Київський перинатальний центр виходжує новонароджених, які з’явилися на світ передчасно, вже з 22 тижня вагітності. Лікування таких малюків може тривати від чотирьох до п’яти місяців.
Виклики передчасних пологів
Спостерігається тенденція до зниження загальної народжуваності в Україні, водночас зростає кількість ускладнень та передчасних пологів. Хоча відсутня загальнонаціональна детальна статистика, медичні працівники підтверджують цю тенденцію. Процес виходжування недоношених немовлят є складним і тривалим. Про особливості цього процесу розповіла завідувачка дитячої реанімації Перинатального центру Києва Валерія Тишкевич.
Столичний Перинатальний центр приймає породіль з ускладненнями та тих, хто народжує передчасно. Саме тут забезпечують необхідні умови для виходжування дітей, які потребують особливого догляду.
Перші години життя
“Ми починаємо виходжувати дітей з 22 тижнів, вагою від 500 грамів. Трапляються випадки, коли дитина народжується на 22 тижні з вагою 480 або навіть 370 грамів. Це надзвичайно складно, але якщо дитина народжується живою, ми надаємо їй усю можливу допомогу, щоб її виходити”, – зазначила Тишкевич.
Після народження допомога надається негайно в пологовій залі. Такі немовлята потребують введення медикаментів, але в пологовій залі це робиться лише у випадку повної реанімації. За словами Тишкевич, діти, народжені з вагою до 1500 грамів, рідше потребують негайного реанімаційного втручання. У разі необхідності, малюкам вводять адреналін та фізрозчин.
“Далі дитина потрапляє до відділення інтенсивної терапії. Для запобігання втраті тепла на неї надягають спеціальний поліетиленовий мішок”, – пояснила лікарка.
Збереження тепла та вологу
Тіло передчасно народжених немовлят погано утримує тепло і вологу. Поліетиленовий мішок допомагає запобігти їх втраті, що унеможливлює розвиток неонатальної гіпотермії – стану, який може підвищити ризик інфекцій та інших ускладнень. Цей матеріал є прозорим, що дозволяє лікарям спостерігати за кольором шкіри дитини та проводити необхідні маніпуляції.
Дитину розміщують у відкритій реанімаційній системі, до якої підключають температурний датчик та пульсоксиметр.
“У відкритій реанімаційній системі надається необхідна допомога, після чого дитина переводиться до транспортного інкубатора. Ще до переведення у відділення інтенсивної терапії малюка підключають до апарату штучної вентиляції легень, оскільки ці діти мають проблеми з диханням”, – повідомила Тишкевич.
Життєво необхідний сурфактант
У відділенні інтенсивної терапії дитині вводять сурфактант – ліпідно-білковий комплекс, який запобігає спаданню легень під час видиху. Протягом 72 годин такі препарати можуть вводитися до трьох разів.
За словами Тишкевич, сурфактанти є дороговартісними, і заклад наразі змушений закуповувати їх самостійно.
“Згідно з національними протоколами, ми обов’язково вводимо сурфактант усім дітям до 32-х тижнів, які потребують інтубації та кисневої підтримки. Дозування сурфактанту розраховується залежно від ваги дитини. Наприклад, якщо дитина важить до 1000 грамів, їй призначають 200 міліграмів на кілограм. Оскільки один флакон містить 120 міліграмів, це становить півтора флакона”, – пояснила лікарка.
Також дитині встановлюють центральний венозний катетер для тривалого парентерального харчування.
“Далі застосовуються антибактеріальні препарати, повне парентеральне харчування – це може бути стандартизована суміш, або глюкоза, білкові препарати, жирова емульсія. Усе це ми також закуповуємо”, – розповіла Тишкевич.
Такі діти часто потребують додаткових медикаментів, зокрема кофеїну цитрату, антибактеріальних та протисудомних препаратів, препаратів крові тощо.
“Лікування дитини, яка народилася на терміні 22-25 тижнів, триває 4-5 місяців, з яких 3 місяці є найбільш інтенсивними”, – повідомила лікарка.
Фінансове навантаження
Тишкевич пояснила, що виходжування таких дітей не повністю покривається виплатами Національної служби здоров’я, оскільки установа розраховує тарифи за усередненим рівнем витрат.
“У закладах, подібних до нашого, де концентруються такі діти, повні витрати не покриваються”, – зазначила Тишкевич.
Наразі близько 10% немовлят, народжених у Перинатальному центрі, є передчасно народженими.
“Наш заклад спеціалізується на таких випадках. Тут діти можуть отримати повний цикл послуг аж до трьох років. З відділення інтенсивної терапії дитина переводиться до палати інтенсивної терапії, далі проводиться медична реабілітація. Після виписки додому дитина може перебувати під нашою реабілітацією та катамнестичним наглядом до трьох років”, – пояснила лікарка.
Складні випадки
Часто такі малюки потребують хірургічного втручання на відкритому серці або операції на кишківнику через неможливість самостійного харчування. Також трапляються випадки нейрохірургічних втручань.
Незрілість шлунково-кишкового тракту, електролітні чи метаболічні порушення, дихальна дисфункція, крововиливи, кардіологічні проблеми – це ті стани, з якими, на жаль, стикаються передчасно народжені діти.
“На жаль, повне лікування не покривається державним коштом”, – констатувала Тишкевич.
За підрахунками, озвученими директором Перинатального центру Дмитром Говсєєвим на комісії у КМДА, в середньому виходжування такої дитини обходиться закладу приблизно у 35 тисяч гривень. Ця сума може варіюватися від 20 тисяч до понад ста тисяч, залежно від стану немовляти. Значна частина витрат припадає на оплату дорогих препаратів для лікування розладів дихання у таких дітей.
Порада від Українські факти: Київський перинатальний центр успішно виходжує дітей з 22 тижнів вагітності, однак процес лікування є тривалим та дорогим, а державне фінансування не покриває всіх витрат.
За матеріалами: unn.ua