Учителів закликають починати навчальний день зі слів підтримки, особливо після тривожних ночей. Наголошується, що стрес може негативно впливати на концентрацію, пам’ять та загалом здатність дітей до навчання.
Міністерство освіти і науки України нагадало про практичний порадник “Травмачутливість у школі”, розроблений спільно з дитячою психологинею Світланою Ройз. Цей посібник містить рекомендації для педагогів щодо підтримки учнів, які пережили травматичний досвід через війну.
Деталі порадника
Посібник “Травмачутливість у школі” надає педагогам інструменти для розпізнавання тривожних сигналів у поведінці дітей, реагування на їхні емоційні прояви та організації навчального процесу таким чином, щоб він залишався доступним та психологічно безпечним.
Якщо дитина плаче під час уроку, вчителям радять не акцентувати на цьому увагу всього класу. Натомість, можна запропонувати учням коротку руханку або вправу на стабілізацію, а згодом індивідуально і делікатно з’ясувати причину стану дитини.
Педагогам також нагадують, що тривалий стрес може негативно впливати на пам’ять, концентрацію уваги та здатність засвоювати великі обсяги інформації.
Тому рекомендується подавати навчальний матеріал порційно, чергувати види діяльності, робити перерви та починати заняття зі знайомих або легших завдань.
Особлива увага приділяється навчанню після складних ночей, які супроводжуються повітряними тривогами та обстрілами.
Після тривог чи обстрілів ранок у школі радять розпочинати зі слів підтримки, а не з контрольних робіт чи тестів. У дітей після стресу можуть спостерігатися як загальмованість і втома, так і підвищена активність, дратівливість чи агресія.
Зазначається, що незвична поведінка дитини не завжди є ознакою небажання вчитися чи порушення дисципліни. Наприклад, надмірна рухливість, розгойдування на стільці або жвава робота руками можуть допомагати деяким дітям концентруватися.
Практики, яких варто уникати
Особливу увагу педагогів звертають на потенційні тригери, які можуть нагадувати дітям про пережиті обстріли чи інші травматичні події.
Зокрема, без нагальної потреби не рекомендують використовувати вправи, що вимагають заплющувати очі. Для дитини з травматичним досвідом це може асоціюватися з втратою контролю.
Також слід уникати раптових фізичних дотиків. Перед тим, як обійняти дитину чи взяти її за руку, варто отримати її згоду.
Під час шкільних свят та заходів не рекомендується використовувати петарди, хлопавки, повітряні кульки, що можуть раптово луснути, та інші ефекти з гучними звуками. Якщо уникнути таких звуків неможливо, дітей слід заздалегідь попередити.
Обережності потребують також відеоматеріали та навчальні матеріали про війну. Педагогам радять перевіряти їх на наявність кадрів із загиблими, кров’ю, звуками вибухів чи сирен.
Робота з агресією та булінгом
У пораднику окремо розглядається агресивна поведінка дітей. Педагогам пропонують не обмежуватися заборонами чи покараннями, а намагатися зрозуміти причини такої поведінки та допомогти дитині відновити відчуття безпеки й зв’язку з оточенням. Для цього рекомендовано використовувати спільні проєкти, волонтерство, театр, музику та інші групові активності.
Порадник також підкреслює, що оцінювання може бути додатковим джерелом стресу. Згідно з результатами опитування “Одним словом”, яке охопило понад 50 тисяч дітей, оцінки були названі серед чинників стресу поряд із повітряними тривогами та вибухами.
Контекст
Практичний порадник “Травмачутливість у школі” від МОН та Світлани Ройз було вперше представлено у листопаді 2024 року в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?”.
У серпні 2025 року рекомендації щодо створення травмачутливого освітнього середовища були доповнені.
Зокрема, школам радили облаштовувати “куточки тиші”, зменшувати візуальний і звуковий шум, використовувати м’якші сигнали шкільних дзвінків та забезпечувати учням доступ до води й достатній час для прийому їжі.
У липні 2026 року Кабінет міністрів затвердив Концепцію розвитку психологічної служби в системі освіти до 2030 року. Цей документ передбачає створення психологічно безпечного освітнього середовища, раннє виявлення емоційних проблем у дітей та багаторівневу систему психологічної допомоги в освітніх закладах.
Нагадаємо
Раніше дитячий психолог пояснила, як подолати труднощі під час адаптації першокласників до школи.
Порада від Українські факти: Міністерство освіти і науки України надало педагогам практичні рекомендації щодо створення травмачутливого освітнього середовища, яке допоможе учням впоратися зі стресом та адаптуватися до навчального процесу.
За матеріалами: unn.ua