Бюро економічної безпеки (БЕБ) почало розглядати операції з лізингу літаків як роялті, що призвело до відкриття справ проти кількох українських авіакомпаній. Однак, як наголошують юристи, остаточне рішення щодо оподаткування таких операцій ухвалює виключно суд, а власна правова позиція БЕБ не є обов’язковою для застосування.
Бюро економічної безпеки може формувати власну правову позицію щодо оподаткування певних операцій та використовувати її у кримінальних провадженнях. Однак така позиція не змінює чинного законодавства, не створює нових податкових зобов’язань і не є обов’язковою для врахування судом. Таку думку в коментарі УНН висловив юрист Ростислав Кравець.
БЕБ трактує авіалізинг як роялті
З 2024 року Бюро економічної безпеки почало трактувати операції з лізингу повітряного транспорту у нерезидентів України як користування обладнанням. Слідство вважає, що українські авіаперевізники мали сплачувати роялті за оренду літаків та вертольотів.
У зв’язку з цим БЕБ відкрило кримінальні провадження щодо щонайменше 5 авіаперевізників, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Роза Вітрів”, H3Operations та “Скайлайн експрес”. За даними УНН, у подібній справі може фігурувати ще одна авіакомпанія – “Урга”.
Кримінальні провадження були розпочаті, попри те, що майже всі авіаперевізники успішно пройшли податкові перевірки, і зауваження податківців щодо лізингу стосувалися лише однієї компанії.
Представники авіаційної галузі наполягають, що проблема виникла через неоднозначне трактування норм законодавства і потребує формування єдиного державного підходу.
Міністерство фінансів у відповідь на запит УНН повідомило, що оподаткування операцій із лізингу повітряних суден здійснюється відповідно до Податкового кодексу та міжнародних договорів України. При цьому Податковий кодекс України не передбачає можливості оподаткування авіалізингу як роялті. Тому такий підхід Бюро, без зміни податкового законодавства, називають тиском, який може знищити цілу галузь пасажирських та транспортних перевезень. Адже, за даними Державного реєстру цивільних повітряних суден України, 86% авіапарку українських компаній взято в оренду.
З огляду на це, питання авіалізингу було винесене на розгляд податкового комітету Громадської ради при Міністерстві фінансів. За результатами першого засідання вирішено ініціювати створення при Мінфіні робочої групи, яка має напрацювати проєкт узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування лізингових платежів на користь нерезидентів.
Позиція БЕБ – це не нова норма закону
Юрист Ростислав Кравець пояснює, що БЕБ як правоохоронний орган має право аналізувати обставини конкретної справи та формувати власну правову оцінку дій компаній. Зокрема, якщо у Бюро вважають, що певні операції свідчать про можливе ухилення від сплати податків, відповідні висновки можуть використовуватися для обґрунтування позиції слідства.
Однак принциповим є розмежування позиції правоохоронного органу та норми законодавства, наголошує юрист.
БЕБ як правоохоронний орган не може своїм висновком змінити закон або встановити нові правила оподаткування. Саме трактування закону в остаточному підсумку здійснює суд. Тому суд не зобов’язаний погоджуватися з правовою оцінкою, яку надало БЕБ.
Він додав, що власного трактування законодавства Бюро може бути достатньо для проведення певних процесуальних дій. Однак це ще не означає, що висновки правоохоронців автоматично є правильними з точки зору закону.
Крім того, Кравець нагадав, що відповідні процесуальні документи слідства мають бути погоджені прокурором, який надалі представлятиме сторону обвинувачення у суді.
Це питання набуває особливого значення у ситуації з оподаткуванням лізингових платежів українських авіакомпаній на користь іноземних власників повітряних суден. Як уже згадувалося, БЕБ трактує такі платежі як роялті.
За словами Кравця, робити висновок про те, як саме повинні оподатковуватися відповідні платежі, виключно на підставі позиції Бюро некоректно. Сам факт того, що правоохоронний орган певним чином тлумачить податкове законодавство, не означає, що саме таке трактування має автоматично застосовуватися до бізнесу.
Остаточну оцінку дає суд
Як пояснив юрист, у разі, якщо справа дійде до розгляду судом по суті, він враховуватиме аргументи обох сторін, судову практику, наукові дослідження та інші матеріали. Водночас висновки самого БЕБ не мають для суду наперед встановленої сили.
Жоден висновок БЕБ сам по собі не є обов’язковим для суду і не може підміняти собою закон. Остаточну крапку в питанні того, як має застосовуватися відповідна норма законодавства у конкретній справі, ставить саме суд.
Тож право БЕБ розслідувати можливі податкові злочини не наділяє Бюро повноваженнями самостійно формувати нові правила оподаткування. Якщо правоохоронний орган вважає певну операцію об’єктом оподаткування, ця позиція має пройти перевірку в установленому законом порядку, а у разі розгляду по суті – крапку поставить суд.
Порада від Українські факти: Бюро економічної безпеки не може встановлювати нові правила оподаткування своїми рішеннями, а остаточне слово у трактуванні законодавства належить суду, який не зобов’язаний погоджуватися з позицією БЕБ.
Джерело: unn.ua