Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас повідомила про прогрес у підготовці нової пропозиції щодо санкцій проти російського військово-промислового комплексу, яка може охопити 1600 суб’єктів. Ухвалення нових обмежень очікується восени.
Європейський Союз зробив черговий крок до посилення санкційного тиску на Росію. 2 вересня голова зовнішньополітичної служби ЄС Кая Каллас заявила про просування ухвалення нової пропозиції щодо обмежень проти 1600 російських суб’єктів, які пов’язані з військово-промисловим комплексом, не виключаючи подальшого розширення списку.
Нові санкції проти Російської Федерації
Під час прибуття на неформальне засідання міністрів закордонних справ країн ЄС, Кая Каллас анонсувала обговорення недавньої атаки у Лейпцигу, яка, за її словами, має ознаки державного тероризму.
“Звичайно, спочатку всі обговорять атаки в Лейпцигу, і цілком очевидно, що вони мають усі ознаки державного тероризму. Питання в тому, що нам робити з цим? Ми вже викликали російських послів, як і багато держав-членів, і ми обговоримо, що ще ми можемо зробити”, – зазначила Каллас.
Ми вже просуваємо список із 1600 суб’єктів російського військово-промислового комплексу, і, можливо, буде додано ще. Звісно, це не те, що ми вирішуємо сьогодні, оскільки це неформальна зустріч. Але ми обов’язково це обговоримо.
– наголосила Каллас.
Вона також підкреслила, що російські гібридні атаки є “тривожним сигналом” для країн, які досі неохоче вдавалися до глибших санкцій.
За інформацією Рікарда Йозвяка, редактора “Радіо Свобода” з питань Європи, 2 вересня держави-члени ЄС отримали пропозицію щодо запровадження санкцій проти ще 1600 осіб та організацій Російської Федерації.
Водночас, за даними Йозвяка, лише Словаччина виступає проти продовження чинних чорних списків (понад 3000 осіб/організацій) на 12 місяців замість поточних 6.
Що передбачають нові санкції
У серпні Кая Каллас повідомляла, що Європейський Союз планує значно розширити санкції проти Росії в найближчі місяці через її війну в Україні.
“Санкції ЄС вже дорого коштували Росії, позбавивши її військової машини понад 1 трильйон євро (1,16 трильйона доларів США), і восени я запропоную найдалекосяжніші санкційні списки з початку війни”, – заявила Каллас німецькому виданню Die Welt.
“Після їх ухвалення загальна кількість підсанкційних російських суб’єктів одразу ж зросте на третину. Тиск має наростати, доки Москва не завершить свою війну”, – додала вона.
Тоді вона не уточнила термінів чи деталей нових санкційних списків, але пізніше дипломатичні джерела ЄС повідомили Reuters, що Європейська служба зовнішніх справ (EEAS) запропонує включити до списку близько 1600 осіб та організацій, які базуються в Росії та пов’язані з її військово-промисловим комплексом.
Джерела також зазначили, що нові санкції включатимуть заборони на поїздки та операції, а також заморожування активів. Наразі ЄС включив до списку майже 3000 осіб та компаній.
За словами джерел Reuters, метою є ухвалення нових санкцій у жовтні.
Інші пропозиції на тлі атаки у Лейпцигу
Міністри закордонних справ країн Європи обговорять адаптацію свого підходу до санкцій проти російської економіки на зустрічі 2 вересня. Це відбувається на тлі спроб ЄС продовжувати тиск на Москву, зазначає Euractiv.
Хоча звинувачення Німеччини, що Росія стоїть за атакою на аеропорт у Лейпцигу цього літа, додали нового політичного імпульсу закликам до санкцій, справжньою причиною перегляду, як пише видання, є “зростаюча складність у досягненні одностайної згоди щодо нових санкцій”.
Останній пакет санкцій проти РФ, як зауважується, “переріс у запекле перетягування каната між Грецією та іншими державами-членами в липні, на тлі прагнення Афін виділити свій прибутковий сектор транспортування газу”.
Напружені дискусії, як зазначає видання, для деяких стали доказом того, що метод ЄС повільного посилення тиску на Москву за допомогою масштабних міжсекторальних пакетів санкцій вичерпує свої можливості.
Натомість, за словами міністра закордонних справ Латвії Байби Браже, ЄС вивчає більш фрагментарний або “тематичний” підхід.
“Щоразу, коли у нас є екосистема, готова до санкцій, як-от щодо російських балістичних ракет чи криптовалют, як тільки вона у нас є, давайте просто накладемо санкції. Нам потрібно бути швидшими”, – сказала Браже.
“Минулого разу були питання, не пов’язані із санкціями, які затримали [пакет]”, – додала вона, зазначивши, що великі пакети все ще можуть бути запропоновані, щоб включати “повільніші” питання.
Міністр країни Балтії заявила, що Європа повинна відповісти на атаку Росії в Лейпцигу, скоротивши присутність росіян у Європі, обмеживши туристичні візи та посиливши обмеження для посольств.
Позиція України
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також взяв участь у неформальному засіданні міністрів закордонних справ держав-членів Європейського Союзу у форматі “Гімніх” 2 вересня.
Спілкуючись із журналістами перед початком заходу, глава МЗС наголосив на необхідності спільної та рішучої відповіді Європи на посилення російської агресії, зокрема гібридні атаки проти європейських держав.
“Європа може думати, що вона не у війні з Росією, але Росія так не вважає (…) Путін буде ескалювати, Путін не хоче закінчувати цю війну, тому ми повинні діяти спільно та рішуче”, – заявив Сибіга.
Міністр повідомив, що поінформує європейських колег про ситуацію на полі бою, російський ракетний терор та українські пропозиції щодо активізації мирних зусиль. Він також закликав посилити підтримку української протиповітряної оборони та тиск на Росію, зокрема через нові санкції проти її спроможності виробляти ракети.
“Працюємо над тим, щоб мати додаткові сильні рішення щодо закриття українського неба”, – наголосив голова МЗС України.
Окрему увагу Сибіга приділив підготовці України до прийдешньої зими та необхідності додаткової підтримки для енергетичної системи, зокрема генераторами, трансформаторами та іншим необхідним обладнанням.
“Розраховуємо на підтримку наших партнерів, щоб пройти цю зиму з конкретними рішеннями, конкретною підтримкою”, – сказав міністр.
Серед інших питань – використання заморожених російських активів, подальше просування України на шляху до членства в ЄС та посилення тиску на Росію через блокування Чорного моря, що створює загрози для глобальної продовольчої безпеки.
Каллас, зі свого боку, зазначила, що “зрозуміло, що нам потрібно скоординувати, що ще ми можемо зробити в цій ситуації, коли Росія ескалює та справді вбиває мирних жителів і завдає їм якомога більше шкоди”.
“Дискусії [будуть про те], як ми можемо насправді посилити тиск на Росію, щоб вони припинили цю війну”, – зазначила голова дипломатії ЄС.
Порада від Українські факти: Європейський Союз розглядає можливість запровадження нових, значно розширених санкцій проти близько 1600 російських компаній, пов’язаних з військово-промисловим комплексом, що може стати наймасштабнішим пакетом обмежень з початку війни.
Джерело: unn.ua