільшення кількості атак на портову інфраструктуру та зростання ризиків для торговельних суден. Ще на початку серпня міністр Фідан закликав Україну та росію домовитися про припинення ударів по цивільних суднах у Чорному морі, зазначивши, що війна дедалі більше впливає на торговельну навігацію, а безпекова ситуація в регіоні становить загрозу не лише для учасників конфлікту, а й для третіх країн.
Туреччина, яка контролює протоки Босфор і Дарданелли та відіграє важливу роль у чорноморській торгівлі, неодноразово пропонувала свої посередницькі послуги. Анкара також має прямий економічний інтерес у збереженні стабільних торговельних маршрутів, оскільки значна частина продовольчих і сировинних вантажів з Чорного моря проходить через турецькі порти або протоки до Середземного моря.
Українські пропозиції щодо припинення ударів
Раніше видання Reuters повідомляло, що Україна через посередника передавала російській стороні пропозицію про взаємне припинення ударів по цивільних об’єктах у Чорному морі, аби зменшити загрози для торговельного судноплавства та портової інфраструктури. Проте росія публічно відкинула ідею окремого чорноморського перемир’я.
У москві пов’язували припинення атак на судна з аграрною продукцією з припиненням українських ударів по російських нафтопереробних заводах та інших об’єктах паливно-енергетичної інфраструктури. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Київ не погоджується з таким підходом, і питання про можливе обмеження ударів по енергетичних об’єктах на території рф може розглядатися лише на взаємній основі, якщо росія також припинить атаки на українську енергетичну систему.
Таким чином, одним із ключових питань для можливих переговорів залишається можливість відокремити безпеку цивільного судноплавства та експорту зерна від ширшої дискусії щодо ударів по енергетичній інфраструктурі.
Тиск на експорт України
Погіршення безпекової ситуації в Чорному морі вже суттєво вплинуло на можливості України експортувати зерно. Через російські атаки на портову та логістичну інфраструктуру Україна змушена переорієнтовувати частину вантажів на альтернативні маршрути, зокрема через дунайські порти Рені та Ізмаїл, залізницею, транзитом через Молдову та далі до румунського порту Констанца. Проте ці маршрути мають обмежену пропускну спроможність і не можуть повністю замінити великі чорноморські порти. Станом на кінець серпня черга суден біля Сулінського каналу, який використовується для доступу до українських дунайських портів, сягнула близько 80 суден.
Роботу цього маршруту ускладнюють перевантаження, дефіцит лоцманів, додаткові перевірки та регулярні повітряні тривоги. У результаті зростають строки доставки та вартість логістики, що негативно впливає на українських агровиробників та конкурентоспроможність українського зерна на міжнародному ринку.
Проблеми російського експорту
Порушення чорноморської логістики також впливає на російський експорт зерна. На тлі проблем із роботою південних портів російські експортери переорієнтовують частину вантажів через Балтійське море та інші маршрути. Однак така логістика є дорожчою, а альтернативні порти не можуть повністю компенсувати потужності Чорного та Азовського морів, через які традиційно проходила переважна частина російського морського експорту зерна. Це створює додаткові витрати для експортерів і тиск на внутрішній аграрний ринок рф.
Ризики для світового продовольчого ринку
Проблеми з поставками зерна з Чорноморського регіону мають значний вплив на глобальний продовольчий ринок, адже Україна та росія є одними з найбільших експортерів зернових. Країни Близького Сходу, Північної Африки та Азії особливо залежні від чорноморської пшениці. Тривалі перебої з постачанням можуть призвести до зростання вартості фрахту, страхування суден та самого зерна, що створює ризики зростання цін на продовольство для країн, які значною мірою залежать від імпорту.
Саме тому Туреччина вже не вперше намагається створити окремий механізм для збереження продовольчого експорту навіть за умов триваючих бойових дій.
Контекст
Чорноморську зернову ініціативу було підписано в Стамбулі в липні 2022 року за посередництва Туреччини та ООН. Угода дозволила відновити експорт української аграрної продукції з портів Одеса, Чорноморськ та Південний. За час її дії з українських портів було вивезено майже 33 мільйони тонн зерна та іншої продовольчої продукції.
Для контролю за виконанням домовленостей у Стамбулі функціонував Спільний координаційний центр за участю представників України, Туреччини, ООН та росії.
У липні 2023 року росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи, пояснюючи це невиконанням вимог щодо полегшення російського експорту продовольства та добрив, зокрема у сфері банківських розрахунків, страхування та морської логістики.
Після виходу рф з угоди Україна створила власний тимчасовий морський коридор, який дозволив поступово відновити значну частину морського експорту. Однак посилення атак на портову інфраструктуру та торговельне судноплавство знову поставило питання безпеки чорноморських маршрутів на порядок денний.
Нинішня пропозиція Анкари є новою спробою створити погоджений сторонами режим безпечного судноплавства.
Нагадаємо
Наприкінці серпня 2026 року ціна на пшеницю досягла трирічного максимуму через побоювання щодо ескалації війни росії проти України.
Порада від Українські факти: Туреччина пропонує новий механізм для безпечного експорту зерна Чорним морем, намагаючись відновити торговельні шляхи, але згода України та росії залишається ключовим невирішеним питанням.
За даними порталу: unn.ua