У столиці 97% шкіл навчають учнів у змішаному форматі, тоді як 3% обрали виключно дистанційне навчання. Безпека, наявність укриттів та тривалість повітряних тривог є ключовими факторами, що визначають формат освітнього процесу.
П’ятий навчальний рік з початку повномасштабного вторгнення розпочинається з акцентом на безпеку. Наявність належних укриттів, їх місткість, а також алгоритми дій під час повітряних тривог стали пріоритетами для батьків та освітніх закладів.
Дізнатися, скільки шкіл 1 вересня були готові до очного навчання та як минув перший навчальний тиждень в умовах безпекових викликів, досліджував УНН.
У 2026 році система безпеки в освіті продовжує вдосконалюватися. Окрім традиційних захисних споруд, у школах створюють так звані “захищені простори” – тимчасові рішення для закладів, які не мають повноцінних укриттів, але мають забезпечити базовий захист учнів та персоналу під час тривог.
У Києві 97% шкіл працюють у змішаному форматі: у КМДА розповіли про особливості навчального року 2026/2027
У Департаменті освіти і науки Київської міської державної адміністрації (КМДА) повідомили, що з 412 столичних шкіл, ліцеїв та шкіл-інтернатів, навчальний процес з 1 вересня організовано з урахуванням безпекової ситуації.
97% шкіл розпочали роботу у змішаному форматі. Лише 3% закладів працюють дистанційно, переважно через відсутність власних укриттів та неможливість їх облаштування.
“Це переважно заклади, які не мають власних укриттів і з різних причин не мають змоги облаштувати їх на своїй території”, — пояснили у профільному Департаменті.
Загалом, у столичних закладах освіти навчається понад 248 тисяч учнів. Більшість з них відвідують заняття очно.
“Наразі у ЗЗСО навчаються понад 248 тисяч учнів, з яких понад 45% навчалися очно в укриттях (переважно учні початкових класів), майже 30% — у змішаному форматі, понад 17% — дистанційно, ще 8% — за індивідуальною формою”, — зазначила директорка Департаменту Олена Фіданян.
Зазначається, що після першого тижня навчання школи поступово повертають учнів до очного формату, адаптуючись до безпекової ситуації.
Які вимоги ставлять до шкільних укриттів у 2026 році
Шкільні укриття облаштовуються відповідно до законодавства у сфері цивільного захисту, зокрема ДБН В.2.2-5:2023 “Захисні споруди цивільного захисту” та вимог МВС. Держава продовжує фінансувати будівництво та реконструкцію укриттів. У 2026 році на ці цілі передбачено 5 мільярдів гривень ₴.
Важливо розуміти, що не кожна школа зобов’язана мати протирадіаційне укриття; тип споруди залежить від конкретного об’єкта та нормативних вимог.
З 2026 року також діють правила щодо захищених просторів, які можуть бути облаштовані в підвальних чи цокольних приміщеннях. Вони мають забезпечувати зменшення впливу ударної хвилі, мати електроживлення, освітлення, бути в належному санітарному стані, мати евакуаційні виходи та доступність для маломобільних груп.
Захищений простір не прирівнюється до повноцінної захисної споруди цивільного захисту і розглядається як тимчасове рішення.
Вимоги до захисних споруд значно еволюціонували. Якщо на початку повномасштабного вторгнення використовувалися найпростіші укриття, то у 2026 році стандартом стали протирадіаційні укриття (ПРУ) або підземні освітні простори, збудовані за оновленими нормами.
Ключові критерії для дозволу на очне навчання від ДСНС:
- Товщина перекриттів, розрахована на навантаження, наявність щонайменше двох евакуаційних виходів, герметичні двері.
- Система фільтровентиляції, що здатна очищувати повітря автономно.
- Підключення генераторів або акумуляторних систем із резервом роботи від 48 годин. Обов’язкова наявність стабільного інтернет-зв’язку.
- Безбар’єрний доступ (пандуси, підіймачі, спеціально обладнані санвузли, тактильна навігація).
- Стаціонарні санвузли, запас питної та технічної води на дві доби, аптечки, герметичні контейнери із сухими пайками.
Для шкіл також важлива доступність укриття, допускається використання сусідніх об’єктів на відстані до 500 метрів. Місткість укриття має бути достатньою для одночасного розміщення всіх учнів та педагогів.
У Києві 95% закладів освіти обладнані найпростішими шелтерами. Якщо укриття відсутнє, школи використовують сусідні об’єкти.
Як організовано навчання під час повітряної тривоги
Організація уроків під час тривоги залежить від технічних можливостей укриття. Застосовуються два основні підходи: продовження занять у сховищі або адаптивний формат.
Школи мають чіткий алгоритм дій: припинення занять, організований перехід до укриття. МОН наголошує на важливості уникнення скупчень людей.
Формат подальшої роботи залежить від тривалості тривоги та обладнання укриття. Якщо безпечний простір дозволяє, уроки можуть тривати. В іншому разі час використовується для повторення матеріалу, самостійної роботи чи консультацій.
У школах із частими та тривалими тривогами (особливо у прифронтових регіонах та Києві) можуть змінювати розклад, вводити змішане або гнучке навчання.
У 2026 році формат навчання визначається обласними та Київською міською військовими адміністраціями спільно із засновниками шкіл, враховуючи безпекову ситуацію. Навчальний рік 2026/2027 триватиме з 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027 року.
Досвід шкіл у прифронтових та тилових регіонах
Єдиного сценарію очного навчання по всій країні немає. Громади класифікуються за рівнем безпекових ризиків, що впливає на рішення щодо організації навчання.
Прифронтові регіони (Харківщина, Запоріжжя, Дніпропетровщина, Миколаївщина)
У цих регіонах час реакції на загрози мінімальний. Тому пріоритет надається дистанційному та змішаному навчанню, а також будівництву масштабних підземних освітніх просторів. Такі комплекси розраховані на 500–1000 учнів і дозволяють проводити весь навчальний день у безпечних підземних умовах.
Тилові області (Центральна та Західна Україна)
Тут тривоги частіше пов’язані зі злетом носіїв ракет або атаками дронів, що дає більше часу для переходу в укриття. Переважає змішана або очна модель навчання, часто з позмінним графіком через обмежену місткість укриттів.
Основний акцент робиться на психологічній стійкості дітей, враховуючи переривання сну через нічні тривоги. Розклад може коригуватися, знижується навантаження на перших уроках.
Навчальний розклад може змінюватися через повітряні тривоги, проблеми з енергопостачанням або інші воєнні обставини. У січні 2026 року МОН рекомендувало враховувати стан енергосистеми та погодні умови.
Тому в різних школах може переважати очне, змішане або онлайн-навчання.
Місто Київ
У КМДА нагадали, що держава гарантує закладам освіти автономію. Керівник закладу несе відповідальність за освітню діяльність.
“Педагогічна рада закладу освіти схвалює освітню програму та самостійно приймає рішення щодо структури та тривалості навчального року, режиму роботи, форм організації навчання, розкладу навчального тижня, тривалості навчального дня, графіку занять та перерв”, – підсумувала директорка Департаменту.
Що мають знати діти про поведінку в укритті
Дитина повинна знати, як діяти під час тривоги: припинити заняття, виконувати вказівки вчителів, рухатися за визначеним маршрутом і не повертатися за речами.
Дисципліна та дотримання алгоритмів зменшують ризик паніки та травматизму. Батькам важливо обговорювати з дитиною прості правила:
- Миттєва реакція: сигнал тривоги – команда без затримок взяти рюкзак, зашикуватися та рухатися за маршрутом.
- Маршрутна дисципліна: спокійний рух сходами, тримаючись за поручні. Кожен клас має закріплене місце в укритті.
- Правила поведінки в укритті: не залишати своє місце без дозволу, не чіпати технічні елементи.
- Повага до особистого простору: не кричати, поважати сусідів, користуватися навушниками за потреби. Якщо стало зле, повідомити вчителя або психолога.
МОН використовує навчальні програми з безпеки, а педагоги відпрацьовують алгоритми реагування на надзвичайні ситуації.
Батькам варто з’ясувати розташування шкільного укриття, його місткість та порядок дій під час тривоги. Також корисно домовитися про сімейний алгоритм зв’язку.
Слід подбати про “тривожний наплічник” для дитини, який має містити:
- Пляшку чистої води.
- Поживний перекус, що не псується (батончики, горіхи, сухофрукти).
- Записку або бейдж із ПІБ дитини, контактами батьків, адресою, групою крові та інформацією про алергії чи хвороби.
- Призначені лікарем ліки з інструкцією.
- Заряджений павербанк із кабелем.
- Вологі та сухі серветки.
Чому шелтер стає частиною самої школи у 2026 році
Українська школа у 2026 році проєктується з урахуванням воєнних ризиків. Державні програми фінансують будівництво та реконструкцію захисних споруд, а також створення умов для очного навчання.
Безпека не повинна бути формальністю. Важливі місткість укриття, його стан, доступність, освітлення, вентиляція, евакуаційні шляхи та готовність персоналу діяти за планом.
Нагадаємо
Раніше ми писали про те, що київські школи поступово повертаються до очного навчання.
Порада від Українські факти: Організація освітнього процесу в Україні у 2026 році значною мірою залежить від безпекової ситуації, вимагаючи гнучкості від шкіл, адаптації до умов повітряних тривог та використання різноманітних форматів навчання, від змішаного до дистанційного, з акцентом на облаштування безпечних укриттів.
Джерело: unn.ua