У Київському перинатальному центрі виходжують дітей, які народилися передчасно, починаючи з 22-го тижня вагітності. Лікування таких малюків може тривати від чотирьох до п’яти місяців.
На тлі загального зниження народжуваності в Україні спостерігається зростання кількості ускладнень та передчасних пологів. Хоча детальна загальнонаціональна статистика відсутня, медичні працівники підтверджують цю тенденцію. Процес виходжування немовлят, які з’явилися на світ раніше терміну, є складним та тривалим. Про особливості такого догляду розповіла завідувачка дитячої реанімації Перинатального центру Києва Валерія Тишкевич.
Столичний перинатальний центр є закладом, куди спрямовують вагітних з ускладненнями та тих, хто народжує передчасно. Саме тут забезпечується належний догляд за дітьми, які потребують особливої медичної допомоги.
“Ми починаємо виходжувати дітей з 22 тижнів вагітності, вагою від 500 грамів. Іноді вони можуть народитися на 22-му тижні з вагою 480 або навіть 370 грамів. Це надзвичайно складно, але якщо дитина народжується живою, ми надаємо їй усю необхідну допомогу, аби виходити”, – зазначила Тишкевич.
Першу допомогу новонародженим надають одразу в пологовій залі. Такі малюки можуть потребувати введення медикаментів, проте в пологовій залі це робиться лише у випадку повної реанімації. За словами Тишкевич, діти, народжені з вагою до 1500 грамів, рідше потребують негайної реанімації. Якщо ж така потреба виникає, немовлятам вводять адреналін та фізрозчин.
“Надалі ця дитина переміщується до відділення інтенсивної терапії. Для запобігання втраті тепла на неї одягають поліетиленовий мішок”, – додала лікар.
Тіло передчасно народжених дітей погано утримує тепло та вологу, тому поліетиленовий мішок допомагає зберегти ці показники. Це запобігає розвитку неонатальної гіпотермії, яка може збільшити ризик інфекцій та інших ускладнень. Прозорість мішка дозволяє лікарям спостерігати за кольором шкіри дитини та проводити необхідні маніпуляції.
Дитину розміщують у відкритій реанімаційній системі, до якої підключають температурний датчик та пульсоксиметр.
“У відкритій реанімаційній системі дитина отримує необхідну допомогу, а згодом її поміщають у транспортний інкубатор. Ще до переведення у відділення інтенсивної терапії малюка підключають до апарату штучної вентиляції легень, адже ці діти мають проблеми з диханням”, – пояснила Тишкевич.
У відділенні інтенсивної терапії дитині вводять сурфактант – ліпідно-білковий комплекс, що запобігає спаданню легень під час видиху. Протягом перших 72 годин життя такі ліки можуть вводитися до трьох разів.
За словами Тишкевич, сурфактанти є дороговартісними, і заклад змушений закуповувати їх самостійно.
“Згідно з національними протоколами, ми обов’язково вводимо сурфактант усім дітям до 32-го тижня вагітності, які потребують інтубації та кисню. Розрахунок сурфактанту залежить від ваги дитини. Наприклад, для дитини вагою до 1000 грамів потрібно 200 міліграмів на кілограм, а в одному флаконі – 120 міліграмів, отже, йдеться про півтора флакона”, – пояснила лікар.
Також дитині встановлюють центральний венозний катетер для тривалого парентерального харчування.
“Далі призначаються антибактеріальні препарати, повне парентеральне харчування – це може бути стандартизована суміш, глюкоза, білкові препарати, жирова емульсія. Усе це ми також закуповуємо”, – повідомила Тишкевич.
Такі діти часто потребують і інших медикаментів, зокрема кофеїну цитрату, антибактеріальних та протисудомних препаратів, препаратів крові тощо.
“Лікування дитини, яка народилася у терміні 22-25 тижнів, триває 4-5 місяців, з яких 3 місяці – надзвичайно інтенсивні”, – наголосила лікар.
Тишкевич пояснила, що повний цикл виходжування таких дітей не покривається виплатами Національної служби здоров’я, оскільки тарифна ставка розраховується за усередненим рівнем витрат.
“У закладах, де концентруються такі складні випадки, як у нас, витрати повністю не покриваються”, – зазначила Тишкевич.
Наразі до 10% немовлят, народжених у Перинатальному центрі, є передчасно народженими.
“Наш заклад спеціалізується саме на таких пацієнтах. Тут діти можуть отримати повний цикл послуг аж до трьох років. Після виписки з відділення інтенсивної терапії дитина переходить до постінтенсивної палати, де проводиться медична реабілітація. Після виписки додому, ми продовжуємо реабілітацію та катамнестичне спостереження за дитиною до трьохрічного віку”, – пояснила лікар.
Часто таким малюкам потрібні хірургічні втручання, зокрема на відкритому серці або кишківнику, через неможливість самостійного харчування. Також непоодинокі випадки нейрохірургічних втручань.
Серед проблем, з якими стикаються передчасно народжені діти, – незрілість шлунково-кишкового тракту, електролітні чи метаболічні порушення, дихальна дисфункція, крововиливи та кардіологічні проблеми.
“На жаль, повне лікування за державний кошт не покривається”, – констатувала Тишкевич.
За підрахунками директора Перинатального центру Дмитра Говсєєва, озвученими на засіданні комісії у КМДА, середні витрати на виходжування однієї такої дитини становлять близько 35 тисяч гривень. Ця сума може варіюватися від 20 тисяч до понад ста тисяч, залежно від стану немовляти. Значну частину витрат становлять препарати для лікування дихальних розладів, які є дуже дорогими.
Порада від Українські факти: Виходжування передчасно народжених дітей у столичному перинатальному центрі є складним і тривалим процесом, що потребує значних ресурсів, які не завжди покриваються державним фінансуванням.
За матеріалами: unn.ua