Кабінет міністрів пропонує запровадити 20% податок на додану вартість (ПДВ) для всіх маркетплейсних посилок, починаючи з першого євро. Водночас мита та пільги для подарунків вартістю до 45 євро залишаться незмінними. Нові правила набудуть чинності не раніше липня 2027 року.
Уряд схвалив та передав до Верховної Ради два законопроєкти, що стосуються оподаткування малих поштових та експрес-відправлень вартістю до 150 євро, які замовляються через маркетплейси. Ці документи передбачають скасування податкової пільги для посилок до 150 євро, про що повідомила пресслужба Міністерства фінансів.
Сьогодні, 7 вересня, Кабінет міністрів повторно схвалив два пов’язані проєкти законів щодо оподаткування малих поштових та експрес-відправлень вартістю до 150 євро, замовлених через маркетплейси. Пакет законопроєктів формує цілісну правову базу для запровадження в Україні таких самих правил оподаткування електронної торгівлі, що вже діють у Євросоюзі
– йдеться у повідомленні.
Міністерство фінансів повідомило, що законопроєкти пропонують запровадити спеціальні правила оподаткування для дистанційного продажу товарів через маркетплейси, якщо їхня сумарна фактурна вартість не перевищує 150 євро. Також планується запровадити ПДВ на імпорт товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях з 0 євро. При цьому звільнення від ПДВ для некомерційних посилок вартістю до 45 євро буде збережено, що відповідає підходам Європейського Союзу.
Деталізація пропозицій
1 вересня Верховна Рада вчергове не підтримала голосування за законопроєкти, які скасовують податкову пільгу на посилки вартістю до 150 євро. Йшлося про законопроєкти №15460 та №15112-д.
Законопроєкт №15460 мав на меті внести зміни до Митного кодексу України, що стосуються митних процедур, правил оформлення на кордоні та встановлення порогу у 150 євро для ввізного мита.
Згідно з цим законопроєктом, передбачалося запровадження ПДВ на імпортовані товари, придбані через маркетплейси, починаючи з 0 євро.
Наразі міжнародні відправлення вартістю до 150 євро звільнені від імпортного ПДВ та ввізного мита. За новою пропозицією, ліміт залишиться, але зміниться його дія: товари до 150 євро будуть звільнені лише від мита, тоді як ПДВ за ставкою 20% нараховуватиметься з першого євро вартості товару.
Для відправлень дорожче 150 євро база для розрахунку мита зміниться. Його нараховуватимуть за ставкою 10% від усієї фактурної вартості посилки, а не лише від суми, що перевищує 150 євро.
Водночас, приватні безкоштовні подарунки вартістю до 45 євро, як і раніше, не оподатковуватимуться. Нові правила не стосуватимуться дистанційного продажу алкоголю та тютюнових виробів.
Також планувалося запровадити вимоги до обліку маркетплейсів, їхніх представників в Україні (для нерезидентів) та спеціальну гарантію для застосування схеми дистанційного продажу.
Для адаптації поштових операторів, експрес-перевізників та маркетплейсів передбачено перехідний період. Протягом першого року за ненавмисні помилки, пов’язані з неповною або несвоєчасною сплатою ПДВ для посилок до 150 євро, не застосовуватиметься адміністративна відповідальність, за умови повної сплати самого податку.
Законопроєкт №15112-д “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій електронної торгівлі податком на додану вартість” мав на меті внести зміни до Податкового кодексу України, що встановлюють правила нарахування та сплати ПДВ на електронну торгівлю та посилки.
За словами Мінфіну, законопроєкти були доопрацьовані з урахуванням отриманих зауважень. Доопрацьований законопроєкт №15460 майже не зазнав змін, тоді як проєкт закону №16051, ухвалений урядом замість №15112-д, зазнав деяких коригувань.
Зокрема, №16051, крім попередньо визначених норм, містить положення про приведення норм щодо політично значущих осіб (ПЗО) у відповідність до редакції, узгодженої з ЄС.
Згідно з цим законопроєктом, якщо політично значуща особа припинила виконання видатних публічних функцій, банки зобов’язані продовжувати враховувати її триваючі ризики протягом щонайменше дванадцяти місяців з дня, наступного за днем припинення виконання таких функцій.
При цьому суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати ризики, що залишаються властивими політично значущій особі, зокрема:
- рівень впливу, який особа може ще мати;
- обсяг повноважень, якими вона була наділена;
- зв’язок між минулими та чинними повноваженнями тощо.
Після спливу щонайменше дванадцяти місяців з дня припинення виконання особою визначних публічних функцій, суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен продовжувати вживати заходів до моменту встановлення, що ділові відносини з такою особою не становлять ризики, властиві політично значущим особам.
Також змінено запропоновані строки набрання чинності: норми Податкового та Митного кодексів набудуть чинності не раніше липня 2027 року, тоді як раніше планувалося, що вони запрацюють з 1 січня 2027 року.
9 червня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт (№15111-д) про оподаткування цифрових платформ. 11 червня його підписав голова ВР Руслан Стефанчук, а 12 червня він був відправлений на підпис Президенту Володимиру Зеленському, але документ досі не був підписаний.
Це пов’язано з тим, що до документа в другому читанні було внесено норму, яка передбачає зміни до системи фінансового моніторингу політично значущих осіб. Її до проєкту включив профільний комітет, а згодом підтримала сесійна зала.
До політично значущих осіб (ПЗО) належать чинні та колишні топпосадовці: від народних депутатів, міністрів та президента до очільників правоохоронних органів, членів правління НБУ та послів.
Законопроєкт №16051 пропонує виключити з переліку політично значущих осіб керівників структурних підрозділів центрального апарату Національного банку України та працівників, відповідальних за проведення фінансового моніторингу банку, у статутному капіталі якого понад 50 відсотків акцій належать державі.
Згідно із законодавством, щодо ПЗО, їхніх близьких родичів та бізнес-партнерів банки та інші фінансові компанії зобов’язані здійснювати посилений фінансовий моніторинг.
Статус ПЗО є довічним. Водночас посилений фінмоніторинг діє протягом перебування особи на топпосаді та 12 місяців після її звільнення. Однак банки та інші фінустанови можуть продовжувати посилено перевіряти ПЗО, якщо вважатимуть, що вона залишається ризиковою.
Правки, внесені до законопроєкту, запроваджують покарання для банків, які вирішать продовжувати посилену перевірку операцій ПЗО після 12 місяців з моменту звільнення з топпосади.
За інформацією деяких народних депутатів, саме через цю правку Президент Зеленський досі не підписав зазначений законопроєкт.
Порада від Українські факти: Уряд прагне гармонізувати податкове законодавство України з нормами ЄС, що може призвести до збільшення вартості імпортних товарів для українців, проте запровадження ПДВ з першого євро та збереження пільг для подарунків до 45 євро розглядається як крок до вирівнювання конкурентних умов для місцевого бізнесу.
Подробиці можна знайти на сайті: unn.ua